Проаналізовано загальну та спеціальну психологічну та педагогічну літературу, проект Державного стандарту освіти та навчальні програми з рельєфного малювання. Встановлено, що формування самоконтролю у сліпих учнів значно обтяжене сенсорною депривацією. Специфічність діяльності за порушень зорових функцій полягає, насамперед, у зміні сенсорного контролю. Візуальний контроль значно обмежений або зовсім відсутній, внаслідок його недостатності за рахунок компенсаційних процесів навички самоконтролю здійснюються з використанням збережених аналізаторів, найбільшої ваги за цього набувають м'язове та тактильне відчуття. Зазначено, що рука незрячого починає виконувати не тільки виконавчі функції, а й функції контролю. Описано особливості здійснення самоконтролю графічних рухів за параметрами: швидкість, розмах і сила; випереджального, поопераційного та підсумкового видів самоконтролю; встановлено чотири рівні сформованості самоконтролю (високий, середній, низький та нульовий). Визначено психологічні детермінанти самоконтролю у сліпих молодших школярів. Детально розкрито методологічні засади та зміст методики формування та корекції самоконтролю у сліпих молодших школярів. Зміст методики охоплює формування та розвиток: мотивації й установки на самоконтроль, самоконтролю графічних рухів за параметрами швидкості, розмаху та сили, випереджального, процесуального та підсумкового видів самоконтролю, а також навичок самооцінювання; активного сприймання, уваги, пам'яті, мислення; активізацію психомоторики. Аналіз результатів застосування формувальної методики виявляє наявність позитивних змін у ефективності здійснення образотворчої діяльності після експериментального навчання.

Висвітлено науково-методичні засади дошкільного навчання дітей з порушеннями зору, спрямовані на забезпечення оптимальних умов для комплексного, системного, неперервного виховання та навчання. Визначено основні принципи організації та пріоритетні напрями педагогічного керівництва пізнавальною діяльністю дошкільників з порушеннями зору, в процесі корекційного навчання. Розкрито основні науково-методичні підходи до розробки всіх складових змісту навчання дошкільників з вадами зору та рекомендації щодо добору ігрового та дидактичного матеріалу для групових і підгрупових занять, зумовлені своєрідними особливостями психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями зору. Подано рекомендації для практиків, зокрема з розвитку усного зв'язного мовлення, формування уявлень про навколишній світ, елементарних математичних уявлень, трудових навичок, ігрової, образотворчої та музичної діяльності в контексті основних положень Базової програми "Я у світі", також методики діагностування навичок зорового сприймання, стану сформованості мовленнєвих та предметно-практичних навичок. Висвітлено основні напрями корекційно-компенсаторної роботи у спеціальному дошкільному навчальному закладі для дітей з порушеннями зору. Обгрунтовано основні концептуальні підходи до організації та реалізації корекційно-компенсаторного впливу на дошкільників з порушеннями зору. Висвітлено результати експериментального вивчення особливостей мовленнєвого та перцептивного розвитку дошкільників з порушеннями зору, результати педагогічних обстежень стану сформованості навичок просторового орієнтування, можливо

стей використання компенсаторних способів сприймання.

Привернено увагу тифлопедагогів до потенціалу словесного малювання в одержанні незрячими від інших людей художніх і практичних вражень та відомостей. Розглянуто методику малювання, що не залишає сліду: передавання змісту малюнків за допомогою музики; малювання шляхом відчуття руху; малювання на долоні. Висвітлено методику малювання, яке залишає тимчасовий слід: розташування предметів, малювання на землі тощо.

Розкрито зв'язок ліплення з сенсорним, фізичним, розумовим та естетичним вихованням сліпих дітей. Розглянуто матеріал (глина, пластилін, тісто) та устаткування для ліплення. Визначено прийоми роботи з пластичним матеріалом (поділ на частини, надання форми, з'єднання деталей) та способи об'ємного ліплення (конструктивний, пластичний, комбінований). Акцентовано увагу на етапах обстеження дітьми предметів. Запропоновано схеми ліплення предметів круглої та овальної форми з рельєфними особливостями та складної (розчленованої) форми.

Розглянуто питання викладання образотворчого мистецтва в школах для сліпих дітей. Зазначено, що образотворча діяльність охоплює художньо-образний та графічний аспекти. Досліджено рівень сформованості та особливості самоконтролю графічних рухів за швидкістю учнів I - ІV класів шкіл для сліпих. Наведено результати виконаних завдань, які свідчать про наявність індивідуальних відмінностей у здійсненні самоконтролю незрячими дітьми. Констатовано, що у незрячих дітей молодшого віку самоконтроль графічних дій дуже низький, а в учнів із залишками зору в цілому самоконтроль розвинутий краще.

Запропоновано систему корекційно-розвивального навчання з розвитку мовлення дошкільників з розумовою відсталістю. Викладено тренінгові форми підготовки педагогів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми з особливими потребами. Розкрито роль довільності психічних процесів у формуванні особистісної саморегуляції дошкільників з синдромом Дауна. Подано результати психолого-педагогічної діагностики дітей з особливими потребами. Висвітлено особливості педагогічної діяльності з розвитку слухового сприймання та формування вимови у молодших школярів з порушеннями слуху.

Розглянуто роль і місце образотворчого мистецтва у початковій освіті слабозорих дітей. Визначено спеціальні завдання курсу та умови їх реалізації. Виділено роль емоційного компонента в навчанні образотворчого мистецтва. Описано метод інтуїтивного малювання як одного зі шляхів розвитку самостійної творчості слабозорих учнів. Доведено, що образотворче мистецтво виконує різноманітні функції у житті людини (кожна з яких має бути представлена у навчальному процесі у школі для слабозорих дітей), основними з яких є: когнітивна (пізнавальна), аксіологічна (ціннісна), виховна та ін. Визначено етапи творчого процесу: пускова фаза, що передбачає вільну активність і підготовку то творчого процесу; пошукова фаза, яка починається зі створенням художнього твору; виконавча фаза, що завершує роботу над створенням художнього твору. Розкрито функції образотворчого мистецтва. Констатовано, що однією з найважливіших умов естетичного виховання слабозорих молодших школярів є розвиток навичок сприймання форми і формотвірних елементів.

Рассмотрены роль и место изобразительного искусства в начальном образовании слабовидящих детей. Определены специальные задачи курса и условия их реализации. Выделена роль эмоционального компонента в обучении изобразительному искусству. Описан метод интуитивного рисования как одного из путей развития самостоятельного творчества слабовидящих учеников. Доказано, что изобразительное искусство выполняет различные функции в жизни человека (каждая из которых должна быть представлена в учебном процессе в школе для слабовидящих детей), основными из которых являются: когнитивная (познавательная), аксиологическая (ценностная), воспитательная и др. Определены этапы творческого процесса: пусковая фаза, предусматривающая свободную активность и подготовку к творческому процессу; поисковая фаза, которая начинается с создания художественного произведения; исполнительная фаза, завершающая работу над созданием художественного произведения. Раскрыты функции изобразительного искусства. Констатировано, что одним из важнейших условий эстетического воспитания слабовидящих младших школьников является развитие навыков восприятия формы и формообразующих элементов.

The article discusses the role and place of the fine arts in primary education of visually impaired pupils. Parenting aesthetic feelings still, first and foremost, is not based on perception, and at work. This fact points the way to understanding the development and creation of beauty. Describes the general and special conditions of the course and their implementation. Describe the functions of art. Highlighted the role of the emotional component in learning the fine arts. In order to facilitate the perception of visual information visually impaired children are often used techniques to simplify and schematic images. However, this simplification has a certain limit and can not be used when meeting with works of art. The described method of intuitive drawing as a way of self-creation of visually impaired pupils. The stages of the creative process of intuitive painting. Properly organized lessons of fine arts give children the opportunity to feel the joy of successful creative activity, improve mood, increase confidence in their own ability. The greatest opportunity for self-expression gives it an independent creative activity