Досліджено проблему жанрово-стильової динаміки української камерно-інструментальної сюїти XX ст. Атуалізовано систему світоглядних принципів, які стоять біля витоків формування жанру в добу Відродження й його розвою у межах епох бароко, класицизму, романтизму. Визначено культуротворчий потенціал європейського музичного мистецтва XX ст. в аспекті його впливу на концептуальний стрій та композиційно-драматургічні принципи даного жанру. Розглянуто специфічні риси становлення та розвитку української камерно-інструментальної сюїти, запропоновано його періодизацію. Висвітлено новітні взірці жанру у межах кожної з даних типологічних груп. Констатовано свідоме подолання іманентних ознак композиційно-семантичного інваріанта інструментальної сюїти за рахунок синтезу з елементами інших жанрів.

Розглянуто питання племінного періоду в історії становлення та утворенні Києворуської держави. Головну увагу приділено літописним бужанам та їх можливій участі в етнічних і державотворчих процесах в історії давньої України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4 с6 + Т4(45УКР)4-415

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж73638 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено раціональні склади декоративного бетону, на основі місцевих пісків природної гранулометрії та кольорової гами, а також технологічні умови отримання архітектурних елементів складної форми з поліпшеними декоративними, фізико-механічними й експлуатаційними властивостями. За результатами спланованого експерименту побудовано та проаналізовано комплекс експериментально-статистичних моделей, який дозволив оцінити вплив двох груп факторів складу "Модифікації цементно-піщаної матриці" та "Параметрів дисперсного армування", а також визначити закономірності цього впливу на аналізовані характеристики декоративних композитів. Встановлено, що використання цеоліту взамін частини цементу, гібридних скловолокон і піску оптимальної гранулометрії при максимальній пластифікації сумішей полікарбоксилатом забезпечує під час експлуатації композиту збереження його міцності, і відповідно, стійкість до кліматичних впливів при збереженні кольорової палітри архітектурних виробів протягом тривалого періоду. Раціональні склади декоративних бетонів використано при виготовленні елементів декору, які пройшли дослідно-промислову перевірку при оздобленні фасадів житлових будівель і споруд.

Представлені результати дослідження впливу рецептурних факторів на будову пористого простору декоративних бетонів. Знизити водопоглинання композиту можливо за рахунок використання модифікуючих добавок і волокнистих наповнювачів.

Досліджено конфлікт інформації письмових джерел з даними археології про населення Закарпаття VI-X ст. Висвітлено відкриття залишків раніше невідомої апсиди XI ст. Софійського собору в м. Києві. Проаналізовано технології пізньосередньовічних шкіряних виробів з Тустані. Розглянуто кришечки флаконів венеціанських “ліків від усього” (Тherica) на території України. Досліджено правове регулювання видобування та торгівлі сіллю в середньовічному Угорському королівстві. Увагу приділено першим писемним згадки про Тустань та околиці. Проаналізовано збереження Манявського скиту в Карпатах шляхом музеєфікації пам’ятки. Висвітлено участь Філарета Колесси в роботі науково-апробаційних підрозділів Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Досліджено специфічні риси дахових конструкцій у житлобудівництві бойків.