Изложены общие принципы комплексирования геофизических методов. Освещен современный опыт использования комплексных геофизических съемок для решения таких проблем, как геологическое картирование, изучение тектоники кристаллического основания и железорудных месторождений, оценки перспектив алмазоносности в условиях Украинского щита. Рассмотрены технология оценки перспектив нефтегазоносности осадочных бассейнов и методика изучения нефтегазоносных структур в условиях Днепровско-Донецкой впадины. Особое внимание уделено проблемам шахтной геологии в условиях Донецкого каменноугольного бассейна.

Вивчено вплив варіацій ротаційного режиму Землі на геологічні процеси. Вперше виконано математичне моделювання полів напружень, що виникають у в'язко-пружній тектоносфері за різних варіацій ротацій режиму. Встановлено, що даний фактор, у першу чергу дрейф осі обертання, здатний обумовлювати процеси структуроутворення. Зіставлення результатів моделювання з геолого-геофізичними даними підтверджує зроблені висновки. З позиції дрейфу осі обертання пояснено природу епох тектоно-магматичної активності та трансгресій, а також регресій великих регіонів Землі.

Рассмотрены вопросы изучения современного напряженно-деформированного состояния верхней части земной коры во внутриплитных условиях. Исследования нацелены на усовершенствование прогноза катастрофических проявлений горного давления на рудниках. Связанные с этим проблемы обсуждены на примере Амурской литосферной плиты, где эксплуатируется несколько удароопасных рудных месторождений. Обозначены реальные пути достоверного учета региональной составляющей при прогнозе динамических явлений.

Systems of basement faults in the Dnieper-Donetsk depression were restored on gravitational anomalies. A scheme of oil and gas-bearing in this area is constructed and presented on the basis of interconnecting the systems of faults and the local structures.

На примере 3D сейсмических данных, полученных на одной из площадей в Днепровско-Донецкой впадине, показана возможность комплексирования геомеханического моделирования и дополнительного экспресс-анализа сейсмических данных при решении задач, связанных с определением вероятных направлений естественной миграции углеводородов, исследованием изменения фильтрационно-емкостных свойств коллекторов, построением моделей формирования и развития ловушек углеводородов в сложных геологических условиях, оконтуриванием зон развития повышенной трещиноватости, прогнозированием зон аномально высоких пластовых давлений и пр.

Рассмотрены механизмы формирования зон скопления метана в углепородном массиве, обусловленные природными процессами трещинообразования. Рассмотрены возможности комплексирования геофизических технологий и геомеханического моделирования в повышении эффективности исследований при прогнозировании зон повышенной продуктивности - "Sweet Spots".

На примере 2D сейсмических данных, полученных ЗАО "Полярэкс" на одной из площадей в Ямало-Ненецком автономном округе, показана возможность дополнительного экспресс-анализа сейсмических данных при прогнозе зон повышенной трещиноватости осадочной толщи, а также использования результатов при прогнозе нефтегазоперспективности юрских отложений. Обсуждены генезис трещиноватых зон и их роль в формировании аккумулятивных форм.

Показано, що розломи земної кори беруть участь в утворенні поверхневих структур. На базі великих розломів виникають структури типу геосинкліналей, а розломи більш високих порядків (планетарна тріщинуватість) являють собою структурну основу складчастості (за М. П. Біллінгсом). Підкреслено просторово-генетичний зв'язок більшості родовищ корисних копалин з розломами земної кори, а також висвітлено роль розломів у формуванні екологічної обстановки регіонів.

Виконано розрахунок напружень, що виникають у тектоносфері Землі внаслідок зміни її ротаційного режиму. Як модель тектоносфери використано тонку пружнов'язку еліпсоїдальну оболонку зі стиском, аналогічним стиску Землі в геологічні епохи. Показано, що в епохи тектонічних активізацій Землі, які відповідають інтервалам часу з максимальними значеннями швидкості дрейфу полюсів Землі, напруження, що виникають, виявляються цілком достатніми для подолання межі міцності речовини тектоносфери на розрив. Ці напруги забезпечують процес розломоутворення в тектоносфері та супутні геологічні явища. Підтверджено основні положення нової ротаційної гіпотези структуроутворення.

Виконано аналіз структури і можливої природи аномалій геоїда, одержаних за результатами супутникових спостережень. На основі результатів спектрального аналізу цифрову модель аномалій геоїда, що одержано в межах проекту GRACE, поділено на три складові. Показано, що аномалії геоїда являють собою суперпозицію аномалій, зумовлених різними причинами. Зроблено спробу пояснення природи складових аномалій геоїда. Детальніше проаналізовано аномалії геоїда для території України та суміжних регіонів. Обговорено питання можливості використання аномалій геоїда, одержаних за результатами супутникових спостережень, як однієї із складових частин вихідних даних для оцінки напружено-деформованого стану тектоносфери, спричиненого порушенням геоізостазії.

Розглянуто методику і результати оцінки напружень у тектоносфері, обумовлених порушенням геоізостазії. Виконано аналіз полів напружень, розрахованих на основі цифрової моделі аномалій геоїда (проект GRACE). Зіставлено результати розрахунків зі спостереженнями сейсмічних подій. Обговорено можливість використання полів напружень геоізостатичної природи як додаткової характеристики під час тектонічних і геодинамічних досліджень.

Розглянуто методику та результати оцінки напружень у тектоносфері, зумовлених порушеннями геоізостазії для Азово-Чорноморського регіону. На підставі аналізу геоізостатичних полів напружень надано можливі моделі формування та геологічного розвитку регіону. Обговорено можливість використання полів напружень геоізостатичної природи як додаткового критерію для геотектонічних побудов і сейсмотектонічного районування.

На підставі розгляду розломно-блокової моделі сейсмічного процесу як системи, що перебуває у близькому до критичного стані, показано, що місячно-сонячні припливи як "тектонічний вібратор" відіграють роль тригерного механізму у сейсмічності. За сумісним аналізом просторово-часових особливостей перебігу сейсмічних подій Криму та результатів моделювання напружено-деформованого стану тектоносфери, спричиненого припливною дією Місяця та Сонця, зроблено висновок про суттєвий вплив припливної вібродії як тригерного механізму на виникнення землетрусу. Для розгляду місячно-сонячних припливів як "тектонічного вібратора" виявляється недостатнім аналіз взаємозв'язку геодинамічних явищ з миттєвими значеннями припливних напружень. Крім того, дуже важливим є врахування особливостей тектонічної будови території досліджень, для якої виконується аналіз взаємозв'язку геодинамічних процесів і місячно-сонячних припливів.

Розглянуто основні положення методики та результати прогнозування регіональних зон розвитку динамічних явищ у шахтах Донбасу на основі оцінки механічних напружень геологічного середовища, зумовлених порушенням рівноважного стану Землі, за гравіметричними даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390.5

Рубрики:

Розривні (диз'юнктивні) порушення і структури

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

A technique and results of the estimation of the stress state of the tectonosphere produced by variations of the rotational regime and the lunar-solar influence are considered. The quantitative characteristics of the stress produced by cosmogonic factors are given.

By gravitational anomalies in the Bouguer reduction, a system of faults in the Dnieper-Donets depression basement is restored. Using their connection with local structures, a scheme of hydrocarbon bearing is constructed and presented.

On the basis of the complex analysis of seismic events in the Crimea and the results of modeling a tide-induced stress-strain state of the tectonosphere, the conclusion about an essential influence of the tidal vibrating as a triggering mechanism of earthquakes is made.

Констатовано єдність природи джерел сил, під дією яких відбувалося утворення тектонічних структур Землі в попередні геологічні епохи та виникають сучасні землетруси. Відзначено неспроможність сучасних уявлень про ендогенні джерела цих сил. Обгрунтовано нові уявлення, згідно з якими джерелом сил, що ініціює розглянуті геодинамічні процеси, є глобальне поле напружень, яке виникає у тектоносфері Землі внаслідок взаємодії нашої планети з навколишніми космічними полями.

На підставі дотримання принципу геоізостазії Землі, що обертається, розглянуто участь деформацій земної кори у пересуванні повітряних і водних мас в атмосфері та гідросфері. Підкреслено на необхідності врахування цих природних явищ у гідрометеорології, а також під час розв'язання геоекологічних задач.