Розглянуто основні вимоги до рідин для проведення потужного гідророзриву пласта та їх дослідження із застосуванням розробленої установки УВРП-1. Детально вказано функціональні призначення приготовлювальних рідин на різних стадіях процесу гідророзриву.

Використано метод walelet-transform (вейвлет-перетворення) сигналів для виявлення дефектів лопаток робочого колеса турбіни газоперекачувального агрегату під час його роботи за умов високих механічних навантажень і температур.

Проаналізовано системи моніторингу за об'єктами буріння свердловин, видобування і підготовки нафти, газу та газового конденсату, транспортування, зберігання і розподілу нафти та газу й екологічного моніторингу даних об'єктів. Наведено результати декомпозиції єдиної системи моніторингу за даними об'єктами нафтогазової галузі на ряд задач меншої розмірності та математичні моделі. Запропоновано моделі для прийняття рішень щодо організації моніторингу за різними методами з урахуванням вимог нових стандартів і нормативно-технічних документів.

Розглянуто актуальну для виробництва задачу - автоматизацію технологічного процесу підготовки нафти. Запропоновано метод оптимального налаштування параметрів регуляторів на базі генетичних алгоритмів.

Описано результати впровадження стендових досліджень інгібіторів корозії за допомогою методу лінійної поляризації (LPR) у лабораторних та промислових умовах ВАТ "Укрнафта".

Створено адаптивну систему керування процесом потужного гідравлічного розриву пласта. На основі аналізу процесу потужного гідророзриву пласта як об'єкта моніторингу й управління розроблено структурну схему технологічного процесу гідророзриву пласта. Визначено основні керуючі та керовані параметри даного процесу. Здійснено ідентифікацію процесу потужного гідророзриву пласта на основі регресійного аналізу експериментальних даних, одержаних під час мінігідравлічного розриву пласта на свердловині 430-Битків НГВУ "Надвірнанафтогаз", визначено еталонну модель об'єкта. Синтезовано адаптивну систему керування на основі еталонної моделі, основним елементом якої є блок адаптації. Наведено алгоритм роботи адаптивної системи керування процесом потужного гідравлічного розриву пласта у разі використання алгоритму швидкісного градієнта для інтегрального цільового функціоналу. Перехідні процеси змодельовано за допомогою програмного пакету MatLab.

Плівки ZnO:Al осаджено на кремнієві та скляні підкладки за допомогою методу пошарового осадження в високочастотному магнетронному розпиленні за зміни тиску аргону в камері осадження від 0,5 до 2 Па. Досліджено вплив тиску аргону в камері осадження на структуру, оптичні та електричні властивості плівок ZnO:Al. Встановлено, що збільшення тиску аргону призводить до зниження рухливості електронів у прозорих провідних плівках ZnO:Al та погіршення їх провідних властивостей за рахунок розсіяння на межах зерен. Показано, що збільшення поглинання вільними носіями зі збільшенням тиску аргону призводить до зниження прозорості плівок ZnO:Al у видимій області спектра випромінювання.