Викладено основи соціології управління та соціології організацій, які базуються на спільних законах, принципах та методах управління. Розглянуто суб'єкти та об'єкти управління, закони й закономірності їх взаємодії.

Изложены основы социологии управления и социологии организаций, которые базируются на общих законах, принципах и методах управления. Рассмотрены субъекты и объекты управления, законы и закономерности их взаимодействия.

Висвітлено можливості використання лишайників України як індикаторів стану навколишнього середовища. На основі дослідження змін різноманіття епіфітних лишайників, поширення груп видів з подібною чутливістю до забруднення атмосферного повітря, даних розрахунку індексу чистоти атмосфери зроблено порівняльну ліхеноіндикаційну оцінку стану забрудення атмосферного повітря у таких містах, як Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Рівне, Полтава, Кіровоград. Розглянуто стан повітряного середовища на територіях, що прилягають до промислових об'єктів Львівської та Івано-Франківської областей, зокрема Калушського ВО "Хлорвініл". Описано методику використання лишайників як індикаторів пралісів.

Освещены возможности использования лишайников Украины как индикаторов состояния окружающей среды. На основе исследования изменений разнообразия эпифитных лишайников, распространения групп видов с подобной чувствительностью к загрязнению атмосферного воздуха, данных расчета индекса чистоты атмосферы сделана лихеноиндикационная оценка уровня загрязнения атмосферного воздуха в таких городах, как Львов, Ивано-Франковск, Тернополь, Луцк, Ровно, Полтава, Кировоград. Рассмотрено состояние воздушной среды на территориях, прилегающих к промышленным объектам Львовськой и Ивано-Франковской областей, в частности Калушского ПО "Хлорвинил". Описана методика использования лишайников как индикаторов пралесов.

Исследован видовой состав лихенофлоры Полтавы, проведен систематический и экологический анализ, определены частота встречаемости и проективное покрытие лишайников города. Установлено, что лихенофлора г. Полтава насчитывает 75 видов лишайников из 35-ти родов и 15-ти семейств и имеет сходные черты с естественной лихенофлорой Левобережной Лесостепи в целом.

Представлены результаты лихеноиндикационного исследования загрязнения воздуха в г. Полтава и анализ картирования на основании индекса атмосферной чистоты. Выделены четыре изотоксические лишайниковые зоны, которые совпадают с областями распространения групп видов со сходной чувствительностью к атмосферному загрязнению. Установлено, что территория г. Полтава в целом является среднезагрязненной.

Представлены результаты сравнительного лихеноиндикационного картирования загрязнения воздуха в г. Киев с использованием различных индексов атмосферной чистоты. Установлено, что показатели частоты встречаемости и проективного покрытия не увеличивают точность лихеноиндикационных исследований. Следовательно, для лихеноиндикации в условиях больших городов целесообразно использовать индекс видового разнообразия лишайников, который является достаточно репрезентативным и при этом уменьшает затраты времени при полевых исследованиях. Установлено, что атмосферный воздух г. Киев более загрязнен по сравнению с другими городами Украины, где проводили лихеноиндикационное картирование. Это обусловлено влиянием промышленных предприятий (прежде всего энергетики и строительной промышленности), а также автотранспорта. Основные различия в качестве атмосферного воздуха г. Киев - следствие различного расположения и специализации предприятий города, автомобильных дорог и направления господствующих ветров.

Представлены результаты изучения особенностей распространения эпифитных лишайников на территории г. Киев. Выделены пять экологических групп лишайников по отношению к фактору урбанизации. Установлено, что основная часть выявленных видов относится к урбанонейтральной и умеренно урбанофобной группам, а максимальную частоту встречаемости (71 - 100 %) имеют представители умеренно урбанофильной группы.

Дається аналіз головних теоретико-методологічних засад і сучасних наукових метапарадигм, на яких базується філософія історії, а також простежується багатовіковий процес формування цих засад, досліджуються етнічний і есхатологічний аспекти філософсько-історичних підходів. Здійснена теоретична реконструкція процесу генези, становлення і розгортання філософської рефлексії стосовно історичних реалій, починаючи з часів Античності і до сьогодення. Проаналізовані найбільш значні концепції філософської інтерпретації історії в ХХ-му столітті, такі, як морфологія історії О.Шпенглера, концепція локальних цивілізацій А.Тойнбі, історіософські погляди П.Сорокіна, теорія етногенезу Л.М.Гумильова як проявів домінантного в нашому столітті історіоциклізму. Значна увага приділяєтья евристичній і прогностичній ролі історіософської інтенціональності в національному філософському спадку для розбудови української державності.

Розкрито особливості становлення та розвитку політології як науки. Висвітлено ідеї національної державності та демократії в історії політичної думки України. Охарактеризовано теорії політичної влади. Розкрито сутність політичної системи та політичних режимів, описано складові політичного процесу. Розглянуто місце та роль людини як суб'єкта влади та політики.

Раскрыты особенности становления и развития политологии как науки. Освещены идеи национальной государственности и демократии в истории политической мысли Украины. Охарактеризованы теории политической власти. Раскрыта сущность политической системы и политических режимов, описаны слагаемые политического процесса. Рассмотрены место и роль человека как субъекта власти и политики.

Висвітлено теоретичні засади й історію розвитку соціальної роботи в Україні та за кордоном. Розкрито проблеми розбудови вітчизняної державної системи соціальної допомоги. Розглянуто питання соціальної політики, а також деонтології й етики соціальної роботи. Охарактеризовано біоетичні моделі взаємодії соціального працівника та клієнта. Увагу приділено особливостям ділового спілкування та діловодства у соціальній роботі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.552.34 Hel

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відображено комплексне уявлення про теоретичні та практичні аспекти соціальної роботи, розкрито її базові поняття та принципи, мотиваційні та ціннісно-етичні аспекти професійної діяльності соціального працівника. Увагу приділено проблемам психореабілітації фахівців із соціальної роботи. Розглянуто психодіагностику як міждисциплінарну та крос-культурну сферу пізнання, що дозволяє класифікувати людей за психологічними та психофізіологічними ознаками для організації подальшого соціального супроводу та допомоги. Увагу приділено соціальній геронтології, що досліджує особливості соціальної адаптації та соціалізації літніх людей. Досліджено волонтерський рух як нове та вкрай обмежене явище для українського суспільства. Розкрито методи, технології й інноваційні принципи соціальної роботи з проблемними ситуаціями, притаманними різним категоріям населення - дітям, підліткам, жінкам тощо.

Розглянуто та систематизовано погляди вчених соціологів та психологів на причини виникнення та фактори, що сприяють перебігу та розвитку суїцидальної поведінки серед підлітків. Описано соціальні умови і чинники, що сприяють ескалації суїцидальної поведінки.

На территории ботанического заказника "Лесники" (НПП "Голосеевский", г. Киев) в разных экотопах обнаружено 126 видов лишайников из 62-х родов, 30-ти семейств, 9-ти порядков, 3-х классов и 3 вида лихенофильных грибов - Athelia arachnoidea, Clypeococcum hypocenomycis и Xanthoricola physciae. Agonimia borystenica описана как новый для науки вид лишайника. Для территории Украины впервые приведены Bacidia pycnidiata и Thelenella pertusariella, для ее равнинной части - Absconditella lignicola, Anisomeridium biforme, Bacidia laurocerasi, B. subincompta, Bactrostora dryina, Lecania, Stenocybe pullatula, Verrucaria viridigrana, 17 видов являются новыми для Киевской обл. Новые виды лишайников сопровождаются краткой морфологической характеристикой, иллюстрациями, а также информацией об их экологии и распространении. Обнаруженные в заказнике виды - индикаторы старых лесов - свидетельствуют о высоком уровне сохранности и целостности дубовых, ясене-дубовых и ольховых лесов на малодоступных заболоченных участках "Лесников", что обусловливает значительную ценность этого объекта природно-заповедного фонда. В заказнике сохранилась уникальная типичная лихенобиота широколиственных лесов Украины, которая нуждается в усиленной охране.

Показано, що екстраполяція природничої термінології на явища біосоціального порядку, застосування досягнень точних наук під час аналізу людських спільнот підтверджують тезу про "міждисциплінарний" характер сучасного наукового знання, про перманентне розширення його обріїв. Доведено, що час і простір органічно поєднані між собою, оскільки є двома аспектами однієї і тієї ж матриці, завдяки якій свідомість організує утворення уявлень про оточувальний світ. Синтез часу і простору знайшов вияв в понятті "хронотоп", запропонованому вченим М. Бахтіним, яке широко використовується нині в науці. Зазначено, що у понятті "хронотоп" виражений внутрішній зв'язок сприйняття простору і часу, це поняття є невід'ємною основою адекватного реаліям буття бачення світу. В соціальній філософії традиційно поняття хронотопу є одним з фундаментальних, адже осягнути філософський сенс історичних феноменів можливо лише через часово-просторові виміри, через темпоральний і географічний, або, як нині зазвичай формулюють, ландшафтний аналіз. Показано, що зв'язок ландшафту і культури, стереотипу поведінки певних людських спільнот за географічних умов знаходить відображення в "просторовій поведінці", формує специфічне світосприйняття. Зазначено, що цей методологічний засіб сприяє виділенню окремих типів культур, наприклад, "сільської", "напівміської", "міської" тощо. Продемонстровано, що ситуація в соціально-філософських студіях, яка склалася протягом останнього часу, внесла певні корективи до традиційного категоріального апарату, усталеного як в межах філософської інтерпретації історії, так і в філософському "лексиконі" взагалі, а також до змісту і методик темпорального аналізу, і напряму пов'язаного з фундаментальною проблемою фазисності історичного руху та його хронотопних вимірів.