На базі вивчення особливостей прояву сейсмічності у межах поширення багаторічної мерзлоти та в перехідних кліматичних зонах виявлено комплексний вплив природних і техногенних факторів на величину сейсмічних діянь. Необхідність таких досліджень пов'язана з розв'язанням багатьох задач сейсміки кріолітозони, спрямованих на розробку єдиної методики районування сейсмічної небезпеки територій. За цих умов особливу увагу приділено геолого-геофізичному вивченню фізико-механічних характеристик грунтів за допомогою комплексних режимних вимірювань електричних і сейсмічних характеристик гірських порід як у північних, так і у південних районах Байкальської сейсмічної зони, а також порівняльному аналізу параметрів сейсмічних сигналів для шарів гірських порід різного стану. Ступінь впливу природно-техногенних факторів на інтенсивність і частотний склад землетрусів контролюють теоретичні розрахунки та макросейсмічні дані, які свідчать про істотну мінливість параметрів сейсмічних коливань зі зміною стану верхніх шарів грунтових відкладів. Тому для вирішення методичних завдань районування сейсмічної небезпеки виявлено необхідність поглибленого аналізу сейсмологічних і геофізичних даних, одержаних у районах з різними мерзлотними умовами, розширення мережі режимних інженерно-сейсмологічних вимірювань і використання даних прояву сильних землетрусів.

Проаналізовано особливості прояву сейсмічності у північних районах Монголії, охоплених мерзлотою, на прикладі трьох сильних землетрусів - для ділянок спорадичної, рідкісноострівної та острівної мерзлоти. Реалізовано прогноз швидкості поширення сейсмічних хвиль і параметрів сейсмічного впливу для двох можливих варіантів змінення стану грунтів у процесі деградації мерзлоти в результаті будівництва Буренханського гірничо-збагачувального комбінату. Виявлено основні закономірності зміни амплітудного та частотного складу коливань грунтів під час їх відтавання.