Розроблено теоретико-методологічні підходи та практичні рекомендації щодо забезпечення розвитку банківського кредитування малого та середнього підприємництва (МСП) в Україні. Визначено сутність, критеріальні ознаки МСП, проаналізовано особливості банківського кредитування МСП. Досліджено світовий досвід банківського кредитування МСП і визначено можливості його застосування за вітчизняних умов. Проведено аналіз сучасного стану функціонування МСП в Україні, стану, проблем і ризиків банківського кредитування МСП як на загальнодержавному та регіональному рівнях. Обгрунтовано зміст і структуру внутрішньобанківського механізму кредитування підприємств сфери МСП на регіональному рівні, підходи до управління ризиками банківського кредитування МСП, розроблено систему рекомендацій щодо інституційного забезпечення процесів активізації банківського кредитування МСП. Вдосконалено модель розрахунку ліміту кредитування для позичальників сегменту МСП, розроблено науково-методичні підходи до формування й ефективного функціонування гарантійного механізму банківського кредитування МСП.

Мета роботи - визначення сутності соціального аудиту як універсальної технології цілісної перевірки реального стану соціально орієнтованого підприємства та його ролі у формуванні належного рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств за сучасних умов розвитку суспільства. На основі вивчення наукових праць вітчизняних і закордонних науковців розкрито сутність соціального аудиту; систематизовано причини його формування і поширення в провідних країнах світу; розглянуто основні функції та призначення соціального аудиту; визначено вплив висновків за результатами проведення соціального аудиту на рішення усіх учасників соціально-економічних відносин та їх ставлення до підприємства. У результаті дослідження визначено наслідки від впровадження соціального аудиту у вітчизняну практику організації, здійснення бізнесу та контролю за ним, а також передумови проведення соціального аудиту на вітчизняних підприємствах. Обгрунтовано доцільність та актуальність здійснення соціального аудиту на вітчизняних підприємствах, що дасть їм змогу вийти на новий рівень та значно підвищити свою конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка певної комплексної моделі впровадження та здійснення соціального аудиту на вітчизняних підприємствах крізь призму оцінки практичного досвіду провідних країн світу та з урахуванням національних особливостей ведення бізнесу.

Визначено основні тенденції банкрутства підприємств в Україні та обгрунтування найбільш доцільних заходів по запобіганню їх неплатоспроможності на сучасному етапі розвитку національної економіки. Визначено основні показники, які характеризують стан розгляду справ про банкрутство вітчизняних підприємств протягом останніх піяти років; здійснено їх порівняння з окремими показниками інших країн світу. Одержані дані свідчать про неефективність та відсталість інституту банкрутства в Україні та про необхідність як його вдосконалення та приведення у відповідність до міжнародної практики, так і нагального здійснення антикризового управління безпосередньо підприємствами. Поряд з цим визначено ключові причини неплатоспроможності та банкрутства вітчизняних підприємств. Завдяки цьому окреслено ряд заходів, які, на думку автора, здатні забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість вітчизняних підприємств у коротко- та довгостроковій перспективі, зменшити кількість банкрутств та ліквідацій підприємств, а також зміцнити та вдосконалити механізм протидії банкрутству. Перспективою подальших досліджень є побудова раціональної моделі системи антикризового управління, яка б ураховувала особливості національної економіки та потреби окремих підприємств.

Мета роботи - визначення стану й основних проблем ресурсного забезпечення системи охорони здоров'я України та визначення найбільш доцільних та актуальних напрямків вдосконалення порядку його формування та використання в контексті сучасних соціально-економічних трансформацій. В процесі дослідження розглянуто показники, які характеризують стан фінансування видатків на функціонування системи охорони здоров'я країни за останні 4 роки, план на поточний рік і прогноз на наступний рік, що дало змогу стверджувати про існування бюджетної моделі та залишковий принцип фінансування цієї галузі; недостатність обсягу видатків на охорону здоров'я, неефективність, незаконність і нераціональність їх здійснення існуючою мережею закладів охорони здоров'я, про низький рівень державного та регіонального управління ресурсним потенціалом системи охорони здоров'я. Для подолання цих негативних тенденцій і забезпечення реформування системи охорони здоров'я відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" розглянуто механізм державного управління ресурсним забезпеченням системи охорони здоров'я, впровадження якого надасть можливість поліпшити якість здоров'я населення, повного доступу до медичної допомоги, підвищити рівень фінансування та ефективності використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров'я. Запропоновано ряд заходів, які можуть створити достатні передумови вдосконалення порядку формування та використання ресурсного потенціалу галузі. Перспективами подальших досліджень є розробка механізму залучення додаткових джерел фінансування галузі, вивчення та адаптація досвіду провідних країн світу щодо реформування системи охорони здоров'я, удосконалення класифікації фінансових ресурсів закладів охорони здоров'я.

Досліджено сучасний стан і визначено основні результати проведення державного фінансового аудиту органами Державної аудиторської служби в Україні, а також розроблено пропозиції щодо шляхів його вдосконалення з урахуванням досвіду провідних країн світу і вимог міжнародних стандартів у цій сфері відносин. Розглянуто основні показники та результати, які характеризують стан проведення органами Державної аудиторської служби державного фінансового аудиту за ключовими напрямками. Отримані дані свідчать про те, що здійснення державного фінансового аудиту відбувається в напрямі, що відповідає міжнародній практиці. Однак на сьогодні, через ряд проблем і декларативність положень, пов'язаних з організацією і проведенням державного фінансового аудиту, він не може повною мірою реалізувати усі свої функціональні можливості та завдання. Запропоновано напрямки вдосконалення і трансформації державного фінансового аудиту. Перспективою подальших досліджень є розробка цілісного механізму функціонування державного фінансового аудиту, що поєднуватиме в єдине ціле всі його напрямки на різних рівнях та учасників.

Мета роботи - аналіз зарубіжного досвіду здійснення аудиту ефективності й обгрунтування можливості його адаптації у вітчизняну практику проведення державного аудиту бюджетних програм, визначення стратегічних векторів розвитку і шляхів реформування державного аудиту бюджетних програм в Україні в умовах економічних трансформацій. В процесі дослідження розглянуто сутність державного фінансового аудиту і однієї із його форм здійснення - державного аудиту бюджетних програм ("аудиту ефективності"). Визначено, що економічна сутність державного аудиту бюджетних програм полягає у необхідності впровадження адекватних методів контролю здійснення видатків бюджету у формі бюджетної програми. Обгрунтовано, що утвердження державного аудиту бюджетних програм пов'язано з певними тенденціями, але наявність в Україні ряду проблем і невирішених питань щодо його комплексного проведення визначають необхідність та особливу актуальність вивчення та імплементації зарубіжного досвіду у цій сфері фінансово-бюджетних відносин. Враховуючи зарубіжний досвід у цій сфері, а також і те, що діюча модель проведення державного аудиту бюджетних програм в Україні на сьогодні характеризується рядом проблемних питань, запропоновано стратегічні вектори розвитку як державного фінансового аудиту загалом, так і державного аудиту бюджетних програм зокрема. Завдяки ним вдасться забезпечити ефективне та раціональне використання державних фінансів у процесі виконання бюджетних програм, які мають вирішальне значення для економічного розвитку України та суспільного добробуту її громадян. Перспективами подальших досліджень є визначення напрямків підвищення ефективності проведення державного аудиту бюджетних програм органами державного фінансового контролю.

Досліджено особливості і ключові аспекти проведення фінансових розслідувань економічних злочинів, проаналізовано результати проведених фінансових розслідувань та контрольно-перевірочних заходів в Україні та її Західному регіоні зокрема, а також визначено перспективи створення Служби фінансових розслідувань в Україні. Розглянуто сутність поняття "економічні злочини" та "фінансові розслідування". За результатами аналізу проведення фінансових розслідувань економічних злочинів по Україні виявлено, що у 2017 р. відбулося зростання кількості економічних злочинів у сфері господарської діяльності, направлених до суду адміністративних протоколів про порушення антикорупційного законодавства, обвинувальних актів за правопорушеннями з ознаками кримінальної корупції, а також розслідуваних справ за зловживаннями владою або службовим становищем (кримінальна корупція). Проаналізовано основні результати роботи територіального органу Держаудитслужби у Західному регіоні, показники контрольно-перевірочної роботи Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби України областей Західного регіону за 2015 - 2017 рр., а також надходження справ і матеріалів до місцевих загальних судів Західного регіону протягом 2016 - 2017 рр. Перспективами подальших досліджень є визначення напрямків підвищення ефективності проведення фінансових розслідувань органами державної влади, розробка механізму функціонування служби фінансових розслідувань в Україні.

Розкрито суть аутсорсингу як технології менеджменту з передачі сторонній організації деяких бізнес-функцій підприємства з метою оптимізації його структури управління. Розглянуто його різновид і бухгалтерський аутсорсинг - як послугу, завдяки якій підприємства можуть передати виконання складних завдань у сфері обліку та звітності компетентним компаніям. На основі аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду наведено окремі статистичні дані щодо сучасного стану використання аутсорсингу підприємствами. Розглянуто найбільш поширені варіанти бухгалтерського аутсорсингу та перелік робіт, який передбачає ця послуга. Визначено основні переваги та недоліки бухгалтерського аутсорсингу під час організації системи управління підприємством, а також побудовано схему інформаційних потоків, що виникають між суб'єктами бухгалтерського аутсорсингу. На основі цього обгрунтовано доцільність активного впровадження на підприємствах України такої форми обліку, як бухгалтерський аутсорсинг, що значно підвищить ефективність управління всіма бізнес-процесами підприємства.

Досліджено стан і тенденції впливу COVID-19 на економічну ситуацію у світі і визначено соціально-економічні втрати, яких зазнає Україна від пандемії цієї хвороби. Розглянуто вплив пандемії коронавірусу на тренди розвитку світової економіки. Основними наслідками COVID-19 для світової економіки вже є: падіння індексів бірж; суттєве зниження цін на нафту та уповільнення розвитку ринку металів; скорочення виробництва; суттєве зниження доходів авіакомпаній та морського транспорту, торгово-розважальних центрів, туристичної індустрії; зменшення доходів населення; зростання прибутків фармацевтичної промисловості та світової індустрії ігрових, освітніх та інших онлайн-додатків; зростання попиту інвесторів на менш ризикові активи. За такої ситуації вже відбувається зниження економічного зростання світової економіки (з 2,5 % до 0,6 %). У 2020 році на загальносвітовому рівні економічна ситуація буде близька до рецесії, збитки світової економіки можуть досягнути $ 2,7 трлн. Для економіки України криза, зумовлена поширенням COVID-19, є особливо небезпечною і може суттєво похитнути фінансово-економічний стан країни: відбудеться падіння офіційної зайнятості та реального ВВП, значних втрат зазнає корпоративний сектор, знизяться шанси успішного розміщення єврооблігацій, скоротиться приплив іноземних інвестицій, відбудеться здешевлення національної валюти. За оптимістичного сценарію падіння економіки України через поширення COVID-19 у 2020 році складе 4 - 5 % ВВП, за найгіршого сценарію - 9 - 10 %. Усе вищесказане свідчить про необхідність вжиття виважених рішень урядами країн світу та органами місцевої влади, які у тісній співпраці з провідними експертами, корпоративним сектором і населенням повинні провадити ефективну соціально-економічну політику як в умовах карантину, так і протягом наступних місяців після його завершення. Перспективами подальших досліджень є проведення аналізу економічних наслідків карантину, втрат світової економіки після подолання коронавірусної хвороби та реальних заходів, яких було вжито для стабілізації фінансово-економічної ситуації на мікро- та макрорівнях.