Досліджено використання сил аутогезії, утворених водним розчином природного бішофіту, на поверхні пилових частинок для їх зв'язування в поверхневому шарі хвостів. Розроблено технологію закріплення поверхонь, що пилять діючих хвостосховищ гігроскопічним розчином природного бішофіту, яка надійно закріплює значні площі без залучення додаткового персоналу.

Наведено основні наукові та практичні результати, одержані під час розробки та впровадження природоохоронних технологій закріплення поверхонь хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) Кривбасу за рахунок використання сил аутогезії, утворених водним розчином природного бішофіту на поверхні пилових частинок для зв'язування в поверхневому шарі хвостів. Проаналізовано основні результати промислових досліджень та ефективність боротьби з пилевиділенням на діючих хвостосховищах ГЗК Кривбасу, зокрема на ВАТ "АрселорМітал Кривий Ріг" та ВАТ "ПівнГЗК".

В сучасний час у зв'язку з широким розвитком засобів масової інформації обсяг знань, засвоєних студентами, досить великий. Для того, щоб одержані знання не носили поверхневий характер, необхідно почуття новизни, відкриття. Це висуває особливі вимоги до змісту й організації їх пізнавальної діяльності. Тому для успішного формування професійних знань, умінь і навичок необхідно спиратися на наявні знання студентів, активізуючи таким чином їх пізнавальну діяльність. Особливо важливе значення набуває виконання цієї умови під час формування знань в галузі промислової безпеки. Акмеологічний підхід надає змогу розв'язати цю проблему не тільки ефективно, а й досить оперативно. Акмеологія суттєво змінює акценти у сфері професійної підготовки фахівців, створення й управління навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі. За акмеологічного підходу домінує проблематика розвитку творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють реалізації індивідуальних якостей кожного студента. Засвоєння знань, формування умінь і навичок, розвиток творчого мислення на основі реалізації пізнавального інтересу у студентів, як способу досягнення мети, особливо успішно реалізується під час моделювання працеохоронної діяльності в навчальному процесі. Прогресивна система навчання з використанням акмеотехнологій має бути реалізована в Україні, що надасть змогу забезпечити інноваційний підхід до підготовки студентів. Реалізація цієї концепції в навчанні з ОП сприятиме підвищенню якості й ефективності підготовки працівників, а також мінімізації витрат часу на процес навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, що сьогодні є актуальним за умов економічної кризи. Зазначена технологія не виключає існуючу традиційну систему, а є складовою дистанційної, відкритої, очно-заочної та інших різновидів навчання.

Показано значущість наявності та практичності використання засобів з індивідуальних медичних комплектів під час надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу цивільним населенням. Перераховано основні засоби, враховуючи такі показники, як ефективність, вартість, зручність, доступність і необхідність. Проведено порівняння цих засобів з аналогами та здатність їх виконувати покладені на них функції. Передовсім це стосується нових засобів, що раніше не використовувалися у вітчизняній медицині для проведення заходів, спрямованих на порятунок життя і здоров'я постраждалих у випадку поранень. Визначено переваги та недоліки конкретних засобів і розглянуто можливість і зручність їх використання за місцевих умов. Розглянуто оптимальний перелік устаткування для набору індивідуального медичного спорядження як для рядового складу силових відомств, що беруть участь у військових діях, так і для цивільного населення. Рекомендований набір є базовим і може бути значно розширений та доповнений з урахуванням багатьох факторів, в тому числі таких, як ситуація в районі перебування користувача, доступність медичних послуг, тощо. Не розглянуто питання комплектації набору засобами для зашивання поранень, ліками від хронічних захворювань та невідкладних станів, які можуть додатково додаватися до цього набору.

Мета роботи - проведення аналізу існуючих респіраторів, що використовуються в гірничорудній промисловості, та впровадження нових моделей. Теоретичний метод дослідження на основі коригування нових і одержаних раніше знань, базою для одержання даних є спостереження та експерименти. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є прикладне дослідження зменшення впливу пилу на працівників при застосуванні різних респіраторів. Запропоновано використання нових фільтруючих матеріалів для респіраторів з метою зменшення пилового навантаження на організм працюючого в шкідливих умовах. Вплив виробничих шкідливих факторів обумовлює формування несприятливих реакцій організму, погіршення стану здоров'я, втрати працездатності. Важливу роль у зменшенні нещасних випадків і професійних захворювань відіграє розробка і впровадження колективних засобів захисту: санітарно-гігієнічних, технічних та інших заходів. Однак не завжди ці заходи виявляються досить ефективними. У цьому випадку використовуються індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Використання респіраторів дозволяє знизити пиловий вплив на працівника і запобігти розвитку захворювань пилової етиології. Сучасним матеріалом для респіраторів можуть бути фільтротканини з наноматеріалів, що вловлюють частки малих розмірів, не знижують опір диханню. Основною перевагою таких респіраторів слід відзначити невелику вагу, а також мінімальний опір диханню. Остання характеристика дозволяє перебувати в захисному засобі протягом кількох годин. Тиск на працівника буде знижено, що виключить дискомфорт.

Мета роботи - аналіз способів та засобів припинення пожежі в гірничих виробках. Для цього необхідно проаналізувати активні, комбіновані способи гасіння пожеж. Наведено основні способи і засоби гасіння пожеж, проведено аналіз їх використання. Для успішногозабезпечення пожежної безпеки необхідно використовувати організаційно-технічні заходи та протипожежний захист, з цією метою наведено аналіз способів і засобів гасіння пожеж. Забезпечення пожежної безпеки на підприємствах гірничорудної галузі потребує уваги і впровадження організаційно-технічних заходів та протипожежного захисту на основі використання новітніх досліджень з нанотехнології. Особливоважливе значеннянабуває виконанняумови пожежної безпекиприформуваннізнаньвгалузі пожежної-безпеки, тому дана стаття може бути використана в навчальному процесі при викладенні пожежної безпеки у вищих навчальних закладах. Актуальність наукового дослідження визначається тим, чи його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань при гасінні підземних рудникових пожеж. Одержаний аналіз способів та засобів припинення пожежі в гірничих виробках дозволяє швидко орієнтуватися при виборі способів та засобів припинення пожежі.Забезпечення пожежної безпеки на підприємствах гірничорудної галузі потребує уваги і впровадження організаційно-технічних заходів та протипожежного захисту на основі використання новітніх досліджень з нанотехнології, наприклад, наночастки з глини та цементу, які володіють властивістю налипання на предмети і перегороджують доступ кисню до поверхонь, що горять, а також використання роботів, що самостійно потрапляють до місця пожежі, долаючи по шляху вентиляційні канали, завали і задимлені проходи, через такі перешкоди людина пробратися не здатна. Роботи як і раніше контролюються пожежними, але ризики одержання травм при цьому зводяться до нуля для співробітників.

Мета роботи - аналіз забруднення повітряного басейну пилом з хвостосховищ та визначення можливості проведення елементів біологічної рекультивації діючого хвостосховища. Визначення спеціальних заходів і засобів для обробки поверхонь, що пилять, як етапу підготовки до рекультивації. Методика дослідження: аналіз сучасних науково-технічних рішень і практичних досліджень, проведених на хвостосховищі ПАТ "Північний ГЗК", щодо питань використання елементів біологічної рекультивації для зменшення пилового навантаження на навколишнє природне середовище, працівників хвостового господарства комбінату, працівників інших структурних підрозділів комбінату та мешканців прилеглих територій. Окреслено основні негативні моменти роботи хвостосховища; для розв'язання проблеми винесення пилу визначено оптимальний варіант використання технології біологічної рекультивації поверхонь діючих хвостосховищ (за рахунок формування на зовнішніх укосах дамби хвостосховища рослинного покриву), що надасть змогу зменшити негативний вплив мінерального пилу на здоров'я працівників гірничо-збагачувального комбінату, мешканців прилеглої до санітарно-захисної зони житлової забудови і на навколишнє природне середовище; прописано хід виконання практичної частину обробки схилів ярусів та формування на них потенційно родючого шару грунту. Наукова новизна полягає у проведенні та описанні дослідження елементів біологічної рекультивації діючих хвостосховищ для розв'язання проблеми винесення пилу за рахунок формування на зовнішніх укосах дамби рослинного покриву. Одержані результати можуть бути використані для біологічної рекультивації ділянок діючих хвостосховищ за рахунок відпрацьованого алгоритму нанесення будь-якого сухого сипучого матеріалу на складні поверхні діючого хвостосховища на прикладі мулових осадів, що можна розглядати як етап санітарної рекультивації об'єкта.

Мета роботи - проведення аналізу існуючої ситуації з пожежами в нашій державі, визначення основних небезпек та вибір моделей засобів індивідуального захисту для офісних працівників. Теоретичний метод дослідження на основі обробки і інтерпретації статистики та порівняння ефективності запропонованих заходів. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є прикладне дослідження захисту працівників невиробничих приміщень від факторів пожежі при застосуванні різних респіраторів. Запропоновано використання нових фільтруючих респіраторів з метою зменшення ризику отруєння продуктами згоряння працівників невиробничих приміщень. Вплив небезпечних і шкідливих факторів пожежі обумовлює погіршення стану здоров'я, втрату працездатності та може нести загрозу життю працівника. Важливу роль у зменшенні числа загиблих і отруєних на пожежах працівників відіграє підбір і впровадження індивідуальних засобів захисту. Використання організаційних заходів спрямованих на попередження пожеж і мінімізацію наслідків, не завжди дають очікуваний ефект, що вимагає використовувати інші способи і засоби захисту працівників від шкідливих і небезпечних факторів пожежі. У цьому випадку використовуються засоби індивідуальні захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів. Використання респіраторів дозволяє знизити вплив на працівника цих факторів і запобігти отруєнню чи загибелі. Сучасним засобом захисту від факторів пожежі можуть бути фільтруючі респіратори, що не лише захищають органи дихання працівника, а також його очі, шкірні покриви та волосся на голові. При цьому вони мають такі переваги як невелику вагу, гарний огляд, простоту використання а також мінімальний опір диханню. Все це в комплексі, дозволяє рекомендувати такі респіратори для використання під час проведення евакуації працівників невиробничих приміщень а також при виконання короткочасних робіт.

Мета роботи - аналіз забруднення повітряного басейну пилом з автодоріг на гірничорудних підприємствах та визначення можливості проведення елементів біологічної рекультивації їхніх узбіч. Визначення спеціальних заходів і засобів для підготовки до рекультивації. Методи дослідження: аналіз сучасних науково-технічних досягнень та практичних досліджень, проведених на базі підприємств ПАТ "АМКР" та ПАТ "Північний ГЗК", щодо питань доцільності і ефективності використання елементів біологічної рекультивації для зменшення пилового навантаження на працівників хвостового господарства комбінату, працівників інших структурних підрозділів комбінату, навколишнє природне середовище, та мешканців прилеглих територій. Наукова новизна: проаналізовано та описано дослідження елементів біологічної рекультивації діючих промислових об'єктів, необхідні для вирішення проблеми винесення пилу за рахунок створення зелених насаджень на узбіччях автодоріг. Практичне значимість: отримані результати можуть бути використані для будь-якого промислового підприємства нашого регіону за рахунок відпрацьованого алгоритму нанесення, на прикладі мулових осадів, будь-якого сухого сипучого матеріалу на складні поверхні, що, можна розглядати як етап санітарної рекультивації об'єкту. Висадження на узбіччях діючих автодоріг рослинності, сприятиме зменшенню пилового і газового навантаження на працівників підприємств, мешканців прилеглих територій та сприятиме покращенню стану навколишнього природного середовища району. Також її використання покращить естетику ландшафту. Результати: окреслено основні негативні наслідки експлуатації автодоріг; визначено оптимальний варіант використання технології біологічної рекультивації поверхонь; прописано хід виконання практичної частини обробки узбіч діючих автодоріг та формування на них потенційно родючого шару грунту. Визначено та перераховано необхідну техніку для проведення робіт. Його основні специфікації та технічні характеристики. Наведені рекомендації були описані відповідними посиланнями на звіти, про промислові дослідження та фотографії. Описана технологія не вимагає придбання спеціального обладнання.

Мета роботи - проведення аналізу існуючих засобів і способів навчання, визначення основних небезпек та вибір моделей викладання матеріалу. Методи дослідження. Теоретичний метод дослідження на основі обробки і інтерпретації статистики та порівняння ефективності запропонованих заходів. Наукова новизна. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є прикладне дослідження захисту людей від факторів вибухів. Практична значимість. Запропоновано використання нових інструментів контролю якості освіти з метою покращення викладання прикладних дисциплін. Результати. Вплив небезпечних факторів вибуху обумовлює різке погіршення стану здоров'я, втрату працездатності та несе загрозу життю людини. Особливо це стосується дітей і молоді. Значну роль у зменшенні числа загиблих і поранених відіграє питання інформування населення про небезпеки боєприпасів і вибухових пристроїв. Так само, навчання різних груп населення потребує використання різних методів, способів і засобів навчання. Використання макетів та засобів інтерактивного навчання значно підвищує ефективність засвоєння матеріалів. Використання таких методів і засобів однаково ефективно працює з будь-якою аудиторією незалежно від віку, статі та рівня освіти. Для збільшення ефективності навчання, пропонується використовувати візуальні інструменти, які можуть налякати - фотографії та відео фрагменти наслідків вибухів. В тому числі з фотографіями і відео постраждалих з різними травмами а також загиблих. Демонстрація наслідків вибуху, призводить до збільшення уваги слухача. В свою чергу, перегляд фото і ведеоматеріалів з тяжкими пораненнями є шоком для слухача. В стані виведення слухачів з психологічної рівноваги, ефективність навчання зростає. Для контролю ефективності навчання пропонується проводити оцінку якості знань за допомогою опитувань, тестувань та виконання завдань. Опитування дасть оперативну інформацію щодо ефективності навчання і дозволить керувати нею. Все це дозволить нам створити універсальну модульну навчальну систему, що може гнучко змінюватися в залежності від аудиторії, часу навчання та рівня навченості, який необхідно досягти.

Мета роботи - аналіз питань закріплення поверхонь хвостосховищ, що пилять, та їх підготовки до проведення рекультивації. Дослідження проведен на основі системного та елементно-структурного підходів з використанням загальновизнаних універсальних, конкретнонаукових експертно-аналітичних методів та сучасних методів стабілізації поверхні пилоутворення експертно-аналітичних методів та сучасних методів стабілізації поверхні пилоутворення. Розглянуто актуальність проблеми забруднення повітряного басейну Криворіжжя внаслідок виносу пилу з поверхонь хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів. Надано стислу характеристику цих техногенних новоутворень, як: унікальних техногенних урочищ; перспективних техногенних родовищ; об'єктів високої потенційної екологічної небезпеки; потужних джерел забруднення всіх середовищ; чинників деградації, фрагментації, трансформації рослинного покриву і тваринного світу; факторів формування професійних ризиків, професійної та загальної захворюваності населення регіону. Окреслено фактори, що впливають на процеси пилоутворення та визначають інтенсивність руху пилових фракцій хвостів. Наведено деталізований опис, характеристики, експлуатаційні властивості та недоліки найбільш поширених сучасних пилозв'язуючих засобів. Зазначено потребу подальших пошуків засобів з тривалим часом дії, котрі здатні ефективно закріплювати поверхні пилоутворення в усіх діапазонах температур та в умовах порівняно низької відносної вологості повітря і поверхневого шару ерозійно небезпечного матеріалу. Визначено перспективність використання водного розчину торфу з метою закріплення поверхонь хвостосховищ, відвалів гірських порід, запобігання здійманню пилу в повітря. Проаналізовано фізичні, хімічні та механічні властивості ерозійно стійкого покриття на основі екстракту гуматового торф'яного іідеалі. Викладено рекомендації щодо способу використання засобу, економічність та переваги запропонованої технології як складової підготовки техногенних земель до рекультивації. Встановлено, що технологія обробки поверхонь хвостосховищ розчинами на основі торфу здатна: зменшувати винос пилу у повітря; сприяти формуванню родючого шару певних поверхонь хвостосховищ; потенціювати процеси природного заростання техногенних екотопів; зменшувати необхідну кількість родючого грунту при проведенні рекультивації техногенних об'єктів після завершення терміну експлуатації тощо. Визначено потребу подальшого багатобічного аналізу практичних результатів досліджень з деталізацією та конкретизацією основних узагальнень. Наукова новизна полягає у адаптації використання водного розчину торфу для використання в умовах ГЗК Кривбас з метою зменшення забруднення атмосферного повітря пилом з одного боку і підготовки до проведення біологічної рекультивації поришених ділянок. Запропонована технологія обробки поверхонь хвостосховищ розчинами на основі торфу може бути використана у Криворізькому промисловому регіоні та здатна забезпечити зменшення виносу пилу у повітря.