Викладено нові аспекти застосування генетичних досліджень у селекції молочної худоби. Висвітлено методичні основи комплексної оцінки генотипу великої рогатої худоби на підставі використання зоотехнічних та генетичних показників. Детально проаналізовано феногенетичне тестування тварин за мастю (загальні риси метаболізму меланін-катехоламінового обміну; плейотропна дія алелів локусу S голштинських бугаїв на формування типу будови тіла корів української чорно-рябої молочної породи тощо). Значну увагу приділено генетичним маркерам та їх застосуванню для типізації племінних тварин і системі застосування генетичних тестів при консолідації молочних порід. Вміщено інструкцію з технології генетичного моніторингу племінних тварин великої рогатої худоби.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-31,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-334.3

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливість застосування цитогенетичних досліджень в системі генетичного моніторингу племінних тварин м'ясного напрямку продуктивності.

Вивчено та здійснено теоретичне узагальнення стосовно хромосомного поліморфізму певних порід великої рогатої худоби, коней і свиней. Виявлено специфічні особливості розподілу цитогенетичних мутаційних спектрів у деяких видів і порід сільськогосподарських тварин. Установлено закономірності прояву цитогенетичних характеристик, а також цитогенетичних процесів за різних методів розведення худоби. Оцінено можливість використання незрілих клітин сперматогенного ряду з еякулятів плідників під час проведення цитогенетичного оцінювання. Розроблено методичні підходи до пахітенного каріотипування плідників, що дозволяє проаналізувати хромосомні порушення у статевих клітинах. На підставі виявлених закономірностей експресії цитогенетичних характеристик запропоновано методологію об'єктивного оцінювання плідників.

Висвітлено основні результати цитогенетичного дослідження різних видів і порід сільськогосподарських тварин. Теоретично узагальнено проблеми їх хромосомної мінливості зі встановленням видових і породних особливостей. На підставі виявлених закономірностей цитогенетичних характеристик запропоновано методологію об'єктивної оцінки плідників.

Освещены результаты цитогенетического исследования разных видов и пород сельскохозяйственных животных. Теоретически обобщены проблемы их хромосомной изменчивости с установлением видовых и породных особенностей. На основе выявленных закономерностей цитогенетических характеристик предложена методология объективной оценки производителей.

Узагальнено літературні дані про сучасний стан досліджень трансгенезу в тваринництві, його позитивні сторони і небажані наслідки.

Узагальнено літературні дані про числові і структурні хромосомні аберації великої рогатої худоби. Показано їх зв'язок з життєздатністю, репродуктивною функцією і хворобами тварин.

Узагальнено літературні дані про числові і структурні хромосомні аберації у статевих клітинах плідників різних видів сільськогосподарських тварин. Показано їх зв'язок з життєздатністю, репродуктивною функцією і хворобами тварин.

Наведено основні напрямки використання мікросателітних маркерів у конярстві. Доведено ефективність застосування мікросателітів ДНК під час підтвердження достовірності походження, індивідуальної ідентифікації, збереження генетичного різноманіття коней. Запропоновано подальші перспективи використання цього виду генетичного маркера в конярстві.

Мета роботи - проведення генетичного аналізу 12 голів шетлендських поні з відомим родоводом за мікросателітними локусами ДНК для індивідуальної ідентифікації, підтвердження достовірності походження і популяційно-генетичної характеристики обраного поголівія. Для проведення дослідження використано геномну ДНК, виділену з цільної крові. Полімеразну ланцюгову реакцію проведено за 7 мікросателітними локусами ДНК (HTG04, HTG06, HMS06, HMS02, AHT04, ASB17, ASB23), рекомендованими Міжнародним товариством генетики тварин (ISAG). Продукти ампліфікації денатуровано формамідом та розділено шляхом електрофорезу на генетичному аналізаторі. У результаті досліджень ідентифіковано 37 алелів. Кількість виявлених алелів на локус коливалася від 4 (HTG06) до 7 (ASB23) і в середньому становила 5,29. Середнє значення фактичної гетерозиготності (0,619) виявилося меншим за теоретично очікувану (0,723), що свідчить про переважання у дослідженій групі тварин гомозиготних генотипів. Незважаючи на те, що всі аналізовані локуси були поліморфними (PIC >> 0,550), найбільш поліморфним виявився локус ASB23 (0,812). У свою чергу, локус HMS02 мав найменше значення індексу поліморфізму (0,589). Комбінована вірогідність виключення випадкового збігу алелів становила 99,04 %. Проведений генетичний аналіз засвідчив ефективність використання обраних мікросателітних локусів ДНК для індивідуальної ідентифікації, підтвердження достовірності походження та популяційно-генетичної характеристики шетлендських поні. В подальшому перспективним є дослідження більшої кількості поні цієї породи за додатковими локусами мікросателітної ДНК.

Досліджено можливість використання незрілих статевих клітин з еякуляту бугаїв для аналізу мейотичних хромосом. Цей метод допомагає виявити хромосомні аномалії, що призводять до порушень формування гамет, та охарактеризувати кількість та стадію розвитку клітин сперматогенного ряду в еякуляті. Метод дозволяє одержувати препарати мейотичних хромосом бех хурургічного втручання.

Розглянуто особливості розвитку мейотичних хромосом у комплексному цитогенетичному аналізі для оцінки спермопродуктивності бугаїв-плідників.

Проаналізовано хромосомний матеріал мітотичних і мейотичних клітин жеребців-плідників. Визначено паралелізм спонтанного мутагенезу в соматичних та репродуктивних клітинах.

Проанализирован хромосомный материал митотических и мейотических клеток жеребцов-производителей. Определен параллелизм спонтанного мутагенеза в соматических и репродуктивных клетках.

Розглянуто принципи організації генетичного моніторингу в тваринництві України. Визначено методологію комплексної генетичної оцінки племінного матеріалу на індивідуальному та популяційному рівнях.

Рассмотрены принципы организации генетического мониторинга в животноводстве Украины. Определена методология комплексной генетической оценки племенного материала на индивидуальном и популяционном уровнях.

Висвітлено значення та необхідність цитогенетичного моніторингу в селекційному процесі у тваринництві. Показана актуальність цитогенетичного контролю під час проведення біотехнологічних робіт з тваринами та визначення хромосомної природи репродуктивної нестабільності.

Освещены значение и необходимость цитогенетического мониторинга в селекционном процессе в животноводстве. Показана актуальность цитогенетического контроля при выполнении биотехнологических работ с животными и определении хромосомной природы репродуктивной нестабильности.

Досліджено особливості генофонду сірої української породи за цито-, імуногенетичними показниками, особливостями феногенетики масті та білкового спектра. Установлено високий рівень внутрішньовидового поліморфізму досліджених показників. Вкрай необхідними, зважаючи на низьку чисельність поголів'я сірої української худоби, є засоби, спрямовані на підтримання поліморфізму цієї унікальної породи.

Исследованы особенности генофонда серой украинской породы по цито-, иммуногенетическим показателям, особенностям феногенетики масти и белкового спектра. Установлен высокий уровень внутривидового полиморфизма данных генетических показателей. Совершенно необходимыми, учитывая низкую численность поголовья серого украинского скота, считаются методы, направленные на поддержание полиморфизма этой уникальной породы.

Наведено результати вивчення зустрічальності генетичної мутації BLAD у бугаїв-плідників голштинської та симентальської порід. Серед бугаїв-плідників, яких використовують у системі штучного осіменіння в господарствах України, виявлено тварин з наявнісю дефектного гена дефіциту адгезивності лейкоцитів. Зустрічальність мутації BLAD у досліджених господарствах становила 5,8 %. З метою елімінації мутантного алеля діагностувати на наявність мутації BLAD потрібно бугаїв-плідників і маточне поголів'я, особливо потенційних матерів бугаїв.

Приведены результати изучения встречаемости генетической мутации BLAD у быков-производителей голштинской и симментальской пород. Среди быков-производителей, которых используют в системе искусственого осеменения в хозяйствах Украини, виявлены животные с присутствием дефектного гена дефицита адгезивности лейкоцитов. Встречаемость мутации BLAD в исследованных хозяйствах составляла 5,8 %. С целью елиминации мутантного алеля диагностировать на существование мутации BLAD необходимо быков-производителей и маточное поголовья, особенно потенциональных матерей быков.

На підставі літературних даних проаналізовано хромосомні порушення у мейозі плідників сільськогоподарських тварин. З'ясовано частоту та спектр аберацій мейотичних хромосом, а також їх специфічність у різних видів тварин.

Досліджено рівень генетичного поліморфізму п'яти мікросателітних локусів у собак породи німецький дог і російський той-тер'єр, що розводяться в Україні. Дослідження спрямовані на оцінку мікросателітної панелі для перевірки спорідненості та ідентифікації у вітчизняних порід собак. Для генетичного аналізу використано п'ять мікросателітних локусів: PEZ1, PEZ6, PEZ8, які рекомендовані American Kennel Club, та FHC 2010, FHC2054, рекомендовані ISAG з метою генотипування собак. Виявлено існування індивідуальних і породних відмінностей собак порід німецький дог і російський той-тер'єр. Встановлено, що середнє число алелів на локус у вибірці російських той-тер'єрів - 8,2, у німецьких догів - 5,8. Розраховані параметри гетерозиготності (показники Hobs і Hexp) свідчать про те, що обидві групи в загальному виявляють тенденцію до гомозиготизації: фактична гетерозиготність є меншою за очікувану. Розраховані індекси поліморфізму (РІС) свідчать про високий рівень поліморфізму обох досліджуваних вибірок. Показник РІС у групі російських той-тер'єрів коливався в межах від 0,580 за локусом FHC2010 до 0,866 за локусом PEZ6, у німецьких догів - від 0,735 за локусом PEZ1 до 0,874 за локусом PEZ8. Середньогрупові значення РІС свідчать про вищий поліморфізм мікропопуляції німецького дога (середнє значення - 0,810). У досліджених тварин знайдено рідкісні алелі та відмічено поліморфізм кожного локусу. Виключення випадкового збігу алелів на рівні 99,8 % надає можливість використання одержаної популяційно-генетичної інформації для підтвердження походження, індивідуальної ідентифікації і породної паспортизації собак.