Розкрито особливості структурної перебудови економіки країн Східної Європи, висвітлено роль держави в здійсненні трансформаційних процесів.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми та особливості розвитку регіонів, розкрито науково-методологічні засади адаптації моделі управління регіональним розвитком до сучасних вимог. Розглянуто практичні проблеми реалізації регіональної політики України в контексті європейського досвіду. На підставі системного аналізу зарубіжного досвіду та вітчизняної практичної діяльності наведено підходи щодо інституційного забезпечення трансформаційних процесів в економіці регіонів та їх подальшого розвитку.

Освещены теоретические и практические проблемы и особенности развития регионов, раскрыты научно-методологические основы адаптации модели управления региональным развитием к современным требованиям. Рассмотрены практические проблемы реализации региональной политики Украины в контексте европейского опыта. С учетом системного анализа зарубежного опыта и отечественной практической деятельности приведены подходы к институционному обеспечению трансформационных процессов в экономике регионов и их дальнейшему развитию.

Розкрито сутність макроекономічного аналізу як інструмента дослідження економічної системи. Розглянуто взаємодію макроекономічного прогнозування, планування та програмування з системою макроаналізу та макроекономічної політики. Викладено методологію аналізу макроекономічних показників у системі національних рахунків. Охарактеризовано структуру сукупного попиту, описано класичну модель макрорівноваги. Розглянуто кейнсіанські макроекономічні моделі ринків порушення макрорівноваги. Розкрито сутність і структуру національного ринку, наведено класифікацію економічних циклів, встановлено причини виникнення циклічних коливань в економіці. Визначено показники вимірювання економічного зростання, описано його основні типи та фактори. Висвітлено теоретичні засади макроекономічної, структурної, фіскальної, монетарної та соціальної політики. Викладено базові теорії міжнародної торгівлі. Розкрито роль глобалізації та регіоналізації в системі світогосподарських зв'язків.

Раскрыта сущность макроэкономического анализа как инструмента исследования экономической системы. Рассмотрено взаимодействие макроэкономического прогнозирования, планирования и программирования с системой макроанализа и макроэкономической политики. Приведена методология анализа макроэкономических показателей в системе национальных расчетов. Охарактеризована структура совокупного спроса, описана классическая модель макроравновесия. Раскрыты сущность и структура национального рынка, приведена классификация экономических циклов, установлены причины возникновения циклических колебаний в экономике. Установлены показатели измерения экономического роста, описаны его основные типы и факторы. Освещены теоретические основы макроэкономической, структурной, фискальной, монетарной и социальной политики. Рассмотрены базовые теории международной торговли. Показана роль глобализации и регионализации в системе мировых хозяйственных связей.

Проаналізовано моделі лобіювання групами спеціальних інтересів, що діють у країнах з ринковою економікою. Актуальність зумовлена тим фактом, що лобі здійснюють вирішальний вплив на розвиток економіки суспільного сектору, фінансування колективних благ і прагматику суспільного вибору за умов демократичних перетворень. Запропоновано магістральні шляхи поліпшення взаємовідносин між бізнесом та владою за допомогою лобізму на основі європейського досвіду суспільного вибору.

Проанализированы модели лоббирования группами специальных интересов, которые действуют в странах с рыночной экономикой. Актуальность данного исследования обусловлена тем фактом, что лобби оказывают решающее влияние на развитие экономики общественного сектора, финансирование коллективных благ и прагматику общественного выбора в условиях демократических преобразований. Представлены магистральные способы улучшения взаимоотношений между бизнесом и властью при содействии лоббизма на основе европейского опыта общественного выбора.

The paper analyses the models of lobbying used by special interest groups active in the market economies. The urgency of the research was conditioned by the fact that lobby causes decisive influence on the development of public sector economy, social goods financing and pragmatism of public choice in terms of democratic transformations. The author offers the ways to improve the interrelationship between the business and the state power by means of lobbying based on the European experience of public choice.

Охарактеризовано процеси функціонування публічного сектору економіки (ПСЕ) за умов демократичних перетворень. Наведено напрямки реалізації державної політики у сфері освіти, охорони здоров'я, захисту довкілля, соціального забезпечення, національної безпеки й оборони. Визначено стратегію розвитку демократичних інститутів у ХХІ ст. Розглянуто корупцію у ПСЕ як перешкоду розвитку демократії та здійсненню ефективної державної політики. Розкрито сутність державної політики у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються.

Охарактеризованы процессы функционирования публичного сектора экономики (ПСЭ) в условиях демократических преобразований. Приведены направления реализации государственной политики в сферах образования, здравоохранения, защиты окружающей природной среды, социального обеспечения, национальной безопасности и обороны. Определена стратегия развития демократических институтов в ХХІ в. Рассмотрена коррупция в ПСЭ как препятствие для развития демократии и осуществления эффективной государственной политики. Раскрыта сущность государственной политики в развитых и развивающихся странах.

Розглянуто теоретико-методологічні засади державного сектора економіки, особливості формування попиту та пропозиції на суспільні блага. Висвітлено ключові питання економіки добробуту, публічних фінансів, фіскального федералізму. Охарактеризовано концепції суспільного вибору за умов демократичних процедур ухвалення колективних рішень. Розкрито проблеми розподілу податкового навантаження, надлишкового податкового тиску та ухилення від оподаткування.

Рассмотрены теоретико-методологические основы государственного сектора экономики, особенности формирования спроса и предложения на общественные блага. Освещены ключевые вопросы экономики благосостояния, публичных финансов, фискального федерализма. Охарактеризованы концепции общественного выбора в условиях демократических процедур принятия коллективных решений. Рассмотрены проблемы распределения налоговой нагрузки, излишнего налогового давления и уклонения от налогообложения.

Викладено теоретико-методологічні засади державного сектору, особливості формування попиту та пропозиції на суспільні блага. Висвітлено питання економіки добробуту, публічних фінансів і фіскального федералізму. Запропоновано концепції суспільного вибору за умов демократичних процедур ухвалення колективних рішень. Розглянуто адміністративний ресурс як прояв економічного та політичного монополізму, вибори та референдум як форми прийняття політичних рішень. Описано особливості розрахунку показників бідності. Розкрито сутність понять видатків і доходів державного сектору.

Изложены теоретико-методологические основы государственного сектора, особенности формирования спроса и предложения на общественные блага. Освещены вопросы экономики благополучия, публичных финансов и фискального федерализма. Предложена концепция общественного выбора в условиях демократических процедур принятия коллективных решений. Рассмотрены административный ресурс как проявление экономического и политического монополизма, выборы и референдум как формы принятия политических решений. Описаны особенности расчета показателей бедности. Раскрыта сущность понятий доходов и расходов государственного сектора.

Розглянуто теоретико-методологічні засади мароекономіки та макроекономічного аналізу. Висвітлено методологію вимірювання інтегральних показників функціонування економічної системи. Описано механізм формування споживчих та інвестиційних витрат, державних інвестицій і зовнішнього вкладу під впливом цінових і нецінових факторів. Розкрито питання моделювання макроекономічної рівноваги, охарактеризовано сучасні моделі фінансового ринку, економічного зростання та розвитку. З'ясовано причини виникнення циклічних коливань в економіці, визначено роль і завдання держави в системі макроекономічного регулювання. Проаналізовано особливості функціонування вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Розкрито зміст і завдання фіскальної, монетарної та соціальної політики уряду, розглянуто базові теорії міжнародної торгівлі. Досліджено процес глобалізації та регіоналізації в системі світогосподарських зв'язків.

Рассмотрены теоретико-методологические основы макроэкономики и макроэкономического анализа. Освещена методология измерения интегральных показателей функционирования экономической системы. Описан механизм формирования потребительских и инвестиционных затрат, государственных инвестиций и внешнего вложения под влиянием ценовых и неценовых факторов. Раскрыты вопросы моделирования макроэкономического равновесия, охарактеризованы современные модели финансового рынка, экономического роста и развития. Установлены причины возникновения циклических колебаний в экономике, определены роль и задания государства в системе макроэкономического регулирования. Проанализированы особенности функционирования свободных экономических зон и территорий приоритетного развития. Раскрыты содержание и задачи фискальной, монетарной и социальной государственной политики, изложены базовые теории международной торговли. Исследован процесс глобализации и регионализации в системе мирохозяйственных связей.

Розглянуто базові індикатори оцінки ефективності державного сектору економіки, зроблено спробу проаналізувати ефективність розвитку державного сектору в міжнародних координатах.

Проаналізовано основні підходи до концептуалізації публічного сектора економічної системи, виокремлено базові теорії економіки суспільного сектора, конкретизовано магістральні тенденції та напрями розвитку публічного сектора, виходячи з домінуючих західних концепцій.

Поглиблено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми структурної політики. Запропоновано поняття "організаційно-економічний механізм структурної корекції промислового виробництва", уточнено трактування категорії "структура промислового виробництва". Наведено методику аналізу структурних змін в промисловості регіону з використанням коефіцієнту структурної трансформації. Проведено класифікацію галузей промислового виробництва регіону за типами технологічних укладів, яка дає змогу виявляти глибину структурних зрушень та оцінювати якість корекції структури промисловості. Розроблено механізм стимулювання державними органами влади інноваційної діяльності виробників у напрямку вдосконалення технологічної та відтворювальної структури промисловості, суть якого полягає в законодавчій фіксації частки інноваційних витрат у ВВП, пріоритетному ресурсному забезпеченні інновацій, податковому стимулюванні інноваційно активних фірм, субсидіювані пріоритетних виробництв в частині інноваційних витрат. Обгрунтовано для використання в процесі прийняття управлінських рішень щодо структурних реформ показники фінансової стійкості, ризику банкрутства, рівня зношення основних фондів, конкурентоспроможності, а також ступеня завантаженості виробничих потужностей. Запропоновано для реалізації кластерну модель промислового розвитку на регіональному рівні, здатну якісно змінити структуру промислового комплексу, підвищити конкурентоспроможність його продукції та вивести регіон на якісно новий рівень економічного зростання. Обгрунтовано стратегії розвитку пріоритетних галузей промисловості регіону для впровадження кластерної моделі. Розглянуто логіку

Висвітлено особливості розвитку та трансформації індустріального господарства в суспільствах Європейської цивілізації у XX - XXI ст. і їх відображення в економічній думці. Увагу приділено економічним наслідкам Першої світової війни, світовій економічній кризі 1929 - 1933 рр., виникненню кейнсіанства та соціологічної школи інституціоналізму, еволюційній теорії Й. Шумпетера, впливу науково-технічного прогресу на розвиток світового господарства і національних економік. Розкрито сутність змішаної ринкової економіки. Розглянуто теорії системної трансформації капіталізму, причини запровадження та зміст нової економічної політики та її реалізацію в Україні в 1921 - 1928 рр., особливості економічного розвитку західноукраїнських земель в 1920 - 1930-х рр. Розкрито проблеми функціонування національних господарств в системі глобальної економіки. Подано інформацію про найвидатніших мислителів і вчених-економістів, зокрема, А. Раймона, Б. Баласса, Д. Вайнера, О. Вільямсона, Р. Гілфердинга, Ф. Сіміанда, а також словник економічних термінів і понять.

Висвітлено теоретико-концептуальні засади функціонування суспільного сектору економіки за умов глобалізації. Розкрито поняття "природний монополізм" і "суспільний сектор економіки". Охарактеризовано механізм забезпечення суспільними благами в глобальній економіці. Окреслено проблематику суспільного вибору за умов глобальної інтеграції. Приділено увагу публічним фінансам у глобальному вимірі. Визначено інституційні зміни в суспільному секторі економіки та публічних фінансах у XXI ст. Розглянуто корупцію як "інституційну пастку" економіки суспільного сектору.

З огляду на необхідність підвищення якості надання медичних послуг в Україні розглянуто особливості функціонування сфери охорони здоров'я в різних країнах світу, проаналізовано типові проблеми надання медичних послуг та умови їх розв'язання в контексті активізації ролі суспільного сектора економіки.

Розглянуто підходи до трактування категорії "корупція", виокремлено вектори впливу цього явища на соціально-економічний розвиток країн, запропоновано інструменти подолання корупції на всіх рівнях управління.

Розглянуто підходи до трактування категорії "соціальний капітал". Досліджено вплив "груп Олсона" і "груп Патнема" на економічний розвиток розвинутих країн і країн, які розвиваються. Обгрунтовано двоякий вплив інститутів на динаміку економічного розвитку.

Досліджено сучасні підходи до реформування суспільного сектору економіки в контексті нової інституціональної теорії. Проведено оцінювання емпіричного простору реформ публічних фінансів. Проаналізовано основні напрями реформування суспільного сектору економіки України. Наведено концептуальні засади трансформації суспільного сектору економіки та публічних фінансів у добу інформаційного суспільства. Розглянуто бюджетні реформи як реакцію на прояви світової фінансової кризи та фіскальний федералізм. Розкрито роль державно-приватного партнерства у модернізації суспільного сектору економіки та публічних фінансів.

Виявлено загальні тенденції формування й поширення практики залучення приватного сектору до фінансування суспільних послуг і публічної інфраструктури в зарубіжних країнах, запропоновано шляхи адаптації світового досвіду до вітчизняних реалій.

Розглянуто аспекти взаємодії корупції та соціальної політики, проаналізовано основні чинники корумпованої поведінки. Обгрунтовано індикатори взаємовпливу корупції та соціальних реформ.

Обгрунтовано нову парадигму розвитку суспільного сектору економіки за умов глобалізації, що базується на досягненнях нової інституціональної теорії, новій концепції публічних фінансів та функціональному підході до аналізу суспільного сектору економічної системи. Досліджено роль суспільного сектора економіки у продукуванні суспільних благ. Оцінено вплив його масштабів на показники соціально-економічного та інституціонального розвитку. Виокремлено критерії ефективності інституцій суспільного сектору економіки. Проаналізовано вектори зміни суспільного вибору за умов розвитку інформаційного суспільства та демократичних перетворень. Виявлено характер впливу фінансової кризи та глобальної податкової конкуренції на інституціональні та структурні реформи в суспільному секторі економіки та публічних фінансах. Розроблено концептуальні засади та механізми підвищення аллокаційної та дистрибутивної функцій публічних фінансів.