Застосування рентгеноконтрастного препарату "ТРАЗОГРАФ" (76 % розчин для ін'єкцій по 20 мл в ампулі) фірми "Юнік Фармасьютикал Лабораторіз" під час рентгеноурологічних досліджень продемонструвало його високу контрастність зображення на екскреторних та інфузійних урограмах у 91,4 % хворих, а також під час виконання ретроградних пієлограм, цистограм і висхідних уретрограм. Препарат "ТРАЗОГРАФ" виявив дуже добру переносимість, лише в 1,4 % хворих під час екскреторної та інфузійної урографій відзначено побічні ефекти у вигляді нудоти, почервоніння шкіри обличчя. Описані побічні ефекти були очікуваними згідно з інструкцією до препарату. "ТРАЗОГРАФ" є препаратом вибору серед іонних рентгеноконтрастних засобів під час рентгеноурологічних досліджень із доступною вартістю.

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.236 + В377.3

Рубрики:

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що у собак дослідної групи 1, 7, 14-добового та 3 - 4-річного віку діаметр малих, середніх і великих фолікулів щитовидної залози, порівняно з контрольними тваринами, зростає, а у собак 1, 2 і 8-місячного віку зменшується. Зазначено, що у собак 1, 2, 8-місячного та 1, і 3 - 4-річного віку відбувається порушення гістоструктури органа, що проявляється дегенерацією паренхімпи у вигляді інтерфолікулярного зоба. Проаналізовано, що ці зміни характеризуються руйнуванням фолікулів, десквамацією тироцитів, гіперплазією та розростанням інтерфолікулярного епітелію, інтенсивною васкуляризацією, численними мікрокрововиливами в інтерфолікулярній тканині. Встановлено, що одержані дані радіологічних і морфологічних досліджень щитовидної залози собак значною мірою доповнюють сучасні уявлення щодо морфологічного стану органів ендокринної системи в цілому та щитовидної залози зокрема у свійських тварин, вирощених на територіях, забруднених радіонуклідами.

Вивчено поширеність та фактори ризику стресового нетримання сечі (СНС) у стаціонарних хворих Вінницької обласної лікарні. Виявлено, що СНС найбільш часто діагностують серед хворих урологічного (6,3 %), гематологічного (2,4 %), торакального (1,6 %), гінекологічного (1,1 %) та пульмонологічного відділень (1,1 %). Хворіють на СНС в основному (в 92,5 % випадків) жінки після 40 років. Більшість жінок (84,9 %) із СНС мають підвищену масу тіла та ожиріння, в анамнезі важку працю зазначили 77,4 % пацієнток.

Надано результати дослідження поширення та сезонної динаміки зараження основних хижих видів риб: окуня, судака та щуки паразитичними нематодами Eustrongylides excisus, Jagerskiold, 1909 в Дніпро-Бузькому лимані та дельті Дніпра Миколаївської та Херсонської областей. Встановлено, що найбільші показники інвазії були в окуня річкового (Perca fluviatilis), екстенсивність інвазії становила 85,1 %. Показники екстенсивності інвазії в судака (Sander lucioperca) та щуки (Esox lucius) були майже однаковими - 58,1 та 58,9 % відповідно. Спостерігали два піки підвищення рівня показників інвазії протягом року - навесні та восени. Було відмічено, що максимальних показників екстенсивності та інтенсивності інвазії еустронгілідоз досягає навесні. Найбільше заражених риб виявляли серед окуня, екстенсивність інвазії була 95,4 %; в судака та щуки - 81,8 і 80,4 % відповідно. Влітку загальна кількість інвазованих риб зменшувалась, але екстенсивність інвазії у окуня характеризувалась найвищими показниками - 72,7 %. В судака та щуки екстенсивність інвазії була 41,6 і 55,5 % відповідно. Восени екстенсивність інвазії еустронгілідозу у окуня була 75,7 %, в судака - 57,6 %, у щуки - 51,9 %. Найнижчі показники зараження хижих видів риб відмічали взимку порівняно з іншими сезонами року. Показники зараження нематодою E. excisus в окуня була 66,6 %, в судака - 35,7 % та у щуки - 26,6 %. Поширеність нематоди E. excisus серед хижих риб у зазначених природних водоймах становила 70,5 %. Інтенсивність інвазії відзначалась найвищими показниками в окуня та коливалась від 1 до 14 нематод в одному екземплярі. Найнижчі показники інтенсивності інвазії були в судака - 1 - 9 екземплярів.

Вагітність тварин супроводжується змінами в усіх системах організму, зокрема в системі гемостазу. Травмування кровоносних судин, зумовлене ендотеліохоріальним типом плаценти в собак, є пусковим фактором розвитку гемостазіопатії. Під час вагітності розвивається тромбофілічний стан, що перебуває в нестійкій рівновазі. З'ясовано, що зміни гемостазіограми відповідають критеріям синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) крові, визначають його приховану форму. Підставою діагностики є встановлені в динаміці тромбоцитопенія з наростанням спонтанної агрегації кров'яних пластинок, гіпофібриногенемія, зростання концентрації розчинних фібрин-мономерних комплексів та продуктів деградації фібриногена/фібрина - беззаперечних маркерів синдрому ДВЗ. Під час вагітності основні маркери змінюються, тому неможливо без референтних показників встановити межу між фізіологічними зрушеннями й патологічними змінами. Проведено апробацію системи моніторингу та прогнозування динамічних змін ключових показників під час вагітності собак. Математичний сплайн-інтерполяційний аналіз дає змогу провести прогнозування змін показників за малої кількості вузлових вимірювань: I - 20 діб (нідація зародку), II - 40 діб (максимальний розвиток плаценти), III - 60 діб (передпологовий період). Встановлено, що найяскравіше зміни виражені за усіма параметрами на 40-у добу вимірювань. IT-додаток Mathcad 15 створив емпіричний та сплайн-інтерпольований (теоретичний) графіки змін показників, а також вивів рівняння кубічного багаточлена f(x), де x - доба вимірювань, f(x) - значення показника. Теоретично прогнозованими є два періоди, у які проявляються екстремуми показників - 4 - 12 та 48 - 56 доба. Розраховані математичні рівняння залежності динамічних змін ключових показників можуть бути використані для визначення референтних значень у конкретну добу вагітності суки. Вихід значень за межі похибки вимірювань свідчить про розвиток процесів, що можуть спровокувати наростання інтенсивності синдрому ДВЗ, який дуже небезпечний у прогностичному відношення і може становити загрозу життю тварини.

Викладено дані щодо систематики, морфології та біології збудників протозоозів м'ясоїдних тварин, а також клінічних аспектів і діагностики захворювань, які вони викликають. Розглянуто питання лікування тварин та профілактики інвазій.

Вагітність тварин супроводжується змінами в усіх системах організму, зокрема в системі гемостазу. Травмування кровоносних судин, зумовлене ендотеліохоріальним типом плаценти в собак, є пусковим фактором розвитку гемостазіопатії. Під час вагітності розвивається тромбофілічний стан, що перебуває в нестійкій рівновазі. З'ясовано, що зміни гемостазіограми відповідають критеріям синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) крові, визначають його приховану форму. Підставою діагностики є встановлені в динаміці тромбоцитопенія з наростанням спонтанної агрегації кров'яних пластинок, гіпофібриногенемія, зростання концентрації розчинних фібрин-мономерних комплексів та продуктів деградації фібриногена/фібрина - беззаперечних маркерів синдрому ДВЗ. Під час вагітності основні маркери змінюються, тому неможливо без референтних показників встановити межу між фізіологічними зрушеннями й патологічними змінами. Проведено апробацію системи моніторингу та прогнозування динамічних змін ключових показників під час вагітності собак. Математичний сплайн-інтерполяційний аналіз дає змогу провести прогнозування змін показників за малої кількості вузлових вимірювань: I - 20 діб (нідація зародку), II - 40 діб (максимальний розвиток плаценти), III - 60 діб (передпологовий період). Встановлено, що найяскравіше зміни виражені за усіма параметрами на 40-у добу вимірювань. IT-додаток Mathcad 15 створив емпіричний та сплайн-інтерпольований (теоретичний) графіки змін показників, а також вивів рівняння кубічного багаточлена f(x), де x - доба вимірювань, f(x) - значення показника. Теоретично прогнозованими є два періоди, у які проявляються екстремуми показників - 4 - 12 та 48 - 56 доба. Розраховані математичні рівняння залежності динамічних змін ключових показників можуть бути використані для визначення референтних значень у конкретну добу вагітності суки. Вихід значень за межі похибки вимірювань свідчить про розвиток процесів, що можуть спровокувати наростання інтенсивності синдрому ДВЗ, який дуже небезпечний у прогностичному відношення і може становити загрозу життю тварини.

Мета дослідження - оцінювання способу гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента у разі залобкової простатектомії (ЗП) у хворих на доброякісну гіперплазію простати (ДГП). Проведено аналіз способів гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента у разі ЗП у хворих на ДГП за даними літератури. Відкриту ЗП (як і черезміхурова) за хірургічного лікування великих ДГП (об'ємом більше 80 мл) рекомендовано Європейською асоціацією урологів (EAU, 2020) як операцію першого вибору. Наведено перевагу ЗП над черезміхуровою операцію на простаті виконують під візуальним контролем, що забезпечує контроль гемостазу ложа простати та видалення усіх гіперплазованих часток простати; стінку сечового міхура не розтинають, сечовий міхур (СМ) не дренують надлобковим дренажем, що надає змогу уникнути дизуричних симптомів у післяопераційний період, зменшити післяопераційний ліжко-день та підвищити комфортність хворих; сечівник у ділянці верхівки гіперплазованих вузлів простати пересікають ножицями, що профілактує розриви та стриктури перетинчастого відділу сечівника, травму зовнішнього посмугованого сфінктера сечівника та нетримання сечі після операції; проводять реконструкцію міхурово-уретрального сегмента та шийки СМ, що профілактує утворення її стриктури; можливість виконання симультанної передочеревинної герніопластики у пацієнтів із доброякісною гіперплазією простати та пахвинною грижею. Описано артеріальне кровопостачання простати за доброякісної гіперплазїї, а також венозний дренаж простати та СМ. Відзначено місця можливої артеріальної та венозної кровотечі після розсіченні капсули простати та видалення гіперплазованих вузлів, показано можливості застосування профілактичної перев'язки джерел артеріальної та венозної кровотечі. Описано власні оригінальні методи відновлення міхурово-уретрального сегмента та гемостаз ложа простати за допомогою трьох та двох П-подібних кетгутових лігатур. З метою спрощення операції, зменшення часу її виконання, посилення гемостазу ложа простати запропоновано виконувати прокол капсули простати та проведення гемостатичних лігатур лише один раз і зав'язувати проведені лігатури на бічних поверхнях капсули простати на м'язових шматочках із прямого м'яза живота (або пірамідального м'яза) між кінцями проведених лігатур. За відсутності кровотечі із ложа простати було запропоновано спрощену методику тригонізації шийки СМ для закриття ранової поверхні ложа простати за допомогою двох П-подібних чи двох V-подібних кетгутових лігатур на заднє півколо шийки сечового для профілактики утворення стриктури шийки СМ (проксимальна тригонізація шийки СМ у ложе простати). Наведено огляд результатів виконання гемостазу ложа простати за ЗП. Заключення: аналіз способів гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента за ЗП у хворих на ДГП та запропоновані власні методики надать змогу посилити гемостаз ложа простати, профілактувати стриктури шийки СМ та перетинчастого відділу сечівника, зменшити інтраопераційну крововтрату і тривалість операції.