Встановлено, що епізоотичний процес бінарної лейкозно-туберкульозної інфекції характеризується зростанням рівня захворюваності великої рогатої худоби на туберкульоз, який, в свою чергу, сприяє генералізації лейкозного процесу. Комплексне вивчення асоційованого розвитку лейкозу та туберкульозу великої рогатої худоби дозволить створити передумови для методично нового наукового напрямку у вивченні особливостей розвитку інфекційного й епізоотичного процесів лейкозу та туберкульозу сільськогосподарських тварин.

Наведено сучасні дані з епізоотології лейкозу великої рогатої худоби в Україні. Проаналізовано особливості перебігу лейкозної інфекції серед різновікових та одновікових груп тварин. Висвітлено вплив абіотичних і біотичних факторів на виникнення та поширення лейкозу великої рогатої худоби. Викладено порівняльну характеристику сучасних методів діагностики, профілактики та лікування даних захворювань.

Розкрито теоретико-методологічні засади діалектичної єдності протекціонізму та лібералізму у світовій системі торгівлі. Наведено змістові характеристики та нові форми прояву, яких набуває даний діалектичний взаємозв'язок у процесі глобалізації світової економіки, зокрема, у країнах, що здійснюють її системну трансформацію.

Раскрыты теоретико-методологические основы диалектического единства протекционизма и либерализма в мировой системе торговли. Приведены содержательные характеристики и новые формы проявлений, которые приобретает данная диалектическая взаимосвязь в процессе глобализации мировой экономики, в частности, в странах, осуществляющих ее системную трансформацию.

Уперше з використанням імуноферментного методу діагностики вивчено особливості постколострального імунітету у телят, що народилися від лейкозних корів. До напування телят молозивом внутрішньоутробне інфікування вірусом лейкозу за результатами ІФА виявлено у 12,5 %, за результатами РІД - у 6,2 % тварин. Відзначено, що дослідження телят за методом ІФА дозволя своєчасно видалити інфікованих внутрішньоутробно і тим самим запобігти поширенню інфекції. Теоретично й експериментально обгрунтовано та впроваджено у систему оздоровчих протилейкозних заходів імуноферментний метод діагностики, який міститься у проекті інструкції з профілактики та заходів боротьби з лейкозом великої рогатої худоби (ВРХ), що дозволяє істотно підвищити ефективність заходів щодо ліквідації захворювання. Відзначено, що висока чутливість цього методу, правильна організація оздоровчих методів дозволяють значною мірою знизити інцидентність захворювання. За методом ІФА встановлено, що у господарствах з незначним поширенням онкорнавірусної інфекції стадія максимального зростання епізоотії швидко переходить у стадію згасання, оскільки метод дозволяє виявляти тварин, інфікованих вірусом лейкозу ВРХ, яких не було виявлено за допомогою реакції імунодифузії. Установлено, що у господарствах зі значним поширенням лейкозної інфекції застосування ІФА суттєво змінює розвиток епізоотичного процесу. Виявлено, що у певної частини тварин захворювання має прихований перебіг, а інкубаційний період значно варіює. Відзначено, що у разі використання для діагностики лейкозної інфекції реакції імунодифузії епізоотичний процес характеризується мінливістю та значним коливанням рівня

Запропоновано концептуально новий підхід щодо цілісного дослідження протекціонізму та лібералізму як взаємообумовлених напрямів зовнішньоторговельної політики. На підставі аналізу світового досвіду проаналізовано циклічний характер актуалізації протекціонізму та лібералізму в міжнародній торгівлі. Здійснено системний аналіз теоретико-методологічних засад дослідження процесу глобалізації економіки. Розкрито внутрішню суперечність сучасних тенденцій протекціонізму та лібералізму. Виявлено сутність і форми прояву неопротекціонізму в економіці, що глобалізується. Обгрунтовано сутність та зміст протекціонізму як комплексної економічної політики за умов системної трансформації економіки.

Викладено особливості перебігу епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби в господарствах Білоцерківського району за використання різних методів діагностики та оздоровлення неблагополучних господарств. Показано, що динаміка розвитку епізоотичного процесу пов'язана з наявністю джерела збудника інфекції та несвоєчасним його видаленням зі стад. Якщо в 2003 р. було виявлено 11,9 % РІД-позитивного поголів'я, то в 2008 р. - лише 2,3 %. Обгрунтовано, що комплексний підхід до реалізації заходів боротьби зі знанням епізоотичної ситуації, своєчасною діагностикою та видаленням джерела збудника інфекції дає позитивний результат.

Наведено епізоотичну ситуацію щодо лейкозу великої рогатої худоби в господарствах України за 1996 - 2008 рр. Напруженість епізоотичної ситуації в цьому разі має чітку тенденцію до її зниження. Кількість господарств, де реєструється лейкоз, в 2008 р. зменшилась в порівнянні з 1996 в 8,9 рази. Оскільки під час організації профілактичних та оздоровчих заходів крім чіткого знання епізоотичної ситуації важливим є своєчасна і якісна діагностика, наведено характеристику основних методів діагностики - РІД, імуноферментного аналізу та ПЛР. Обгрунтовано їх наукову та практичну цінність. Ефективність РІД та імуноферментний аналіз приведено на прикладі конкретних господарств за 2002 - 2008 рр. Показано доцільність та перспективність застосування ПЛР в системі оздоровчих заходів.

Інтенсифікація виробництва м'яса свиней зумовила концентрацію поголів'я тварин на обмежених площах та необхідність використання сучасних технологій годівлі і утримання тварин. Постійне нарощування поголів'я свиней супроводжується поширенням різноманітних інфекційних захворювань, зокрема парвовірозу та респіраторно-репродуктивного синдрому свиней, які є чинником, що напряму впливає на кількість одержаного приплоду. Нерозуміння, нехтування, порушення технології утримання свиноматок - основний чинник порушення їх плідності. Викладено матеріали про те, як запобігти зазначеним проблемам та забезпечити успіх у веденні свинарства.

Висвітлено теоретичні концепції інноваційної економіки та практичні підходи до їх використання. Охарактеризовано механізми та закономірності інноваційного оновлення суспільства. Увагу приділено екологічним, демографічним, технологічним, економічним інноваціям, інноваціям в соціально-політичній сфері та духовному житті суспільства. Подано інформацію про ринкові інноваційні механізми, джерела та стимули екологічних інновацій, класифікацію демографічних циклів, економічні інновації XXI ст. Розглянуто питання цивілізаційної соціогенетики, циклічності в динаміці культури, методології інтегрального макропрогнозування.

Розглянуто особливості регіонального розвитку туризму, а також теоретико-методичні аспекти туристичної привабливості регіону на прикладі Луганської області. Проведено аналіз стану та тенденцій розвитку санаторно-курортного комплексу області, наведено характеристику об'єктів комплексу, висвітлено стратегію його економічного розвитку. Запропоновано методику проведення аналізу обсягів реалізації послуг санаторно-курортного комплексу регіону. Розроблено системний підхід до цільового формування та використання туристичного потенціалу регіону. Увагу приділено оцінюванню рекреаційного потенціалу та конкурентоспроможності регіону.

Розглянуто тенденції розвитку процесу лібералізації міжнародного обміну в рамках міжнародної торговельної системи в цілому і причин, специфіки і ролі в цьому процесі укладання регіональних торговельних угод. Проаналізовано еволюцію процесу лібералізації міжнародної торгівлі, яка тривала майже півстоліття під патронатом ГАТТ, а потім сповільнилася й по суті урвалася зі створенням СОТ. У результаті дослідження як об'єктивна основа появи і широкого поширення регіональних торговельних угод виявлена надзвичайна гострота протиріч між учасниками міжнародної торгівлі та втратою впевненості в можливостях СОТ у їх вирішенні. Обгрунтовано, що основним вектором у розвитку регіональних торговельних угод є формування більш сприятливих умов для ведення торгівлі, ніж дає міжнародно-правова дисципліна, що підтримується багатосторонньою торговельною системою. Зроблено висновок щодо того, чим більше будуть поширюватися регіональні торговельні угоди, тим більше шансів з'явиться для прискорення лібералізації та вироблення нових правил обміну в рамках міжнародної торговельної системи в цілому.

Викладено теоретичні основи розвитку світової економіки. Розглянуто економічні ресурси як складові елементи виробничого потенціалу. Приділено увагу структуризації світової економіки. Обгрунтовано транснаціоналізацію як форму глобальної трансформації світової економіки. Подано інформацію про економіку розвинених країн та країн, що розвиваються. Показано місце "нових індустріальних країн" у світовій економіці. Висвітлено питання адаптування господарської системи України до світової ринкової економіки та її конкурентоспроможність. Охарактеризовано специфіку процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку України.

Розкрито сутність і охарактеризовано форми вияву міжнародних економічних відносин. Приділено увагу міжнародному поділу праці та кооперації виробництва. Розглянуто міжнародну торгівлю як провідну форму міжнародних економічних відносин. Висвітлено особливості конкурентної боротьби на світовому ринку. Подано інформацію про міжнародну виробничу інфраструктуру та її підсистеми. Обгрунтовано суть і функції міжнародних кредитних та валютно-фінансових відносин, інвестиційної діяльності. Надано відомості про вартісне оцінювання технології на світових ринках. Описано інтегрційні процеси та їх вплив на систему міжнародних економічних відносин. Проведено огляд національної та міжнародної систем регулювання міжнародних економічних відносин.

Розглянуто основні теоретичні підходи до формування та визначення суті технологічного лідерства (ТЛ) національних економік. Глобальність фактора технологічного розвитку на сьогодні виступає основним двигуном розвитку економік більшості країн світу. Під час технологічного розвитку відбуваються зміни та вдосконалення всіх елементів продуктивних сил, з'являються інновації або нововведення. Розглянуто різні підходи до визначення суті ТЛ, проаналізовано етапи його становлення, теоретичні концепції різних наукових шкіл щодо впливу фактора технологічного розвитку на загальноекономічні процеси національних економік. Узагальнено характеристики технологічних укладів і виявлено їх вплив на формування ТЛ країн світу. Розглянуто основні підходи до визначення ТЛ різних країн на основі розрахунку міжнародних індексів. Перспективами подальшого дослідження з цієї проблематики є комплексне дослідження детермінант, що відображають ТЛ і надають загальну оцінку якісних особливостей формування його складових.

На підставі аналізу публікацій та українського законодавства уточнено поняття "міжнародний бізнес" та визначено перелік його форм. Відмічено, що транснаціональні корпорації (ТНК) є найбільш ефективною формою організації міжнародного бізнесу та проаналізовано перелік та характеристики найбільших міжнародних ТНК у світі за 2014 р. Проаналізовано поняття "глобалізація" та розглянуто рейтинг країн за ступенем глобалізації Globalization Index, що враховує характеристики країн за чотирма напрямками (економічна глобалізація, персональні контакти, інформаційно-комунікаційні технології, залучення до міжнародної політики), за якими Україна займала у 2015 р. 42 позицію з 207, та відмічено, що цей показник має позитивну динаміку. Виявлено та описано вплив глобалізаційних процесів на форми міжнародного бізнесу за такими напрямками: політична глобалізація; фінансово-економічна глобалізація; територіально-демографічна глобалізація; інформаційно-комунікаційна глобалізація. Перспективами подальших розвідок у цьому напрямку є дослідження середовища та факторів розвитку сучасних форм міжнародного бізнесу.

Мета роботи - дослідження діалектичної єдності національних і глобальних інтересів, що передбачає можливість їх взаємної реалізації за умов глобалізованої економіки. Обгрунтовано, що рівномірний розвиток усіх країн і регіонів світу знаходиться в спектрі їх довгострокових інтересів. Однак за сучасних умов, коли ще не склалися достатнє підгрунтя для інституційно організованого розв'язання протиріч між глобальними та національними економічними інтересами, більш активними мають бути самостійні зусилля держав щодо забезпечення швидкого й успішного економічного розвитку. Зроблено висновок, що національні та глобальні економічні інтереси знаходяться в стані діалектичного протиріччя, що передбачає наявність взаємних імпульсів їх реалізації в контексті знаходження інституційного узгодження глобальних принципів ринку та національної специфіки економічного розвитку окремих країн.

Мета роботи - дослідження передумов, специфіки й інструментів формування глобального інноваційного простору за сучасних умов розвитку. На основі узагальнення світових наукових наробок розглянуто процеси формування глобального інноваційного простору, активізації інноваційної політики різних країн, оптимізації державної інноваційної діяльності як чинника конкурентоспроможності національної економіки. Обгрунтовано, що в сучасному світі дедалі більшу роль відіграє глобальне технологічне співробітництво та партнерство, що виникає тоді, коли кілька різних компаній вирішують здійснити спільний проект, основною метою якого стає розвиток знань і створення інноваційних продуктів або обмін науково-технічною інформацією. Цей процес є одним із шляхів формування глобального інноваційного простору, що визначає стратегії розвитку як інноваційних процесів, так і глобалізованої економіки в цілому. Зроблено висновок, що в кінцевому підсумку процеси у сфері інноваційного розвитку мають свою логіку, що відповідає сучасним тенденціям розвитку світової економіки. Інновації, з одного боку, зближують економіки різних країн, а з іншого - призводять до загострення міжнародної конкуренції у світі.

Мeта роботи - аналіз інституційних засобів забезпечення технологічного лідерства Німеччини в економічній системі Європейського Союзу (ЄС). Основною ідеєю всіх програм і стратегій ЄС є забезпечення конкурентоспроможного та динамічного розвитку. Німеччина займає провідне місце за багатьма показниками і на європейському, і на світовому ринку технологій, що пов'язано з наявністю потужного наукового потенціалу країни та високого рівня витрат на НДДКР. Проведено порівняння завдань національної високотехнологічної стратегії ФРН і стратегії інноваційного Союзу ЄС. Узагальнено функції основних складових системи наукових об'єднань ФРН, які є дієвим інструментом реалізації державної політики в галузі інноваційного інвестування. Запропоновано підхід до якісної оцінки рівня інформаційної взаємодії суб'єктів системи інститутів науково-дослідної діяльності та поширення технологій на основі критерію інформаційної комунікативності. Пеpспективами подальшого досліджeння з даної пpоблематики є комплексний аналіз основних складових інноваційної стратегії Німеччини в економічній системі ЄС.

Мета роботи - дослідження структури та динаміки зовнішньої торгівлі України під впливом циклічності розвитку глобальної економічної системи. Проаналізовано причини переважання у структурі виробництва України товарів первинного сектора економіки, яке зумовлює відносно високу сезонну волатильність темпів економічного зростання. Сировинна спрямованість українського експорту пояснює нестійкість економіки України щодо коливань кон'юнктури на світових ринках. Критична залежність України від циклічних коливань глобальної економічної системи виявилася в 2009 р., коли несприятлива кон'юнктура світових цін на метали та сировинні товари призвела до різкого скорочення обсягів виробництва в національній економіці. Зроблено висновок, що можливими шляхами розв'язання зазначених проблем у національній економіці України є модернізація і реструктуризація промислового виробництва, зростання виробництва товарів для внутрішнього споживання, технологічне й організаційне оновлення основних засобів виробничих підприємств, а також переорієнтація промисловості України на виробництво товарів із більш високим ступенем обробки нарівні зі збільшенням частки високотехнологічної продукції в сукупному експорті.

Запропоновано спосіб оцінювання взаємної кореляції і алгоритм відшукання нормованої кореляційної послідовності (НКП) при малій навчальній вибірці, що враховує апріорну інформацію про специфіку структури (тепліцевость) кореляційної матриці (КМ). Проведено порівняльний аналіз різних способів оцінювання кореляційних властивостей багатомірного випадкового процесу по ряду статистичних параметрів. Показано, що запропонований спосіб за рахунок урахування апріорної інформації про тепліцевість КМ і використання особливої факторизації матриці, зворотної КМ, не тільки істотно точніше відомого в умовах вибірки обмеженого обсягу, а й дозволяє оцінити НКП по єдиній багатомірній вибірці.