Здійснено логіко-гносеологічний аналіз поняття "ірраціональне", досліджено особливості його використання у наукових і філософських теоріях. Виявлено, що ірраціональне є частиною раціонального. Зазначено, що ірраціональне не протистоїть раціональному, але є супутнім до нього у межах більш широкої раціональності та розумності. Доведено неможливість існування ірраціонального пізнання альтернативного раціональному. Встановлено, що гносеологічна природа ірраціонального є цілком суб'єктивною, тобто поява ірраціональності можлива лише у сфері алгоритмічних і логічних побудов. На підставі результатів аналізу використання поняття "ірраціональне" в науковому знанні обгрунтовано його значення як незавершеної обраної операції у межах конкретної теорії та можливість використання даної категорії як критерію межі застосування обраних раціональних форм в операціях відтворювання властивостей об'єкта. Встановлено, що у філософському знанні ірраціональне є складовою частиною раціонального, в якій присутні несумісні риси раціонального, що виявляється в нездатності сформулювати логічну процедуру потрібних з'єднань елементів філософської системи.

Розкрито основні питання історії світової та вітчизняної філософії. Надано систематичний виклад поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Проаналізовано традиції та особливості вітчизняної філософії.

Піднято питання людини та культури, роздуми над якими розгортаються в багатовимірній площині: перетинається онтологічний вимір із символічним, соціально-політичний із антропологічним, освітній - із інформаційно-технологічним. Тему розвинуто на ґрунті нових філософських підходів, концептуальних положень, старих та нових традицій розуміння культури як надбання людства і репрезентації людини в нових неоднозначних контекстах. я Наголошено на інноваційному розумінні таких концептів, як свобода, ідентичність, технологія себе, ідеологія, техніка. Розглянуто багатовимірність людини у дискурсії суспільного простору рецепції та інтерпретації.

Розглянуто філософію як пропаганду у цифрових викликах мракобісся. Досліджено сучасну філософію та проблему філософського пізнання. Висвітлено особливості філософського дослідження глобальних проблем сучасності. Охарактеризовано філософські аспекти культури педагогічної діяльності. Проаналізовано цифровий етикет в комунікативних реаліях сьогодення. Досліджено розвиток інформаційних технологій як загрозу саморозвитку особистості. Розглянуто циркулярну економіку як нову філософію економічної модернізації. Висвітлено проблеми визначення етапів розвитку феномену інформаційної війни. Увагу приділено правовим засадам державної інформаційної політики. Розглянуто наукові та екологічні дослідження в умовах еволюції інформаційного суспільства. Досліджено сучасні теорії краси. Проаналізовано загрози розщеплення соціальної ідентичності в умовах пандемії та легітимація подолання такого розщеплення.

У підручнику розкриваються певні філософські питання з розвитку та функціонування сучасного наукового пізнання. Розглянуті загальні проблеми, пов’язані з філософією та історію науки, специфікою соціально-гуманітарного пізнання, та проблеми аксіології сучасної науки.