Представлено дані про рівень заліза, міді і молібдену в грунті, воді та компонентах корму, а також у крові, вмістимому рубця і калі телят дослідного господарства "Чишки" Інституту біології тварин УААН, яке розташоване у західній біогеохімічній зоні лісостепової низинної провінції Львівщини.

Представлено дані досліджень активності амінотрансфераз, лужної фосфатази і вмісту неорганічного фосфору в крові телят за згодовування їм домішки хрому у вигляді хромметіоніну. Показано, що у період становлення рубцевого типу травлення спостерігається послаблення процесів переамінування, що виражається у змінах активності ферментів амінотрансфераз протягом усього періоду додавання до раціону телят хромметіоніну. Встановлено незначне підвищення активності лужної фосфатази у плазмі крові телят протягом першої половини досліду, в той час як концентрація неорганічного фосфору протягом усього досліду не змінювалася. З віком активність аспартатамінотрансферази у плазмі крові телят обох груп знижувалася, активність аланінамінотрансферази підвищувалася лише у плазмі крові телят контрольної групи.

Представлено дані про вплив згодовування домішки хрому до раціону телят 5-місячного віку на вміст хрому, глюкози та загального білка в крові досліджуваних тварин. Дослід проведено на двох групах (по 3 голови в кожній) телят-аналогів чорно-рябої породи. Тваринам дослідної групи до раціону додатково вводили хром (III) у вигляді хелатної сполуки хромметіоніну у кількості 1,5 мг чистого елемента в день на тварину. Показано, що найвищий вміст хрому в крові телят встановлено на 30-й день від початку згодовування хромметіоніну. У наступні періоди досліджень ступінь засвоєння хрому виражений меншою мірою. З віком вміст хрому в крові телят обох груп збільшувався. Встановлено вірогідне зростання вмісту глюкози в крові телят дослідної групи у період з 15-го по 30-й день від початку внесення домішки. Вміст загального білка у крові телят не змінювався.

Представлено експериментальні дані про вміст міді в грунтах, питній воді, рослинних кормах, а також у крові і молоці корів трьох областей Західної України - Львівської, Волинської, Івано-Франківської. Показано, що найбільшу кількість солей цього елемента виявлено в грунтах прикарпатської зони, тоді як грунти Львівської області, а особливо Волині характеризуються значно нижчими її рівнями. Вміст міді у рослинних кормах досліджуваних геохімічних провінцій, в загальному, корелює з вмістом її в грунтах, тоді як у воді, яку випоювали тваринам, значних різниць в концентрації цього мікроелемента не виявлено. Що стосується вмісту міді в крові, а також у молоці корів господарств досліджуваних зон, то він був приблизно однаковим. Це вказує на те, що забезпечення організму тварин міддю в досліджуваних господарствах Західної України є задовільним.

Представлено дані про вміст хрому в грунті, воді, компонентах корму та у крові телят у господарствах різних біогеохімічних провінцій західних областей України. Встановлено суттєві територіальні різниці у рівні цього елемента у підібраних зразках.

  Скачати повний текст

Наведено експериментальні дані про вплив введення хелатної сполуки хрому у рубець бугаїв 28-місячного віку у кількості 3,5 мг чистого елемента в день на тварину на окремі біохімічні показники крові та вмістимого рубця. Показано, що у разі внесення через фістулу рубця бугаїв протягом 30 діб органічної сполуки хромметіоніну у вигляді розчину під час ранкової годівлі концентрація сечовини у крові зростала, а концентрація аміаку та глюкози знижувалася на 30-й день від початку внесення. У цьому випадку концентрація загального білка у крові суттєво не змінювалася. Активність амінотрансфераз у крові та вмістимому рубця бугаїв дворічного віку вірогідно не змінювалася у разі внесення у рубець хромметіоніну.

Наведено експериментальні дані про вплив введення хелатної сполуки хрому у рубець бугаїв 28-місячного віку у кількості 3,5 мг чистого елемента в день на тварину на концентрацію хрому в їх крові, калі та вмістимому рубця. Показано, що найвищий вміст хрому в крові, вмістимому рубця та калі бугаїв встановлено на 30-й день від початку введення хромметіоніну у рубець. Без додавання хромметіоніну у рубець, концентрація хрому в крові бугаїв була в три рази меншою, у порівнянні до його концентрації у вмістимому рубця та калі. Із внесенням у рубець бугаїв хелатної сполуки хрому його концентрація у крові в розрахунку на сиру масу на 30-й день від початку введення збільшувалася майже в 5 разів, у вмістимому рубця - в 9 разів, а в калі - в 2 рази.

Наведено експериментальні дані про вплив згодовування домішки хрому у вигляді хромметіоніну до раціону бугайців 15-місячного віку в кількості 0,8 мг чистого елемента в день на тварину на його концентрацію і активність аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази у крові і вмістимому рубця бугайців. Показано, що найвищий вміст хрому в крові бугайців встановлено на 45-й день від початку згодовування хромметіоніну, у вмістимому рубця його концентрація майже не змінювалася. В інші періоди досліджень ступінь засвоєння хрому виражений меншою мірою. Активність аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази у крові дещо підвищувалася, а у вмістимому рубця - знижувалася.

Наведено результати досліджень впливу стартерного комбікорму, збагаченого ароматичними сполуками, а також при вмісті в ньому екструдованого гороху на обмін речовин в організмі підсисних поросят та інтенсивність їх росту.

Наведено результати досліджень концентрації хрому у грунті, воді, рослинних кормах, що використовують у годівлі великої рогатої худоби, у їх крові та молоці в господарствах Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Тернопільської, Закарпатської, Вінницької та Хмельницької областей різних біогеохімічних провінцій. Встановлено суттєві зональні різниці у рівні цього елемента у відібраних зразках. Найвищий рівень хрому у грунті, сіні і молоці виявлено у господарствах різних районів Івано-Франківської області, а у воді і крові - у господарстві Горохівського району Волинської області (поліська біогеохімічна провінція).

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451 + П60-273.902

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень концентрації купруму у грунті, воді, рослинних кормах, що використовуються у годівлі великої рогатої худоби в господарствах Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Тернопільської, Закарпатської, Рівненської, Вінницької та Хмельницької областей, які розташовані у різних біогеохімічних провінціях. У відібраних зразках встановлено суттєві зональні різниці у концентрації купруму. Найвищий рівень купруму у грунті і сіні встановлено у Коломийському районі Івано-Франківської області - північно-східна передгірна провінція, а найнижчий - у Перечинському районі Закарпатської області - закарпатська передгірна біогеохімічна провінція. Встановлено, що у більшості досліджуваних господарств корми не достатньо забезпечують велику рогату худобу купрумом. У межах однієї біогеохімічної провінції концентрація купруму у досліджуваних об'єктах може суттєво відрізнятися.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-642 + П872.751.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Отруєння тварин пестицидами

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ