Розглянуто проблему соціалізації дітей старшого дошкільного віку та визначено роль дошкільного навчального закладу в цьому процесі.

Рассмотрена проблема социализации детей старшего дошкольного возраста и определена роль дошкольного образовательного учреждения в этом процессе.

The article describes the problem of socialization preschool aged children and defines the role of preschool educational establishment in this process.

Зазначено, що основним завданням педагогів і батьків є пошук засад гармонізації суспільних та особистісних інтересів вихованців, їхніх актуальних особистісних позицій та майбутніх соціальних перспектив. Проаналізовано проблему соціалізації дітей старшого дошкільного віку та визначено вплив сім’ї на цей процес. Зроблено висновок про те, що сім’я є джерелом і природною ланкою передачі дитині соціально-історичного досвіду, і, перш за все, досвіду емоційних і ділових взаємостосунків між людьми.

Указано, что основной задачей педагогов и родителей является поиск принципов гармонизации общественных и личностных интересов воспитанников, их актуальных личностных позиций и будущих социальных перспектив. Проанализирована проблема социализации детей старшего дошкольного возраста и определено влияние семьи на этот процесс. Сделан вывод о том, что семья является источником и естественным звеном передачи ребенку социально-исторического опыта, и, прежде, всего опыта эмоциональных и деловых взаимоотношений между людьми.

The article deals with the problem socialization of children of preschool age and determines family’s role in this process.

З'ясовано, що процес становлення дитячої особистості у взаємодії із соціальним оточенням, входження у світ конкретних соціальних зв’язків, оволодіння досвідом людських стосунків і конструювання власного образу світу визначається сучасними науковцями як соціалізація особистості в дошкільному дитинстві. Проаналізовано організаційно-методичні засади взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу з метою формування соціального досвіду дитини. Зазначено, що успішна соціалізація дитини залежить не лише від особистісних і професійних якостей педагога, але і від педагогічної компетентності батьків.

Определено, что процесс становления личности ребенка во взаимодействии с социальным окружением, вхождение в мир конкретных социальных связей, овладение опытом человеческих отношений и конструирования собственного образа мира определяется современными учеными как социализация личности в дошкольном детстве. Проанализированы организационно-методические основы взаимодействия семьи и дошкольного учреждения с целью формирования социального опыта ребенка. Отмечено, что успешная социализация ребенка зависит не только от личностных и профессиональных качеств педагога, но и от педагогической компетентности родителей.

Article deals with the cooperation of family and school education. The necessity of interaction between family and public education in the social development of children under school age is justified.

Розглянуто проблеми вдосконалення та модернізації фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності, зокрема формування доброзичливості, як базової моральної якості дітей старшого дошкільного віку. Уточнено зміст понять "доброзичливість", "доброзичливість дітей старшого дошкільного віку", "підготовка майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку". Розкрито сутність поняття "готовність майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку", з’ясовано його структуру, визначено критерії та показники, схарактеризовано рівні сформованості досліджуваного феномену. Розроблено модель підготовки майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку, в якій відображено взаємозв’язки між цільовим, процесуальним і результативним блоками. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови означеного феномену, доведено їх ефективність.