Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)284

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для зменшення травматизації під час проведення корекції деформації передпліччя внаслідок травм дистального метаепіфіза з урахуванням характерних біомеханічних змін, що виникають під час формування променевої косорукості, модифіковано існуючу методику черезкісткового остеосинтезу за цієї патології. За період з 1998 до 2000 рр. 12 хворим з посттравматичною променевою косорукістю (8 жінок та 4 чоловіки), вік яких складав від 14 до 62 років, виконано оперативні втручання за розробленою методикою. У 8 хворих отримано відмінні та у 4 - добрі результати. Ускладнень, пов'язаних з ушкодженням судин і нервів, не відзначено. 8 з 12 пацієнтів повернулись до праці через 2 тижні після демонтажу апарата. Середній строк лікування посттравматичної косорукості I та II ступенів склав 12 тижнів.

Осуществлена медико-санитарная характеристика инвалидности вследствие коксартроза в Украине за 2001 г. Проанализирована эффективность продления больничного листа более 4-х месяцев, а также проведения медицинской и социальной реабилитации этой категории больных. Рассмотрены основные причины, приводящие к инвалидности больных с данной патологией, а также пути снижения первичной и накопленной инвалидности - проведение реконструктивно-восстановительных вмешательств, рационального трудоустройства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.47-54

Рубрики:

Пошкодження кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для уменьшения травматичности оперативного вмешательства и достижения стабильной, управляемой фиксации фрагментов проксимального отдела бедренной кости, снижения временной и стойкой нетрудоспособности модифицирована существующая методика чрескостного остеосинтеза около- и внутрисуставных повреждений области тазобедренного сустава. За период 1997 - 2000 гг. 23-м больным с последствиями повреждений проксимального отдела бедренной кости (10 женщин и 13 мужчин) в возрасте от 23-х до 70-ти лет были выполнены оперативные вмешательства по модифицированой методике. У 8-ми больных получены отличные, у 10-ти - хорошие и у 5-ти пациентов - удовлетворительные результаты. Осложнений,связанных с повреждением сосудов и нервов не отмечено. Средний срок лечения составил 4,5 месяца.

Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

Обследовано 90 больных, среди них 34 инвалида вследствие осложнений хирургического лечения ЖКБ. Установлено, что к инвалидизации больных приводили несвоевременная диагностика и оперативная коррекция осложнений. На инвалидизацию больных существенно не влияют своевременно устраненные интраоперационные повреждения внепеченочных желчных протоков. Адекватное устранение холестаза и послеоперационных осложнений лечения ЖКБ позволяет значительно снизить риск инвалидизации данной категории больных.

Обследовано 90 больных и инвалидов после оперативного лечения желчекаменной болезни и ее осложнений. Определен характер послеоперационной патологии внепеченочных желчных путей, которая приводила к развитию неудовлетворительных результатов хирургического лечения обследованной группы пациентов. Проведена оценка эффективности восстановительных и реконструктивных оперативных вмешательств с использованием каскадных дренажей и без них (при повторных операциях у этих больных). Это дало возможность разработать усовершенствованную технологию хирургической реабилитации пациентов с негативными медико-социальными последствиями оперативного лечения желчекаменной болезни и ее осложнений.

Проведено анкетування населення м. Кіровоград з метою визначення рівня радіотривожності та ставлення населення до проблем ядерної енергетики. Проведене опитування свідчить про наявність стурбованості населення впливом радіації на стан здоров'я, його недостатню інформованість і готовність до сприйняття відповідних знань. Визначено загальні тенденції формування рівня радіотривожності населення урановидобувного регіону.

Проведено анкетирование населения г. Кировоград с целью определения уровня радиотревожности и отношения населения к проблемам ядерной энергетики. Проведенный опрос свидетельствует о существующей обеспокоенности населения влиянием радиации на состояние здоровья, его недостаточной информированности и готовности к восприятию соответствующих знаний. Определены общие тенденции формирования уровня радиотревожности населения уранодобывающего региона.

Обгрунтовано методичні підходи та практичні рекомендації щодо визначеня рівня та поширеності радіотривожних станів у жителів регіонів з підприємствами ядерно-енергетичного комплексу та впровадження системи заходів з їх профілактики для покращення психічного здоров'я населення. З'ясовано особливості сприйняття населенням медико-екологічних ризиків різного генезу в парадігмі "знаю"-"усвідомлюю"- "виконую". Установлено особливості суб'єктивного оцінювання стану здоров'я та психічного статусу працівників і мешканців мономіст з підприємствами уранової та гірничовидобувної промисловості. Визначено, що наявні психодіагностичні методики дослідження тривожності не дають змоги відокремити радіотривожність від інших психоемоційних ознак людини, тобто мають низьку специфічність. Розроблено метод оцінювання радіотривожності, який уключає анкетування населення з використанням опитувальника та встановлення рівня радіотривожності за якісними ознаками. Запропоновано багаторівневий комплекс заходів для роботи серед населення регіонів видобування та переробки уранової руди, у тому числі організаційних, санітарно-просвітницьких гігієнічних, що забезпечує координацію діяльності органів місцевого самоврядування адміністрації та медичної служби підприємств, установ охорони здоров'я, громадських організацій, засобів масової інформації, навчальних закладів з метою виявлення та цільової профілактики радіотривожності станів.

Наведено понад 2 000 термінів і словосполучень найуживанішої лексики з хірургії сучасної української, російської та англійської мов.

Для вивчення реабілітаційного потенціалу фахівців силових структур та процесу його розвитку використано вербально-комунікативний метод діагностики для збору відомостей про досліджуваних з депресивними розладами з використанням "Google Form". Проаналізовано соціально-демографічні особливості досліджуваних з депресивними розладами різної генези. Встановлено, що серед обстежених переважали жінки (54,51 %) та досліджувані віком 30 - 49 років (70,0 %). Більшість обстежених - мешканці міста (58,51 %), з незакінченою вищою освітою (33,33 %), переважно працюючі й сімейні (з невротичними депресіями (54,95 та 51,65 % відповідно) й органічними депресіями (51,16 та 55,81 % відповідно)) та переважно безробітні й неодружені (з ендогенними депресіями (59,14 та 58,06 % відповідно)). Визначено, що серед чинників психічної травматизації в досліджуваних з невротичною депресією переважали фактори, пов'язані із сім'єю та особистісними стосунками (ДК = 3,32), при органічних депресіях - з власним здоров'ям (ДК = 2,08), при ендогенних депресіях - фактори соціально-психологічного характеру (ДК = 2,75). З'ясовано, що такі чинники, як молодий вік (20 - 29 років), наявність вищої освіти, мешкання в місті, наявність сім'ї, можуть виступати сприятливими факторами для формування реабілітаційного потенціалу осіб з депресивними розладами різної генези. Визначено також, що за багатьма соціально-демографічними показниками досліджувані з невротичними розладами співпадали з респондентами контрольної групи, що може свідчити про більш високий рівень реабілітаційного потенціалу осіб з невротичними депресіями.