В довіднику містяться основні відомості про існуючі об'єкти природно-заповідного фонду Закарпатської області, а також вноситься ряд пропозицій щодо створення нових природоохоронних територій. Обговорюються перспективи оптимізації заповідної мережі та можливості її переростання в екологічну мережу, що дозволить значно покращити збереження біорізноманіття краю.

Узагальнено результати українсько-голландського проекту (BBI-Matra) з інвентаризації та картування пралісів Закарпаття. Розглянуто історію охорони та вивчення пралісів, розроблено критерії та методику їх визначення. Проаналізовано розподіл пралісів за типами дервостанів, геоботанічними округами, землекористувачами, природоохоронним статусом, основними орографічними одиницями. Розглянуто фізико-географічні умови, рослинність, викладено загальну характеристику пралісів і кластерів Чорногірського, Мармароського, Свидовецького, Вигорлат-Гутинського масивів, а також масивів Приводороздільних Горган та Красна. Досліджено біорізноманіття пралісів, розроблено стратегію та план дій щодо їх збереження, а також карти та структуру геоінформаційної бази даних.

Обобщены результаты украинско-голландского проекта (BBI - Matra) по инвентаризации и картированию пралесов Закарпатья. Рассмотрена история охраны и изучения пралесов, разработаны критерии и методика их определения. Проанализировано распределение пралесов по типам древостоев, геоботанических округов, землепользователей, природоохранного статуса, основных орографических единиц. Рассмотрены физико-географические условия, растительность, приведена общая характеристика пралесов и кластеров Черногорского, Марморского, Свидовецкого, Вигорлат-Гутинского массивов, а также массивов Приводораздельных Горган и Красна. Исследовано биологическое разнообразие пралесов, разработана стратегия и план действий по их сохранению, а также карты и структура геоинформационной базы данных.

Отмечено, что Карпатский биосферный заповедник (КБЗ) играет важную роль в сохранении популяций крупных хищников в Карпатах, охраняя значительные площади экосистем, которые являются их местообитаниями. В то же время функцию КБЗ относительно сохранения местообитаний крупных карнивор можно улучшить путем включения в его структуру лесных территорий на различных стадиях сукцесии. Большая подвижность крупных карнивор и их потребность в обширных территориях не позволяют КБЗ гарантировать сохранение этих видов. Для хорошего планирования региональной экологической сети Украинских Карпат необходимо изучить миграционные пути крупных карнивор, чтобы учесть их в процессе проектирования. Для изучения этого вопроса готовится международный проект. С целью подготовки информационной базы для разработки эффективных решений в деле охраны и управления популяциями крупных карнивор в проекте будут использованы генетический анализ и ГИС-технология.