Визначено публіцистичність проповідницьких творів А.Радивиловського, яка полягала в підкресленій актуалізації богословських істин, детальному їх тлумаченні з залученням прикладів з історії та реального життя. Наголошено, що для теолога свобода волі - особливий дар Божий, один з притчевих "талантів", даних людині для того, щоб вжити їх на добро і примножити на Славу Божу.

Определена публицистичность проповедей А.Радивиловского, основанная на подчеркнутой актуализации богословских истин, детальном их объяснении с привлечением примеров из истории и реальной жизни. Акцентировано внимание на том, что для теолога "Свобода воли" - особый Божий дар, один из притчевых "талантов", данных человеку для того, чтобы употребить их для добра и приумножить во Славу Божью.

Висвітлено уявлення про людину в українській писемності XVII ст. як дослідницьку проблему. Розглянуто суспільний, церковний та інтелектуальний контексти постання морально-богословских творів І. Гізеля. Викладено принципи застосування поняття "цінність" до аналізу ранньомодерної української культури. Увагу приділено класифікації суспільних станів у трактаті І. Гізеля. Описано учення про мораль у контексті української культури другої половини XVII ст. Розкрито діаголізм як цінність у культурі українського бароко.

Проаналізовано моральні, суспільні та приватні цінності/антицінності (зокрема такі, як "сумління","свобода волі", "честь", "Вітчизна", "мир/війна", "знання/простацтво", "вірність/зрада", "діалогізм"), що були відображені в українських текстах богословського характеру другої половини XVII ст. Подано реконструкцію досі невідомих сторінок біографії Інокентія Гізеля, уточнено її усталену академічну версію. Розкрито погляди українського ранньомодерного мислителя на ідеальну структуру соціуму. Показано значення категорії "спільного блага" як цінності, що значною мірою визначає порядок усіх інших суспільних та моральних цінностей, а також впливає на вибір приватних життєвих стратегій. Проаналізовано трактат Інокентія Гізеля "Мир з Богом чоловіку", популярний виклад учення про покаяння "Наука про таїнство святого покаяння", працю Йоаникія Галятовського "Гріхи розмаїті", а також проповіді й девоційна поезія Йоаникія Галятовського, Антонія Радивиловського, Лазаря Барановича. Для порівняння використано праці Петра Могили, Кирила Транквіліона Ставровецького, Єлисея Плетенецького та ін.

Запропоновано методичний підхід до оцінки рівня екологічної безпеки на регіональному рівні, який грунтується на розрахунку інтегрального індексу. До його складу входять показники екологічного стану в регіоні та їх індикатори. Методика розрахунку індексу екологічної безпеки складається із трьох взаємопов'язаних етапів, до яких входять: визначення основних індикаторів, їх розрахунок за показниками та визначення належності одержаного індексу до одного з видів існуючих критеріїв. Реалізація запропонованого методичного підходу дозволить оцінити ступінь екологічної безпеки регіону з урахуванням рівня негативного впливу господарської діяльності суб'єктів господарювання на навколишнє природне середовище.

Індекс рубрикатора НБУВ: П861.2 + П876.11-911

Рубрики:

Лабораторні методи обстеження тварин

Вагітність і пологи тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-273.92 + П876.11-911 + П861.22

Рубрики:

Свинарство

Вагітність і пологи тварин

Дослідження крові тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поставлено за мету включити в загальну картину історичного процесу недостатньо задіяну українську філософську спадщину ХІ-ХVІІІ ст. Аналіз розвитку середньовічної і ранньомодерної думки здійснено з урахуванням упливу на формування філософських уявлень візантійської та патристичної традицій. Висвітлено дилему внутрішньоукраїнського діалогу між представниками містичного та раціоналістичного підходів до пізнання світу і людини, починаючи від києворуських писемних пам’яток і закінчуючи творами Г. Сковороди, та на загальному тлі розвитку різних течій філософії другої схоластики. Викладено аспекти культури України домодерної й ранньомодерної доби. Окреслено розуміння філософії в українських писемних пам’ятках ХІ-ХІV ст., простежено патристичні витоки та поглиблено історіографію концептуальних інтерпретацій. Представлено “Філософію ” як пізнання Божественної Премудрості, а також пізнання природи і соціуму, виокремлено пізнання філософії як вербалізованої Премудрості.