Розглянуто та реалізовано методику двоетапної класифікації лісів Прикарпатського регіону з використанням космічного знімка, одержаного в літній період із супутника QuickBird-2. Методика полягає у використанні лісових масок для класифікації за алгоритмом максимальної вірогідності. Точність визначення площ становить 1 - 8 %. Оцінку точності визначення площ здійснено на підставі завіркової інформації.

Досліджено ефективність таких методів розділення класів, як евклідова відстань, дивергенція, трансформована дивергенція та відстань Джефріса - Матусіти, для класифікації лісів. Дослідження проводились на знімку QuickBird (червень, 2010 р). Визначено оптимальний метод розділення класів для цього знімка.

Здійснено дослідження лісової пожежі у штаті Арізона (США) за космічними знімками. Для дослідження використано знімки, отримані зі супутників Landsat-5 (30 травня 2011 р.; 15 червня 2011 р.) і Landsat-7 (7 червня 2011 р.) на ділянку лісу штату Арізона. Для визначення площ пожежі та її змін за 30.05 - 15.06.2011 р. використано методи неконтрольованої та контрольованої класифікацій.

Досліджено геометричні параметри залізничної колії за результатами геодезичних вимірювань. Охарактеризовано сучасні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому та сейсмічність регіону в 2017 р. Розглянуто застосування геостатичних методів за умови ідентифікації геофільтраційних данних. Висвітлено основні принципи та відмінності у створенні та проектуванні навчальних картографічних творів. Досліджено передумови розробки бази реєстрації підприємств, що займаються вирощуванням органічної продукції рослинництва за допомогою геоінформаційних систем. Розглянуто засади екологічного моніторингу вмісту важких металів у грунті.

Обговорено проблеми сучасної наземної та супутникової геодезії, геодинаміки, дистанційного зондування Землі, геоінформаційних систем і технологій, природокористування, екології, кадастру територій та історії геодезичної науки і практики в Україні. Викладено питання встановлення охоронних зон навколо земель історико-культурного призначення, розглянуто показники ефективності використання земель державної власності. Визначено переваги геоінформаційних систем та технологій під час прийняття управлінських рішень, проведено екологічне оцінювання природоохоронних територій в геоінформаційному середовищі.

Висвітлено результати роботи Міжнародної науково-технічної конференції молодих вчених "GeoTerrace-2018", що відбулася 13 - 15 грудня 2018 р. в Інституті геодезії Національного університету "Львівська політехніка".

Мета роботи - виявлення ділянок із засиханням хвойних лісів на підставі спектральних яскравостей зображень із використанням польових досліджень та у створенні навчальних вибірок для здійснення контрольованої класифікації для обчислення площ ділянок із засиханням хвойних дерев. Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва використано комплексну методику, основану на використанні різночасових космічних знімків середнього розрізнення з подальшим їх опрацюванням за допомогою геоінформаційних систем. На ділянці досліджень у 2007 р. за матеріалами аерознімання електронно-оптичною камерою створено ортофотоплани з позначеними ділянками, на яких виявлено засихання хвойних дерев. Польові дослідження полягали в ідентифікації вибраних на ортофотоплані п'яти ділянок і виявленні змін щодо засихання хвойних лісів за десятиліття. Вибрано тестові зразки для подальшого опрацювання космічних знімків, отриманих із супутників класифікації. Контрольована класифікації надає можливість визначати масштаби засихання лісів за останні 11 років, зміни ландшафту та визначати площі засихання лісів. Дослідження проведено на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для польових досліджень вибрано 5 ділянок із відомими координатами, на яких виявлено засихання. З метою збирання завіркової інформації на ці ділянки організовано дві експедиції. На підставі завіркової інформації створено навчальні вибірки. Для оцінювання навчальних вибірок використано гістограми та діаграми розсіювання. Контрольовану класифікацію здійснено за методом максимальної вірогідності на територію лісництва з подальшим постопрацюванням. Ідентифіковано нові ділянки з засиханням хвойних дерев і визначено площі засихання. Запропонована методика надає змогу достовірно та з достатньою точністю вести моніторинг лісових масивів, а також контролювати поширення засихання у лісах і відповідно, приймати вчасні управлінські рішення щодо зменшення осередків поширення шкідників у хвойних лісах. Опрацьовану методику та отримані результати досліджень доцільно використовувати у лісовому господарстві для здійснення оперативного лісового моніторингу.

Розглянуто основні засади дистанційного зондування Землі, типи тематичних завдань, які розв'язують на підставі даних цієї технології. Особливу увагу звернено на фізичні основи дистанційного зондування, що дає можливість зрозуміти вплив основних чинників на якість зображень і принципи їх опрацювання. Висвітлено основні типи космічних та авіаційних, зокрема безпілотних літальних апаратів, типи знімальної апаратури, їх конструктивні особливості та технічні характеристики. Викладено засади приймання та опрацювання інформації, яка передається із космічних літальних апаратів на наземні приймальні станції.