Рассмотрена проблема формирования фасилитационной компетентности будущих педагогов в процессе педагогической практики, в основу которой положен компетентностный подход, в рамках которого осуществляется попытка внести личностный смысл в образовательный процесс: на первый план вынести умения решать задачи, возникающие в определенных ситуациях. Определена четырехкомпонентная структура фасилитационной компетентности. Освещены синергетические организационные формы, такие как: деловые игры, дискуссии, лаборатории нерешенных проблем, защита читательского формуляра, коллективный реферат, бенефис читателя, читательская конференция, формы коллективного общения. Констатирована эффективность диагностики сформированности фасилитационной компетентности будущих педагогов, свидетельствующая о значимости педагогической практики.

Розглянуто проблему формування фасилітаційної компетентності майбутніх педагогів у процесі педагогічної практики, в основу якої покладено компетентнісний підхід, в рамках якого здійснюється спроба внести особистісний сенс у освітній процес: на перший план винести вміння вирішувати завдання, що виникають у певних ситуаціях. Визначено чотирьохкомпонентну структуру фасилітаційної компетентності. Висвітлено синергетичні організаційні форми, такі як: ділові ігри, дискусії, лабораторії невирішених проблем, захист читацького формуляра, колективний реферат, бенефіс читача, читацька конференція, форми колективного спілкування. Констатовано ефективність діагностики сформованості фасилітаційної компетентності майбутніх педагогів, значення педагогічної практики в процесі формування фасилітаційної компетентності.

The article analyzes the problem of forming facilitating competence of teacher in the process of pedagogical practice.

Проанализирована концепция фасилитационной модели обучения, в которой интенсивно протекает коммуникативная социализация личности, характеризующаяся высоким уровнем коммуникативного взаимодействия в процессе общения. Рассмотрены содержательный компонент феномена "фасилитационная компетентность" и эффективность формирования коммуникативной компетентности, которая имеет двойственный характер, являясь и характеристикой личности человека, и проявляясь в его поведении. Отмечено, что в условиях ВУЗ необходимо наличие двух основних компонентов: усвоения социального опыта и способность переносить полученные знания в социальную реальность. Представлены в авторской интерпретации ключевые компетенции, которые должны быть сформированы у студенческой молодежи.

Проаналізовано концепцію фасилітаційної моделі навчання, в якій інтенсивно формується комунікативна соціалізація особистості, що характеризується високим рівнем комунікативної взаємодії в процесі спілкування. Розглянуто змістовий компонент феномена "фасилітаційна компетентність" і ефективність формування комунікативної компетентності, яка має подвійний характер, оскільки є характеристикою особистості людини, і виявляється в її поведінці. Відзначено, що за умов ВНЗ необхідна наявність двох основних компонентів: засвоєння соціального досвіду і здатність переносити одержані знання в соціальну реальність. Наведено в авторській інтерпретації ключові компетенції, які повинні бути сформовані у студентської молоді.

The article analyzes effect of social facilitation mechanism in the process of students' youth socialization.