Ключ. слова: захворювання вен нижніх кінцівок, гострий тромбофлебіт, хірургічне лікування, молекули адгезії клітин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто своєрідність художньої рецепції образу ченця та чернечої спільноти в українській поезії міжвоєнного двадцятиліття. Увагу зосереджено на інтерпретації символів, пов'язаних з образом ченця, та на деяких христологічних аспектах твору. З цією метою проаналізовано поезії Мелетія Кічури "Гуде орган", Олега Ольжича "Монастир", "Молитва", Василя Мельника "У монастирській квадратурі".

Досліджено процес формування зміцнювального шару на сталі шляхом дифузійного насичення хромом плазмонапиленого шару заліза. Показано, що хромування напилення високовуглецевого порошку заліза формує на його поверхні карбідний шар.

Розроблено технологію одержання покриттів за допомогою методу електроіскрового легування і досліджено мікродюрометричні та трибологічні властивості цих покриттів. Визначено зведене зношення електроіскрових покриттів на основі Ті, Мо і коефіцієнт тертя залежно від умов навантаження.

Досліджено динаміку концентрації розчинної міжклітинної адгезивної молекули I типу (sICAM-I) в до- та післяопераційному періоді як безпосереднього показника ендотеліальної дисфункції за гострого тромбофлебіту (ГТФ). На підставі аналізу змін кінцевого продукту перекисного окислення ліпідів - малонового диальдегіду розроблено критерії прогнозування ускладнень післяопераційного періоду. Встановлено особливості показників гемостазіограми місцевої та системної крові у чоловіків і жінок з ГТФ. Доведено відмінність компенсаторно-пристосувальних змін гемостазу у осіб обох статей в різні періоди лікування, обгрунтовано проведення хірургічного втручання, особливо в ранні терміни, з метою якнайшвидшої реабілітації хворого. Розглянуто можливість мультифакторного типу успадкування ГТФ та варикозного розширення вен (ВРВ), встановлено явище генетичного імпринтінгу, ідентифіковано групи ризику цих захворювань. Визначено клініко-генетичні маркери спадкової схильності щодо цих недуг, показано можливість і ефективність математичного аналізу дерматогліфічних характеристик долонної та пальцевої поверхні обстежуваних осіб. Виявлено середовищні чинники ризику розвитку цих захворювань в поєднанні зі спадковими та стохастичними факторами. Встановлено особливості цитогенетичних змін за ГТФ та доцільність використання цих показників для визначення ефективності проведеного лікування. На основі одержаних даних створено програму раціонального обстеження хворих на ГТФ та ВРВ і здорових осіб.

Досліджено особливості інтерпретації християнських символів, мотивів і образів у поетичній творчості українських католицьких письменників-"логосівців" і Богдана-Ігоря Антонича. Висвітлено семантику поняття "sacrum", наведено визначення сакрального імені, часу та простору, так як поняття "сакральне" вживається здебільшого у цих атрибутивних відношеннях. Подано дефініцію релігійного, біблійного та християнського символізму, а також проаналізовано існування символу в площині художньої творчості у її зв'язках з такими теоретичними та структурно-семантичними категоріями, як міф, метафора, алегорія, емблема, знак, художній образ. Досліджено концепцію української католицької літератури, визначено критерії належності до неї. Висвітлено світогляди католицьких авторів, що впливали на специфіку художньої рецепції християнської символіки у їх творах. У поетичній спадщині Богдана-Ігоря Антонича, Григорія Лужницького, о.Василя Мельника (Лімниченка), о. Степана Семчука та Ореста Перійчука визначено основні символічні константи, з'ясовано особливості символізації біблійних образів і подій, простежено специфіку проекції біблійних подій на український грунт, подано відповідні контексти з української та світової літератур.

Проаналізовані причини інфікування синтетичних судинних трансплантатів, які використовуються в реконструктивній хірургії аорти та магістральних артерій. Частота інфікування алопротезів складає 0,4 - 7 %. Проте можливі ускладнення є важкими, що закінчується ампутацією кінцівок. Обгрунтовано тактика судинного хірурга та вибір повторного оперативного втручання у разі інфікування судинних алопротезів. У разі загальних проявів інфікування синтетичного судинного протеза акцентовано на його обов'язковому видаленні з наступним відновленням кровотоку в кінцівці автовеною, екстраанатомічним шунтуванням або перев'язкою судини. Розкрито роль антибіотикопрофілактики під час виконання шунтувальних операцій з використанням алошунтів. Констатовано, що питання постачання та виготовлення судинних алопротезів в Україні залишається невирішеним.

Проанализированы причины инфицирования синтетических сосудистых трансплантатов, которые используются в реконструктивной хирургии аорты и магистральных артерий. Частота инфицирования аллопротезов составляет 0,4 - 7 %. Возможные осложнения бывают тяжелыми, что заканчивается ампутацией конечности. Обоснована тактика сосудистого хирурга и выбор повторного оперативного вмешательства при инфицировании сосудистых аллопротезов. При воспалительных проявлениях инфицирования синтетического сосудистого протеза акцентируется на его обязательном удалении с последующим обновлением кровотока в конечности автовеной, экстраанатомическим шунтированием или перевязкой сосудов. Подчеркивается роль антибиотикопрофилактики при выполнении шунтирующих операций с использованием аллошунтов. Установлено, что вопросы доставки и изготовления сосудистых аллопротезов в Украине остаются нерешенными.

Мета роботи - вивчити роль кросектомії у розвитку рецидиву варикозної хвороби (ВХ) і розробити шляхи запобігання цьому процесу. Проаналізовано лікування 68 хворих, прооперованих з приводу ВХ за наявними стандартами. За класифікацією СЕАР, всі обстежені відповідали категорії C2-C4EpAsPr. Залежно від завдань дослідження їх розподілено на дві групи: 1-ша (основна) - 32 хворих, у яких під час кросектомії (КЕ) використано власну методику формування анатомічного бар'єра для запобігання можливому неоангіогенезу (НА) в зоні сафено-стегнового з'єднання (ССЗ); 2-га (контрольна) - 36 хворих, у яких проведено традиційну КЕ із перев'язуванням вен шовним матеріалом, що не розсмоктується. Для вивчення можливої ролі варикозно зміненої стінки кукси великої підшкірної вени у розвитку процесів НА у частини хворих взяли фрагменти вказаної вени із зони ССЗ для морфологічного дослідження. Після виписування зі стаціонару хворим призначено компресійну терапію протягом 3 міс і тривалий прийом флеботропних препаратів. За рекомендаціями доказової медицини, препаратом вибору є оригінальна мікронізована очищена фракція флавоноїдів. Контрольні обстеження проведено через 12, 24 і 36 міс. У цьому випадку, крім клінічного обстеження, заповнення опитувальника CIVIQ, обов'язково виконували кольорове дуплексне сканування зони ССЗ з метою виявлення можливого неорефлюксу. Контрольними ультразвуковими дослідженнями встановлено, що протягом трьох років після венекзерезу з причини некоректної КЕ в ділянці ССЗ у контрольній групі частота виявлення патологічних рефлюксів сягала 16,6 %, тоді як у основній - 3,12 %.

Вияви неоваскуляризації за традиційного проведення КЕ констатовано ще у 16,6 %, водночас як у основній групі завдяки застосуванню бар'єрної техніки не зафіксовано жодного випадку НА. Таким чином, майже у кожного третього хворого, прооперованого з використанням традиційної техніки венекзерезу, в ділянці КЕ спостережено вияви неорефлюксу. Зареєстровані під час обстеження ознаки патологічних рефлюксів у ділянці ССЗ тільки в третині випадків супроводжувалися клінічно значущими ознаками рецидиву ВХ.

Проведено дерматогліфічне дослідження 240-ка хворих на варикозне розширення вен (ВРВ) і тромбофлебіт (ТФ). На основі канонічного аналізу одержано канонічні коефіцієнти кореляції між належністю до трьох обстежуваних груп (спадково схильні до ТФ, до ВРВ, контроль) і 37-ми дерматогліфічними характеристиками. Побудовано головні два статистично значимі фактори (корені), за допомогою яких розділено групи обстежених. Одержано стандартизовані коефіцієнти та квадратичні відстані Махаланобіса, які можна використовувати в практичній діяльності для прогнозування виникнення та розвитку ТФ і ВРВ.

Проаналізовано методи діагностики та наслідки лікування пацієнтів з атеросклеротичними стенозами загальної та внутрішньої сонної артерії, патологічною звивистістю внутрішньої сонної артерії, що перебували на консервативному лікуванні в неврологічному відділенні лікарень області з приводу переміжних розладів мозкового кровообігу та ішемічних інсультів. Після проведеного ультразвукового сканування екстракраніальних відділів сонних артерій та комп'ютерної діагностики з контрастуванням інтракраніальних судин їм було виконано оперативне втручання на каротидах за умов Івано-Франківської обласної лікарні, оскільки стеноз внутрішніх сонних артерій складав більше 70 %. Частота післяопераційних кардіоваскулярних ускладнень (інсульт чи інфаркт міокарда) склала 3,1 %, минаючі неврологічні розлади (внаслідок травми гілок нервів шиї) спостерігались у кожного третього хворого. Через 3 роки у цих пацієнтів нових ішемічних атак чи інсультів не констатовано.

Відображено особливості навчально-методичного забезпечення елективного курсу "Судинна хірургія", спрямовані на підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, розвитку іх професійних здібностей, навичок дослідницької роботи, посилення мотивації навчання, активного залучення студентів до навчального процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.147.2-38

Рубрики:

Гнійні флебіти і тромбофлебіти судин і лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням знаходилось 136 пацієнтів, в яких запідозрено та в подальшому встановлено гострий тромбоз глибоких вен системи нижньої порожнистої вени різного поширення з призначенням лікування за амбулаторних умов та в декількох з них - в стаціонарі. Вік пацієнтів 23 - 82 роки. Оцінено прохідність глибоких та поверхневих вен, діаметр вен, можливість компресії їх датчиком, давність тромбозу (від появи перших клінічних ознак), симптом посилення кровоплину під час дистальної компресії кінцівки, ехогенність та однорідність тромба, характер його зовнішнього контуру, ступінь рухомості тромботичних мас, ознаки реканалізації вен та клапанної дисфункції. Виявлено ембологенні тромбози у 12,5 % пацієнтів, яких було скеровано на стаціонарне лікування, а також у 16,2 % за допомогою КТ-ангіографії діагностовано ТЕЛА. Встановлено, що ступінь рухомості тромбів, їх ехогенність суттєво впливає на частоту тромбоемболічних ускладнень. Емболічні ускладнення спостерігаються в пацієнтів з флотуючими тромбами з нерівним гіпоехогенним контуром та неоднорідною структурою. Гіперехогений рівний контур, відносна однорідність вмісту характеризує "організовані тромби" з низьким ризиком ускладнень. Описано терміни фіксації ембологенного тромба та його реорганізацію на етапах лікування. У 4,4 % хворих поряд з тромбозом глибоких вен гомілково-підколінно-стегнового сегменту (дистальніше устя великої ПШ вени) діагностовано гострий тромбофлебіт великої підшкірної вени з переходом на сафено-феморальне співустя, що потребувало поряд з лікуванням гострого тромбозу кросектомії та тромбектомії.

Висвітлено когнітивно-орієнтовані, діяльнісно-орієнтовані і особистісно-орієнтовані напрямки навчально-методичного забезпечення практичних занять елективного курсу "Судинна хірургія", спрямовані на підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, розвитку їх професійних здібностей, навичок дослідницької роботи, посилення мотивації навчання, активного залучення студентів до навчального процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(4ПОЛ)64-(0) + Ф024

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано есеїстику о. Василя Мельника - греко-католицького священика, поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, учасника літературного об'єднання "Логос" у міжвоєнний період ХХ ст. - з погляду впливу sacrum-у на його художнє мислення. Класифіковано есеї о. В. Мельника за тематикою, визначено провідні мотиви, домінантні образи, простежено біблійні алюзії та стилізація у творах. За результатами аналізу зауважено, що есеї о. В. Мельника подібні до молитов, зокрема, псалмів, як на рівні настроєності, так і на рівні поетики. Письменник любить риторичні запитання, апеляцію до читача, спонукає до роздумів незакінченими, неповними реченнями, в окремих творах простежується рима, найбільш вживаною риторичною фігурою є анафора. Стверджено, що есеї о. В. Мельника (Лімниченка) найбільш повно розкривають світоглядні особливості та літературний талант автора.

Проанализирована эссеистика о. Василия Мельника - греко-католического священника, поэта, прозаика, драматурга, общественного деятеля, участника литературного объединения "Логос" в межвоенный период ХХ в. - с точки зрения влияния sacrum-а на его художественное мышление. Классифицированы эссе о. Василия Мельника по тематике, определены ведущие мотивы, доминантные образы, прослежены библейские аллюзии и стилизация в произведениях. По результатам анализа отмечено, что эссе о. Мельника подобны молитвам, в частности псалмам, как на уровне настроенности, так и на уровне поэтики. Писатель любит риторические вопросы, апелляцию к читателю, побуждает к размышлениям незаконченными, неполными предложениями, в отдельных произведениях прослеживается рифма, наиболее употребительным риторической фигурой является анафора. Утверждается, что эссе о. В. Мельника (Лимниченко) наиболее полно раскрывают мировоззренческие особенности и литературный талант автора.

The essay writings by priest Vasyl Melnyk possess all the features of poetry in the prose. They became the continuation of his lyrics.

Розглянуто дотичності світоглядів і художньо-образні особливості творів Г. Сковороди та Богдана-Ігоря Антонича. Наведено приклад поетичної спадщини, яка простежується у спорідненості талановитих митців. Показано, що митці глибоко осмислювали внутрішнє життя людини, художньо опрацьовували теми чистоти серця, духовного миру тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862 + Р410.23

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Хвороби вен

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Набула подальшого розвитку розрахункова модель функціонування плоскої мембрани, яка дозволяє встановити залежність зусилля від її прогину, що уможливлює регулювання часових характеристик перехідного процесу змикання та розмикання лійкової гуми. Вперше теоретично описано закономірності протікання процесів наповнення та відкачування повітря з камер змінного вакуумметричного тиску системи доїльний стакан - пульсатор, на основі яких обгрунтовано умови забезпечення безударного змикання та розмикання лійкової гуми доїльного стакана. Вперше одержано рівняння, які характеризують кореляційний взаємозв'язок між вакуумметричним тиском, діаметром перепускних отворів пульсатора та тривалістю відкачування й наповнення повітрям камер змінного вакуумметричного тиску системи доїльний стакан - пульсатор. Вдосконалено методику дослідження перехідних часових характеристик режимів роботи пульсатора на основі диференційованого вивчення перехідних процесів шляхом високочастотного сканування зміни вакуумметричного тиску. Вперше обгрунтовано раціональні параметри адаптивного пнемоелектро-магнітного пульсатора, який встановлюється безпосередньо на доїльному стакані, в результаті чого забезпечується безударне змикання та розмикання дійкової гуми доїльного стакана й адаптація системи доїльний стакан - пульсатор до молоковіддачі.

Розглянуто особливості проведення практичних занять з основами клінічного мислення на кафедрі загальної хірургії у межах проекту "MUMEENA". Запропоновано методологію проведення заняття на прикладі обговорення клінічного випадку, де провідним симптом є "біль у гомілці та стопі". Метою заняття є встановлення діагнозу пацієнта з урахуванням скарг, даних анамнезу захворювання, життя, об'єктивного обстеження, пропозиція схеми обстеження та лікування хворого з оцінкою їх результату, а також розробка рекомендацій пацієнту щодо його життя та праці. Запропонована методологія проведення практичного заняття з клінічного мислення активно залучає всіх студентів у навчальний процес, спонукає їх до поглибленого вивчення певної патології, а також розвиває аналітичні навички та стимулює самовдосконалення.