Наведено визначення правомірності використання ретроспективної інформації з урахуванням режимів електроспоживання для довгострокового прогнозування графіків електричних навантажень об'єднаної енергосистеми України. Доведено необхідність залучення додаткової інформації з метою підвищення достеменності прогнозних оцінок.

Наведено деякі результати техніко-економічного аналізу та попереднього проектного вибору альтернативних варіантів основного обладнання когенераційних теплоелектростанцій (КТЕС), надано оцінку їх інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності. Головними критеріями в цьому випадку обрано: собівартість електричної та теплової енергії, що виробляється на конкретній КТЕС, а також терміни окупності розглянутих КТЕС.

Наведено метод формових відображень для довгострокового прогнозування графіків електричного навантаження об'єднаних енергосистем за умов перехідної економіки. Метод розроблено в Інституті загальної енергетики НАН України. Принциповою його особливістю є те, що він не працює з часовими рядами та не використовує апарат виявлення залежностей. Метод побудовано на формових відображеннях.

Проаналізовано статистичні дані щодо розвитку технологій комбінованого виробництва електричної та теплової енергії в країнах Європейського Союзу за умов лібералізації ринків природного газу й електричної енергії.

Розглянуто проблемні питання щодо методів визначення та аналізу величин відхилення частоти на прикладі раптового відключення одного з потужних енергоблоків у Об'єднаних енергосистемах України.

На підставі двох незалежних підходів доведено, що об'єктивний розподіл витрат енергії між продуктами комбінованого виробництва електричної та теплової енергії визначається законом збереження і перетворення механічної енергії. Наведено універсальні формули для оцінки витрат палива на відпуск електричної та теплової енергії установками їх комбінованого виробництва довільного типу за даними зовнішнього (комерційного) обліку.

На підставі міжнародного системного підходу до розглядання технічних енергетичних систем розроблено універсальні структури, які відображають технічні, економічні та екологічні аспекти функціонування енергоблоків і теплових електростанцій, що працюють на вугіллі, мазуті чи газі. Ці структури можна використовувати як базові елементи для моделювання роботи теплової енергетики України.

Запропоновано розрахункову методику визначення показника емісії оксидів азоту без урахування заходів скорочення викиду. Методика враховує кінетику утворення та руйнування оксидів азоту у процесі спалювання палива в теплоенергетичній установці.

Розглянуто проблемні питання щодо створення методики розрахунку процесів можливого відхилення частоти з урахуванням потенційних можливостей енергосистеми.

Обгрунтовано новий швидкодіючий алгоритм багатомірної оптимізації режимів енергоблоків ТЕС шляхом порівнянь прирісних цін на кроці.

У межах термодинамічного підходу одержано нове вирішення наукової проблеми поділу витрат енергії між продуктами комбінованих процесів тепломеханічного перетворення (що є основою комбінованого виробництва електричної енергії та теплоти, теплоти та холоду), яка проявляється у неможливості вимірювання таких витрат на практиці. Розроблено теоретичні засади, методи та засоби визначення енегоємності та вартості проміжних і кінцевих продуктів комбінованих виробництв практично важливих типів. Створено моделі та методики енергоекономічного аналізу та прогнозування їх розвитку у складі електроенергетичного комплексу країни. Результати наукового дослідження використано у процесі розробки галузевого стандарту електроенергетики й "Енергетичної стратегії України до 2030 р.".

Розглянуто питання недоцільності застосування в ОЕС України традиційних методів регулювання частоти, а також проекту щодо встановлення вставок постійного струму ВПС під час вирішення питання об'єднання енергосистем ОЕС України з UCTE. Запропоновано вирішити це питання на базі застосування нового нетрадиційного способу забезпечення стабільності частоти в енергосистемі. При цьому проведено ряд досліджень, направлених на вирішення цього питання.

Розглянуто різні технології децентралізованого теплопостачання, а саме: котли на органічному паливі, когенераційні установки, теплові насоси, електрокотли, термери та ін. Визначено найбільш енергозберегаючі технології генерації і споживання теплової енергії у побуті та промисловості під час децентралізації енергопостачання.

Розглянуто теоретичні особливості розрахунку питомих витрат палива на відпуск електричної та теплової енергії для серійних паротурбінних теплофікаційних установок термодинамічним методом. Досліджено залежності основних показників енергетичної ефективності таких установок від початкових та кінцевих параметрів робочого процесу та за результатами виведено емпіричну формулу.

Проаналізовано стан нормативно-технічного забезпечення в паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) на міждержавному рівні з точки зору міжнародного системного підходу до розглядання технічних енергетичних систем. Показано доцільність використання цього підходу для створення комплексної стандартизації в різних галузях ПЕК.

Впровадження стандартів щодо ефективності енергоустаткування - один з найдієвіших напрямів реалізації енергозбереження у сфері теплоенергетики, де більшість устаткування потребує заміни. Надавати чинності новим стандартам має сенс, якщо для цього існують реальні умови. Модернізація теплогенерувального обладнання потребує значних коштів і не може здійснюватись одночасно у всій галузі. Тому необхідно розроблювати сценарії найбільш економічно вигідного впровадження нового устаткування з визначенням порядку оновлення за потужністю й у часі за умови обмежених інвестицій. Розроблено нову методику та запропоновано узагальнений підхід до економічного оцінювання оптимальних напрямів та послідовності впровадження прогресивних стандартів щодо енергоефективності у сфері теплопостачання з урахуванням економічних, екологічних та соціальних аспектів на прикладі модернізації парку водогрійних котлів на природному газі.

Визначено фактори, що обумовлюють необхідність зменшення обсягів споживання природного газу в економіці та в соціальній сфері України. Основними з них є великі обсяги його імпорту з території держави-монополіста і лавинне зростання світових цін на цей ресурс. Розроблено комплекс першочергових заходів зі скорочення споживання газу, який дозволяє вже починаючи з 2011 р. зменшити його використання на 20,8 млрд. куб. м. З урахуванням результатів реалізації зазначеного комплексу заходів та низки додаткових проектів споживання природного газу в економіці та соціальній сфері України в період 2011 - 2030 рр. можна зменшити до рівня 32,7 - 36,4 млрд куб. м. Зазначені рівні споживання природного газу можна забезпечити діяльністю газопромислового комплексу України шляхом видобутку газу з власних родовищ та за рахунок оплати його транзиту в країни Центральної та Західної Європи. Реалізація запропонованого комплексу заходів призведе до значного зростання рівня енергетичної безпеки України.

Обгрунтовано застосування методу суперпозиції графіків річного та добового електроспоживання для прогнозування перспективних графіків електричного навантаження ОЕС України. Приведено алгоритм методу. Визначено та приведено одержані результати розрахунків основних показників графіків електричного навантаження на перспективу.

Обгрунтовано актуальність коректної оцінки середньорічної ефективності використання палива в індивідуальних системах теплопостачання на основі газових котлів, що широко використовуються в Україні. На основі аналізу літературних даних встановлено, що циклічний режим роботи малих котлів супроводжується значним зниженням економічності через наявність додаткових втрат - теплових втрат експлуатаційної готовності. Тому оцінювання середньорічної ефективності використання палива такими котлами за паспортним значенням теплового ККД слід вважати неприпустимим. Через відсутність у технічних стандартах України вимог щодо обов'язкового визначення та представлення даних про додаткові втрати експлуатаційної готовності запропоновані формули для орієнтовних розрахунків таких втрат. Висновки щодо сезонної ефективності використання палива побутовими котлами за архітектурно-кліматичних умов України свідчать про те, що цей показник може змінюватися у межах 50 - 79 %, залежно від ступеню технологічної досконалості котла. Зроблено висновок про те, що в Україні необхідно запровадити гармонізовані міжнародні стандарти визначення економічності побутових котлів за показником середньорічної ефективності використання палива, а також обов'язково зазначати у паспортних характеристиках фактичні значення втрат експлуатаційної готовності.

Розроблено модель економічної оптимізації складу енергоблоків ТЕС з урахуванням факторів динамічної маневреності, яка враховує необхідні умови підтримки частоти в електричних мережах відповідно до сучасних норм. У моделі передбачено використання у системі електротеплових споживачів-регуляторів (СР) постійно включених у роботу. Такі СР можуть складатися з множини потужних установок електротеплового перетворення (наприклад, теплових насосів), що встановлюються в існуючих системах теплопостачання. Модель апробовано на прикладі, що відповідає загальним рисам ОЕС України. За модельними розрахунками визначено, що існуючим складом ТЕС неможливо самостійно забезпечити необхідні вимоги щодо швидкості відновлення потужності в ОЕС України у разі виходу з ладу найпотужнішого енергоблока (умова "N-1" ENTSO-E). Для ліквідації дефіциту маневреності необхідне залучення СР потужністю від 350 - 400 МВт до 1000 МВт. Це забезпечить не тільки необхідні часові параметри ліквідації розрахункової аварії, а й підвищення ефективності роботи ТЕС за рахунок зниження величини обертального резерву вторинного регулювання.