Обгрунтовано параметри стійкості льосових масивів з урахуванням їх генезису, енергетичних і гідродинамічних характеристик грунтового схилу на основі закономірностей змін деформаційних і міцнісних властивостей льосів за різних умов навантаження та перебігу фільтраційних процесів. З використанням експериментальної методики вперше встановлено явище інверсії фільтраційної анізотропії льосів порівняно з їх природним станом. Доведено, що внаслідок цього виникають процеси глибинної ерозії. За результатами моделювання фільтраційних процесів льосового масиву в період до- та після зсуву на території ж/м "Тополя" одержано кількісні показники зміни гідродинамічного режиму підземних вод під впливом техногенного навантаження, виділено потенційно небезпечні зони формування зсувів у масиві. Запропоновано методику оцінювання стійкості, що базується на врахуванні енергетичних і гідродинамічних параметрів, яка адаптована для розв'язання задач стійкості льосових порід у техногенно порушеному масиві. Вперше обгрунтовано параметри потенціалу активації льосового масиву та його кількісні діапазони, що дозволяють прогнозувати різні фази зсувних процесів. Розроблено рекомендації з інженерного захисту забудованих територій.