Наведено результати першого монографічного дослідження медичної лексики XVI - XVIII ст. в широкому історичному контексті - від пам'яток києворуського мовного періоду до новітніх медичних словників. Аналіз лексем супроводжено історичними, культурологічними й етимологічними довідками, спільнослов'янськими паралелями, діалектними відповідниками.

Приведены результаты первого монографического исследования медицинской лексики XVI - XVIII вв. в широком историческом контексте - от памяток киеворусского языкового периода до новейших медицинских словарей. Анализ лексем сопровождается историческими, культурологическими и этимологическими справками, общеславянскими параллелями, диалектными соответствиями.

Досліджено українські медичні найменування у діахронному аспекті. На основі пам'яток ХVІ - ХVІІІ ст. проаналізовано семантичну структуру, основні словотвірні моделі, походження, еволюційні процеси, системну організацію конституентів тематичної групи "назви хвороб людей", у межах якої функціонували лексико-семантичні групи "загальні назви хвороби" та "назви конкретних захворювань". Простежено подальшу долю аналізованих найменувань, їх роль у розвитку української літературної мови загалом та мови медичної науки зокрема, функціонування в сучасних говорах. Встановлено, що особливістю лексики даної тематичної групи є її тісний зв'язок із природничими науками, удосконаленням знань про специфіку людського організму, що зробило досліджувану медичну номенклатуру динамічною та нестійкою.

Увагу акцентовано на характеристиці синкретичних сполучників сурядності-підрядності, а також на пов'язаному з цим явищі варіативності в пам'ятках української мови XVI - XVII ст.

Уперше в українському історичному мовознавстві поєднано комбінаторну лінгвістику та писемні пам’ятки ХVІ-ХVІІІ ст. для вивчення сполучуваності мовних одиниць, зокрема в межах ад’єктивно-субстантивних словосполучень. Більшість таких виразів уже не є вільними і ще не стали ідіомами. Вони мають статус перехідних (проміжних) словосполучень, тобто усталених виразів етикетного, номінаційного, клішованого та інших типів. Вперше в українській лексикографії представлено "Комбінаторний словник української мови ХVІ-ХVІІІ століть". Досліджено 40 000 ад’єктивно-субстантивних словосполучень.

Схарактеризовано процес формування українсько-білоруського кордону крізь призму суспільно-політичних і військових процесів. Досліджено проблеми формування етнічної ідентичності (самоідентифікації) населення українсько-білоруського пограниччя. Проаналізовано значення кордону в щоденних практиках мешканців прилеглих територій. Досліджено вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-білоруські відносини. Вказано на особливості трансформації сприйняття кордону після відновлення української та білоруської державності. Доведено важливе значення культурної спадщини пограниччя у процесі кристалізації національної ідентичності, сучасних міждержавних відносин.