Изучен геномный полиморфизм природных популяций клевера лугового Харьковской и Черниговской областей с использованием 14 произвольных олигонуклеотидных праймеров. Выявлен высокий уровень полиморфизма, который составил 79,7 %. Вычисленные значения генетических расстояний Nei и Li позволили построить дендрограмму, на которой популяции клевера лугового распределились в три кластера. Обсуждены возможные причины их группирования в кластеры.

Проведено ідентифікацію та паспортизацію 15 сортів конюшини лучної української селекції з використанням мікросателітних послідовностей. Виявлено унікальні алелі сортів конюшини та алелі, характерні для всіх генотипів. Побудовано дендрограму сортів конюшини за допомогою методу найблищих сусідів. Обговорено можливі причини об'єднання вивчених сортів конюшини у два кластери на основі генетичних відстаней Nei.

Проведен анализ молекулярно-генетического полиморфизма сортов клевера лугового украинской селекции с помощью ISSR-маркеров. Описано 59 полиморфных ампликонов. По ISSR-локусам выявлен высокий уровень полиморфизма среди генотипов клевера лугового. Уровень полиморфизма составил 78,7 %. Исследованные образцы растений клевера на основе матрицы генетических расстояний Nei и Li были объединены в три кластера. Обсуждены возможные причины их группирования в кластеры.

Вивчено поліморфізм 118 сортів нуту з різних країн за шістьма ISSR-маркерами. Ідентифіковано 97 локусів, 92 з яких є поліморфними у досліджених сортів нуту. Сорти нуту з США, Італії, Угорщини, Чехії характеризуються найбільшою кількістю ампліфікованих фрагментів. Максимальний відсоток поліморфних локусів виявлений в сортозразках з Узбекистану та Канади. За допомогою програми Structure 2.3.4 сорти нуту класифіковані у два чітких кластери. В одному кластері групувались сорти з України та Росії, Молдови, у другому - сорти з Іспанії, Італії, Угорщини, Чехії, Індії, Ірану, Узбекистану, Канади і США. Обговорено особливості групування сортів нуту. Показана можливість ефективного використання ISSR-маркерів для кластеризації генетичних колекцій нуту та паспортизації окремих зразків.

Изучены генетические взаимоотношения между популяциями различных видов узколистных овсяниц - F. macutrensis, F. rupicola, F. arietina, F. valesiaca, F. pallens, F. psammophila и F. brevipila с использованием ISSR анализа. Уровень полиморфизма ISSR локусов у овсяниц в среднем составил 92,9 %. Выявлен видоспецифичный ампликон для F. valesiaca, а также идентифицирован общий фрагмент для 2-х близкородственных видов - F. pollens и F. psammophila. На основании данных NJ анализа подтверждена дифференциация видов на такие крупные агрегаты, как F. glauca agg. и F. valesiaca agg. Показана также более четкая диффенциация видов в пределах F. glauca agg., тогда как для видов агрегата F. valesiaca agg. не удалось установить четкие закономерности генетических взаимотношений между его представителями.