Проведено аналіз розвитку сучасних сонячних електростанцій (СЕС). Розглянуто умови доцільності їх використання. Для підвищення ефективності перетворення сонячної енергії запропоновано використовувати низькопотенціальні термодинамічні цикли. Наведено теплові схеми термохімічних сонячних електростанцій, показники для оцінки їх термодинамічної та техніко-економічної ефективності. Проведено порівняльні розрахунки енергетичної ефективності традиційних та термохімічних СЕС.

Розглянуто можливість акумулювання і використання сонячної енергії з застосуванням сонячних ставків з пригніченою природною конвекцією. Описано різні енергоустановки з сонячними ставками. Показано способи пригнічення конвекції та температурні рівні, які досягнуто завдяки цьому в ставках. Наведено техніко-економічні показники сонячних енергоустановок.

Розглянуто можливість використання геліосистем теплопостачання на базі теплової помпи з грунтовими теплообмінниками, що використовують енергію грунту, для кліматичних умов України. Встановлено теплофізичні властивості грунту, розподіл температурного поля за глибиною, розглянуто перспективні конструкції грунтових теплообмінників.

Об'єктом моделювання є комплексна альтернативна система теплопостачання, яка використовує одночасно сонячну й грунтову енергії. Розроблено математичні моделі перебігу процесів теплообміну в елементах комплексної альтернативної системи теплопостачання.

Розглянуто варіанти роботи теплового насоса в комплексній альтернативній системі теплопостачання, яка використовує одноразово сонячну та грунтову енергію. Встановлено параметри, які впливають на ефективність роботи теплового насоса за різних режимів роботи системи.

Запропоновано методику оцінки теплової ефективності сонячного колектора з вимушеною циркуляцією, яка дозволяє розраховувати коефіцієнти теплової ефективності, відведення тепла та тепловіддачі з урахуванням конструктивних параметрів і умов експлуатації.

Запропоновано методику оцінки термодинамічної ефективності адсорбера сонячного колектора з примусовою циркуляцією, за допомогою якої можна розрахувати коефіцієнти термодинамічної ефективності, відведення тепла та розподіл температури теплоносія з урахуванням конструктивних параметрів і режимів течії.

Описано археологічні знахідки з дорогоцінних металів, колекції первісної доби, раннього заліза та античних пам'яток Північного Причорномор'я, археологічних пам'яток слов'яно-руської доби та середньовіччя, новобудовних експедицій та матеріалів археологічних розвідок.

Описаны археологические находки из драгоценных металлов, коллекции первобытной эпохи, раннего железа и античных памяток Северного Причерноморья, археологических памяток славяно-русской эпохи и средневековья, новостроевых экспедиций и материалов археологических исследований.

Проаналізовано акумулювання сонячної енергії в геліосистемах теплопостачання. Розглянуто умови доцільності використання акумуляторів різного типу. Встановлено характеристики системи акумулювання, які здійснюють вплив на ефективність роботи геліосистеми теплопостачання. Виконано моделювання роботи акумулятора. Наведено методику визначення розподілу температур усередині бака-акумулятора.

Досліджено процес утворення осадів після електрокоагуляційної очистки природних і стічних вод для систем водопостачання та опалення. Запропоновано для утилізації цих осадів робити з них безгазові термітні суміші для виготовлення термітних шашок із жароміцною основою, що не згоряє. Такі шашки можуть бути використані для швидкого обігріву приміщень та нагріву різноманітних матеріалів для технологічних цілей.

Запропоновано методику оцінки ефективності вітроенергетичних установок різного типу за умов України. Визначено умови максимального виробітку електроенергії вітроенергетичними установками різного типу. Встановлено найбільші перспективні конструкції вітроенергетичних установок для зон України, що мають несталу швидкість вітру.

Зроблено аналіз енергетичної ефективності традиційних сонячних колекторів і сонячних колекторів типу "дельта-система" з урахуванням кліматичних умов України. Наведено алгоритм розрахунку енергетичних характеристик сонячних колекторів типу "дельта-система", що використовуються як приставки до котельної установки, на об'єктно-орієнтованій мові програмування. Зіставлено результати числового моделювання питомої корисної теплової потужності, температури на виході традиційних сонячних колекторів і сонячних колекторів типу "дельта-система". Розглянуто перспективи застосування "дельта-системи" для комбінованих альтернативних систем теплопостачання.

Розглянуто комбіновану установку, що використовує сонячну приставку з метою попереднього підігріву води для котельних установок. Розроблено дві конструктивні схеми, що забезпечують ефективну взаємодію сонячної приставки з котельною установкою. Встановлено фактори, що впливають на теплову й економічну ефективність комбінованої установки. Наведено основні розрахункові співвідношення для визначення економічної ефективності використання комбінованої установки на базі сонячного колектора з баком-акумулятором для деяких регіонів України. Розглянуто варіанти використання сонячної приставки з різною питомою вартістю сонячного колектора. Встановлено вплив температури рідини на виході з сонячного колектора на коефіцієнт заміщення.

Доведено методику розрахунку енергетичних характеристик сонячних колекторів з урахуванням впливу коефіцієнта відведення тепла та результати експериментальних досліджень сонячних колекторів. Проведено порівняння одержаних результатів з експериментальними даними, а також з результатами, одержаними за відомими методиками.

Наведено результати розрахунку ефективності сонячних приставок для котельних типа дельта-система з проміжним екраном для комбінованих систем теплопостачання.

Запропоновано раціональну схему взаємодії ТЕЦ і системи опалення та гарячого водопостачання. Наведено методику її розрахунку та визначено основні переваги її у порівнянні з відомими рішеннями. Запропонована схема дозволяє підвищити теплову ефективність ТЕЦ на 2 %, що відповідно до економії палива 3 %.

Предложен новый метод тепло- и водоснабжения с использованием грунтовых вод на базе теплонасосной установки. Разработан алгоритм расчета установки, реализация которой показана на конкретном примере, подтверждающем эффективность ее работы для обеспечения потребителей одновременно отоплением и водой.

Проанализировано развитие современных солнечных электростанций. Рассмотрены условия целесообразности их использования. Предложено для повышения эффективности преобразования солнечной энергии использование низкопотенциальных термодинамических циклов. Приведены тепловые схемы термохимических солнечных электростанций, показатели для оценки их термодинамической и технико-экономической эффективности. Проведены сравнительные расчеты энергетической эффективности традиционных и термохимических солнечных электростанций.

Согласно известным законам распределения скоростей по сечению газоочистного аппарата и зависимости качества очистки от степени неравномерности потока установлена функциональная зависимость эффективности аппарата от степени неравномерности потока, уменьшение которой не только повысит производительность электрофильтра, но и уменьшит затраты на очистку газа.

Теоретично обгрунтовано технічну можливість створення комплексної альтернативної системи теплопостачання (КАСТ) для енергоощадних технологій з двома відновлювальними джерелами енергії (сонячної та грунтової) на базі теплонасосного циклу. Розроблено математичні моделі процесів теплообміну в елементах КАСТ з урахуванням енергетичних можливостей двох різнорідних відновлювальних джерел енергії та моделі багатоваріантних режимів роботи системи, що дозволяють обгрунтовано обирати оптимальний режим роботи за сезонних кліматичних змін. Наведено математичну модель нестаціонарного процесу теплообміну у грунтовій системі, що дає змогу визначити поле температур у грунті у разі довготривалої експлуатації системи. Запропоновано критерій оптимізації КАСТ на базі максимальної частки заміщення теплового навантаження за рахунок використання двох різнорідних відновлювальних джерел енергії. Розроблено методику, алгоритми та програми числового моделювання режимів роботи КАСТ, визначено конструктивні характеристики системи, що відповідають вимогам теплового споживача без резервування потужності та призводять до зменшення емісії двоокису вуглецю.