Проаналізовано соціальне становище кримськотатарської молоді, висвітлено її ціннісні орієнтири, проблеми та перспективи освіти, духовний світ і дозвілля, розглянуто національні питання. Наведено результати реалізації державної молодіжної політики та діяльності громадських організацій кримських татар.

Проанализировано социальное положение крымскотатарской молодежи, освещены их ценностные ориентиры, проблемы и перспективы образования, духовный мир и досуг, рассмотрены национальные вопросы. Приведены результаты реализации государственной молодежной политики и деятельности общественных организаций крымских татар.

Вивчено формування громадської думки щодо інтеграції України в ЄЕП. Методом дослідження слугували соціологічні опитування населення та інтерв'ювання експертів. Показано, що існує поляризація громадської думки щодо векторів інтеграції, переважає сприйняття ЄЕП як альтернативи ЄС. В суспільстві є передумови для підтримки населенням інтеграції в ЄЕП, які відповідатимуть вимогам СОТ.

Визначено специфіку трансформації детермінант соціально-економічної нерівності (СЕН) за умов перебудови українського суспільства. Розглянуто проблему оптимізації та легітимізації соціальних нерівностей. Розкрито потенціал культурно-політичних сил і перспективи трансформаційного процесу в Україні. Висвітлено структурні зміни ролі соціокультурних компетенцій окремих соціальних груп. Проаналізовано ключові критерії СЕН та соціально-економічного розшарування населення. Вивчено вплив громадянського суспільства на розвиток соціально-економічної поведінки та стан українського соціуму, тіньового сегмента економіки на поглиблення СЕН, етико-правових цінностей на стан СЕН, тимчасової трудової міграції за кордон на СЕН. Наведено рекомендації щодо гармонізації соціальної політики та процесів розвитку ринкової економіки.

Розглянуто проблеми впливу соціокультурних чинників на формування та прийняття політичних рішень. Політичне рішення досліджено з позицій структурно-діяльнісного підходу, що уможливлює виділення у його структурі трьох універсальних системних утворень: 1) соціальні суб'єкти (агенти, актори), які вступають у 2) соціальну взаємодію (суб'єкт-об'єктні зв'язки), яка детермінується та опосередковується 3) системою цінностей, норм і правил. Досліджено механізм соціокультурної детермінації політичного рішення, що включає два основних компоненти: культуру, яка позиціонує та ідентифікує суб'єкта політичного рішення з відповідними цінностями, нормами, що засвоюються ним у процесі соціалізації, та соціальну структуру, включення в яку відбувається через комунікацію. Запропоновано комплексну соціологічну концепцію багаторівневого впливу соціокультурних чинників на процеси формування та прийняття політичних рішень, обгрунтовано необхідність врахування соціокультурних детермінант під час формування суспільно важливих політичних рішень. З'ясовано специфічні риси суб'єктів прийняття політичних рішень в Україні на фоні національних суспільних особливостей соціокультурного контексту трансформаційного періоду та визначено основні соціокультурні чинники впливу на прийняття політичних рішень, зокрема межі впливу політичної еліти, груп інтересів і тиску, а також суспільна ментальність.

Визначено взаємозв'язок та вплив політики й економіки на суспільний розвиток України, взаємозалежність економічної та соціальної сфер. Висвітлено основні концепції балансу ринкової економіки та соціальної політики. Проведено оцінку трансформацій у сфері економіки, змін у соціальній сфері суспільства. Розкрито перспективи соціальної політики, соціокультурні детермінанти економічної поведінки населення України в теоретико-методологічному підході. Розглянуто питання соціальної та економічної диференціації населення в контексті трансформаційного процесу. Описано соціальну структуру сучасного українського суспільства, комплексну систему моніторингу соціально-економічних трансформацій.

Аналіз громадської думки наприкінці року презентує загальні оцінки поточної ситуації в країні, оцінку результатів місцевих виборів та динаміку довіри до місцевих органів влади, динаміку електоральних орієнтацій, сприйняття стану демократії та погляд на політичну опозицію, самооцінки економічного становища та перспектив розвитку країни та власного життя, динаміку соціально-економічних оцінок та очікувань та динаміку довіри до основних соціальних інститутів та організацій.

Представлено результати соціологічного моніторингу громадської думки киян в 2011 - 2012 рр.

Представлено результати широкомасштабного національного соціологічного опитування (6500 респондентів), проведеного Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка та Центром "Соціальний моніторинг" у квітні 2011 р. Для аналізу динаміки включено ряд показників з попередніх досліджень.

Представлено підхід до емпіричного вивчення процесів формування соціально-економічної нерівності, визначено основні чинники формування соціальних дистанцій у сучасному українському суспільстві. Представлено специфіку соціально-економічної нерівності, розкрито вплив ознак освіти та віку на формування статусних позицій населення. Проаналізовано емпіричні індикатори соціальної нерівності в сучасному українському суспільстві та ступінь її легітимації.

Проаналізовано динаміку соціально-економічних індексів, самооцінки матеріального статусу та очікувань на майбутнє на основі опитувань громадської думки населення. Розглянуто рівень поширення оплати праці неофіційно та питому вагу цього "тіньового внеску" у сукупному доході.

Представлено оцінки соціально-економічної ситуації в країні та самопочуття населення у 2011 р., самооцінки матеріального статусу та очікувань на майбутнє. За станом на кінець вересня 2011 р. більшість населення вважало, що криза в Україні триває (63 %), 9 % - що закінчується та 4 % - що вже закінчилася. Ще 16 % зазначили, що криза тільки починається. Отже, у сприйнятті двох третин населення криза не закінчилася, і це впливає на загальний рівень самопочуття та настрої. 84 % населення економили протягом року, переважно за рахунок витрат на відпочинок, дозвілля, одяг та харчування. Лише кожний четвертий повідомив, що має накопичення. Більше половини визначають політичну ситуацію в країні як напружену, а 13,5 % як критичну, вибухонебезпечну.

Наведено результати хвильового опитування киян щодо їх суспільно-політичних настроїв, а також електоральної активності та орієнтацій стосовно участі у виборах до Верховної Ради України.

Надано результати чергового моніторингового дослідження громадської думки населення України щодо самооцінок матеріального становища та індексів соціально-економічних настроїв. Розглянуто динаміку за останні шість років: 2006 - 2012 рр.

За самооцінками населення України проаналізовано тенденції та динаміку його матеріального становища, обсягів тіньових доходів та фінансової поведінки, задоволеності життям упродовж 1993 - 2013 рр.

Надано результати опитування населення України стосовно стану та основних пріоритетів державної соціальної політики, уявлення щодо соціальної справедливості та її дотримання.

За результатами чергового моніторингового опитування представлено зріз суспільно-політичних настроїв населення України у світлі подій кінця 2013 - початку 2014 рр., які призвели до Євромайдану та фактичної зміни державної влади в країні. Відстежено динаміку зацікавленості різних категорій населення політичним життям, довіри до органів влади, партій, громадських організацій та політичних і громадських діячів, ставлення до змін у владі та ключових кадрових призначень, до проведення позачергових виборів Президента та Верховної Ради, подається електоральний рейтинг провідних партій та найбільш імовірних претендентів на президентську посаду. Особливістю опитування було також з'ясування думки стосовно люстрації посадовців, довіри до влади РФ, посадових осіб ЄС та НАТО.

За результатами загальноукраїнського соціологічного опитування представлено уявлення населення різних регіонів України стосовно подій на Сході країни, очікування й побоювання, пов'язані з перебігом збройного конфлікту в цьому регіоні, а також щодо перспектив виходу з нього та подолання його причин і наслідків.

Проаналізовано електоральну поведінку виборців на останніх виборах народних депутатів, електорат основних політичних сил у соціально-демографічному розрізі. Наведено порівняльний аналіз результатів екзит-полів, що проводилися в країні 26 жовтня 2014 р., з офіційними даними ЦВК.

На основі даних двох загальнонаціональних опитувань (жовтень 2014 р.) представлено зріз та аналіз суспільно-політичних настроїв, зацікавлень перебігом політичного життя, електоральних настроїв і орієнтацій населення України. Окремо відстежено динаміку рівня довіри до вищих посадових осіб та основних політичних і соціальних інституцій, партій, всіх рівнів органів влади країни за останні 10 років.

Результати дослідження відображають динаміку самооцінок населенням України свого матеріального становища, розриву між бажаними та реальними доходами, розшарування за доходами, поширеності тіньових доходів тощо за грудень 2006 - березень 2015 рр. Представлено рівень довіри населення до органів влади, різних вітчизняних і міжнародних організацій та інституцій, а також оцінку їх ролі.