Обліки водоплавних та навколоводних птахів проведено на ключових місцях зимівлі в районі Кременчуцького водосховища протягом трьох місяців зими 2008 - 2009 рр. Всього відзначено 36 видів, домінантом є крижень. Найбільше видове різноманіття і чисельність птахів відзначено у грудні. Вперше у зимовий період спостерігали червонодзьобу чернь та великого кроншнепа.

У дисертації висвітлено результати досліджень видового складу, поширення і динаміки чисельності, характер перебування денних хижих птахів території Центрального Полісся. В регіоні зареєстровано 29 видів, підтверджене гніздування для 19 видів, лише під час міграції зареєстровано 2 види - скопа і лунь степовий, 5 видів спостерігали під час міграцій і на зимівлі (лунь польовий, зимняк, беркут, кречет і підсоколик малий), залітними є 3 види (шуліка рудий, гриф чорний і сип білоголовий). Проведено аналіз зміни чисельності денних хижих птахів упродовж 1890-2020 pp. Встановлено, що попри зростання видового різноманіття частка рідкісних видів поступово зростала, і нині таких видів денних хижих птахів більшість. Під час дослідження видового різноманіття і чисельності соколоподібних птахів у межах виділених стаціонарів встановлено, що найчисленнішим видом виявився канюк звичайний, який домінував на більшості з них. На усіх стаціонарах траплявся також яструб великий. Лунь лучний, шуліка чорний, змієїд та боривітер звичайний мали відносно низьку чисельність. Серед видів, що гніздяться в межах Центрального Полісся, домінують дендрофіли (13 видів, 68 %), кампофіли представлені 3 видами (16 %), склерофілів ще менше (2 види), 1 вид належить до лімнофілів (5 %). Представники дендрофільної групи в умовах Центрального Полісся для влаштування гнізд найчастіше використовували сосну звичайну - у 58 % випадків, менше - березу повислу, дуба звичайного та вільху. Найбільш консервативну поведінку у виборі місця для облаштування гнізда демонструє змієїд (сосна - 100 %). Найпластичнішими видами щодо вибору видів дерев для гніздування є канюк звичайний і яструб великий. Статистичний аналіз встановив існування прямої залежності між розмірами (масою) птаха і висотою розташування гнізда (коефіцієнт кореляції Спірмена становив Я = 0,64). Відбувається зміна гніздобудівної поведінки боривітра звичайного і сапсана. Гнізда першого з них влаштовані у вентиляційних вікнах горищних поверхів багатоповерхівок або на траверсах опор ліній електромереж. Сапсани для гніздування обирали також висотні будинки. При дослідженні раціону живлення 5 модельних видів хижих птахів виявлено наявність в їхньому раціоні різноманітних таксономічних груп тварин - від комах, дрібних ссавців і птахів до риб, земноводних і плазунів. З’ясовано, що як вузька трофічна спеціалізація, так і еврифагія не є обов’язковою передумовою скорочення чисельності хижих птахів. Під час сезонних міграцій у Центральному Поліссі нами зареєстровано 26 видів хижих птахів - 25 на весняній і 26 видів на осінній міграціях. Дослідженнями за міграцією птахів встановлено, що у порівнянні з початком та серединою XX ст. відбулося зміщення строків прильоту та початку весняної міграції на більш ранні терміни у скопи, шуліки чорного, лунів польового і лучного, яструбів великого і малого, канюка звичайного, зимняка. Характер проходження осінньої міграції не змінився. Упродовж останніх ЗО років чисельність більшості видів у Центральному Поліссі під час міграції залишається стабільною (скопа, осоїд, луні польовий, лучний та очеретяний, яструб малий, змієїд, підорлик малий, підсоколик великий та боривітер звичайний). Лунь степовий і сапсан стали траплятися частіше. • За результатами досліджень міграцій підорликів великих за допомогою СБМ-передавачів встановлено їх належність до середньоєвропейської популяції, ядро якої розміщене на території Білорусі. Для міграції вони використовують східноєвропейський міграційний шлях; зимують у Східній Африці. Напрямки осінньої та весняної міграцій молодих і дорослих мічених птахів співпадають. За останні ЗО років кліматичні зрушення в бік потепління призвели до зростання чисельності зимуючих канюків звичайних, водночас вони зумовили зменшення на зимівлі зимняків. За останній сторічний період вперше було зареєстровано на зимівлі канюка степового. Серед денних хижих птахів, які гніздяться на території Центрального Полісся, є декілька груп, представники яких демонструють різні стратегії адаптивної поведінки, і негативні чинники позначаються на них по різному. Могильник, орел-карлик, лунь лучний, балабан, кібчик та яструб великий потребують першочергових охоронних заходів, їх чисельність продовжує скорочуватися.

Наведено відомості про 386 видів рідкісних і зникаючих тварин Харківської області (серед яких 41 вид занесений до списку МСОП, 163 види - до Червоної книги України, 51 вид - до різноманітних Європейських червоних списків). Представлено таксономічну належність кожного виду, природоохоронний статус, морфологічні та екологічні особливості кожного виду, особливості поширення, охарактеризовано причини зміни чисельності та запропоновано заходи охорони. Наведено кольорові фото та рисунки, а також картосхеми поширення в області.