Досліджено психологічні особливості самосприйняття як фактора соціалізації підлітків. Самосприйняття розглянуто як психічний пізнавальний процес, спрямований на власний світ суб'єкта та як продукт самосвідомості, що є складним за своєю структурою онтогенетичним утворенням особистості. Виявлено, що специфіка самосприйняття молодшого підлітка залежить від поєднання його основних складових: когнітивної, яка відображає самопізнання, оцінку свого "Я", власних якостей і здібностей; емоційної, яка розкриває ставлення до себе; конативної, яка втілює готовність до дій, спрямованих на самомоделювання, ідентифікацію. Модифіковано тест-опитувальник В.В. Століна, С.Р. Пантелєєва "Самовідношення" з метою його використання для осіб підліткового віку. Описано кореляційні зв'язки між показниками індивідуальної соціальної ситуації розвитку та самовідношення, акцентуацій особистості. Визначено соціальний склад референтних осіб і структуру емоційно-комунікативної спрямованості та ціннісних відношень до "Я" дитини на кожному з етапів молодшого підліткового періоду, який розкриває ієрархію найбільш розповсюджених агентів соціалізації. Емпірично визначено типи самосприйняття у підлітків, наведено їх психологічну характеристику у контексті акцентуацій особистості. Вивчено специфіку індивідуальної соціальної ситуації розвитку кожного типу, обгрунтовано припущення, що самосприйняття підлітків є онтогенетичним феноменом, який у даному віці є динамічним утворенням і фактором, який впливає на становлення й ієрархію якісних характеристик індивідуальної соціальної ситуації розвитку дитини.