Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*804

Рубрики:

Asterales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено площу, чисельність, вікову структуру популяції Sesleria uliginosa, а також еколого-ценотичні особливості біотопу на Південному Опіллі біля с. Пуків Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. Популяцію виявлено на болоті, загальна площа якого 9 га, в долині притоки р. Стулений Потік. Вона займає приблизно 1 га та існує у вигляді трьох локусів, поза межами яких рослини трапляються поодиноко. У популяції переважають зрілі генеративні особини, але є також молоді генеративні й прегенеративні. На болоті наявні ділянки з домінуванням Carex davalliana та Cladium mariscus s. 1., характерні для союзу Caricion davallianae, проте Sesleria uliginosa росте поза межами цих синтаксонів за більш сухих умов. Популяція S. uliginosa входить до складу угруповань союзу Molinion caerulaeae порядку Molinietalia. За допомогою синфітоіндикаційного аналізу описів угруповань за участі S. uliginosa встановлено, що в Україні вид росте поза межами кліматичного оптимуму, який припадає на Центральну Європу. Загрозу подальшому існуванню популяції S. uliginosa та популяціям інших раритетних видів рослин становить експансія Solidago canadensis у центральну частину болота в разі його підсихання.

Скорочення площі та посилення пасовищної дигресії травостою на даний час найчастіше спричинюють вимирання популяцій раритетних лучно-степових видів рослин. Діючи одночасно, вони на 74,4 % визначають раритетне багатство оселищ Південного Опілля. Для відображення процесу скорочення кількості раритетних видів під впливом негативних чинників створено дві моделі. Модель 1 (регресійна) зображує поступове зниження рівня раритетного фіторізноманіття на порядок в оселищах з найбільшою інтенсивністю антропогенних факторів порівняно із природними лучними степами. Модель 2, створена на основі узагальнення кількості раритетних видів у оселищах, виявила стрімке зниження рівня раритетного фіторізноманіття на початковому етапі деградації оселищ, а також за максимальної інтенсивності дії обох чинників. Встановлено видовий склад раритетної компоненти флори лучних степів різного ступеня деградації.

Досліджено поширення та стан популяцій раритетних видів рослин Південного Опілля. Зазначено, що раритетна компонента флори включає 269 видів і 1 різновид судинних рослин, які мають міжнародний, національний і регіональний созологічні статуси. Встановлено таксономічну, географічну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, екологічну та синтаксономічну структури раритетної компоненти флори. Виявлено 2062-і популяції раритетних видів, надано комплексну оцінку їх чисельності. Вивчено особливості поширення раритетних видів у межах геоморфологічних районів Південного Опілля. Досліджено структуру, внутрішньо- та міжпопуляційну мінливість популяцій 6-ти модельних видів, на підставі чого проаналізовано перспективи і загрози існуванню популяцій. З'ясовано головні чинники зменшення раритетного фіторізноманіття різних типів біотопів; на прикладі лучних степів досліджено вплив скорочення площі ділянки та пасторальної дигресії травостою на раритетне фіторізноманіття біотопу. Створено моделі зміни созологічної цінності лучних степів при посиленні впливу несприятливих чинників. Установлено послідовність зникнення популяцій раритетних видів у процесі деградації лучного степу. Проведено оцінку репрезентативності природно-заповідного фонду Південного Опілля. Запропоновано комплекс заходів для збереження та відтворення популяцій раритетних видів рослин і природних біотопів Південного Опілля.

Представлено конспект раритетної компоненти флори лісових екосистем Галицького національного природного парку, оцінено характер поширення раритетних видівсудинних рослин та стан їх популяцій. Галицький національний природний паркрозташований в Галицькому районі Івано-Франківської області, створений у 2004 році й займає площу 14684,8 га. Більша частина парку (81,1 %) припадає на ліси, серед яких переважають чисті та змішані дубові (Querceta roboris), букові (Fageta sylvaticae) й грабові угруповання (Carpineta betuli). інвентаризацію рослинного покриву лісових екосистем парку проводили впродовж 2008 - 2019 років, за результатами якої у лісових угрупованнях і на узліссях виявлено 303 види судинних рослин, з яких 63 види (20,8 %) - раритетні. До переліку раритетних видів віднесли види, включені до Червоної книги України та офіційних міжнародних охоронних переліків, а також види, які перебувають під загрозою зникнення у регіоні дослідження, оскільки представлені малою кількістю локалітетів, або їх популяції мають малу чисельність. Регіонально рідкісні види відібрані на підставі аналізу результатів наших польових досліджень, матеріалів гербарних фондів. Встановлено,що третина раритетних видів (33,3 %) відзначається широкою ценотичною амплітудою, дещо менше їх приналежні до рослинності узлісь (26,2 %). Більшість раритетних видів з вузькою ценотичною амплітудою приурочені до букових лісів (19,1 %). Раритетні види суттєво відрізняються за частотою трапляння. Серед них істотно переважають рідкісні види, зокрема 61 % видів на сьогодні відомі з 1 - 5 локалітетів; особливо рідко (1 - 2 локалітети) трапляються 25 видів. Частка видів, відомих з 6 - 10 локалітетів, становить 26,6 %. Видів, що трапляються порівняно часто (11 - 20 відомих локалітетів і понад 20 локалітетів), порівняно мало (по 6,2 %). Найбільш поширеними є Lilium martagon, а також деякі представники родини Orchidaceae. Для більшості раритетних видів притаманна низька загальна чисельність, зокрема 81,2 % видів знайдені у кількості від кількох особин до кількох сотень. Найбільшу занепокоєність викликають види, загальна чисельність яких упарку становить по кілька особин (15,6 %). До них належать Circaea alpina, Atropabella-donna, Campanula latifolia, Phyteuma spicatum, Epipactis atrorubens тощо. Найбільші частки припадають на види із загальною чисельністю по кілька десятків, а також по кілька сотень виявлених особин (сумарно 65,6 %). Чисельніших видів виявлено мало. Девіять видів відомі у кількості по декілька тисяч особин, а три види (Allium ursinum, Galanthus nivalis і Leucojum vernum) і понад мільйон особин. Встановлено, що 52,4 % популяцій раритетних видів рослин лісових екосистем Галицького національного природного парку перебувають у критично поганому стані, 28,6 % - у поганому, 14,3 % - у задовільному стані. І лише стан 4,8 % популяцій можна охарактеризувати як добрий. За результатами досліджень, близько 95 % видів потребують охорони й постійного моніторингу чисельності популяцій, а 51 вид рослин, які відзначаються низькою чисельністю та поганим станом популяцій, вимагають нагальної розробки та впровадження менеджмент-планів щодо відновлення їх чисельності.