Вперше розроблено методи аналізу естетичної складової екологічного архітектурного середовища (АС). Розроблено модель екологічної естетики АС (екоестетики). Основою цієї моделі є синтез екології й естетики АС в аспекті його комфортного візуального сприйняття. Екологію АС розглянуто як синтез технічних та природних елементів в архітектурі. Естетика АС виступає як класичний набір естетичних парадигм в аспекті аналізу їх з точки зору візуальної екології. У зазначеній моделі інноваційну екологічну архітектууа розглянуто як синтез трьох видів архетипів: архітектурних, біонічних і технологічних. Екологічна естетика забезпечує ступінь кореляції основних складових в інноваційній архітектурі для досягнення максимального естетичного ефекту. Сучасну екоспрямовану архітектуру розглянуто як синтез трьох видів архетипів: архітектурних, біонічних і технологічних. Зазначено, що архітектурні архетипи належать до галузі класичної архітектурної композиції. Біонічні архетипи сягають своїм корінням до витоків архітектури та в своєму розвитку на сучасному етапі доповнюються широким континуумом засобів нелінійної архітектури. Підкреслено, що технологічні архетипи є наслідком розвитку знань і технологій, які дозволяють забезпечити екологічно позитивний розвиток архітектури в навколишньому середовищі.