Досліджено вплив природи (мет)акрилового мономера у композиції з полівінілпіролідоном на дисперсійні характеристики та сорбційні властивості полімерних дисперсій на їх основі. Встановлено вплив природи та кількості стабілізатора на форму та розмір дисперсій. Підібрано суміш розчинників для одержання полімерних частинок сферичної форми.

Досліджено закономірності та встановлено особливості синтезу кополімерів 2-гідроксиетилметакрилату з полівінілпіролідоном суспензійною полімеризацією в середовищі органічних розчинників за наявності іонів металів змінного ступеня окиснення. Визначено вплив основних реакційних параметрів на кінетику процесу та дисперсні характеристики гідрогелевих частинок.

Розроблено основи технології одержання гідрофільних функціонально активних дрібнодисперсних кополімерів полівінілпіролідону (ПВП) з необхідною селективною сорбційною здатністю. Створено системи пролонгованого вивільнення ліків на їх основі. Проведено кінетичні дослідження суспензійної полімеризації композицій на основі метакрилових естерів та ПВП і виявлено їх вищу реакційну здатність у порівнянні з гомополімеризацією метакрилатів. Обгрунтовано вибір складу дисперсної фази, ефективних ініціювальних систем і стабілізаторів суспензії. Відзначено, що оптимальним інертним розчинником для композицій ПВП, що містять гідрофобний гліцидилметакрилат, є суміш з деканолом, стабілізатором - магнію гідроксид; для композицій, що містять гідрофільний 2-гідроксіетилметакрилат - суміш деканолу з циклогексанолом. Підтверджено високу ініціювальну здатність комплексу іон металу змінного ступеня окиснення - ПВП у суспензійній полімеризації (мет)акрилових естерів з утворенням прищеплених кополімерів. Розроблено основи технології одержання гранульних кополімерів ПВП з (мет)акриловими естерами з регульованими розмірами та полідисперсністю, досліджено їх сорбційно-десорбційні властивості щодо модельних речовин і ліків. Запропоновано напрямки їх практичного використання. Підтверджено придатність розроблених (ко)полімерів як гранульних полімерних носіїв контрольованого вивільнення речовин, зокрема ліків.

Досліджено закономірності та встановлено особливості синтезу кополімерів 2-гідроксиетилметакрилату з полівінілпіролідоном суспензійною полімеризацією в середовищі органічних розчинників за присутності пероксидного ініціатора, а також ініціювальної системи - комплексу полівінілпіролідону з іонами металів змінного ступеня окиснення. Визначено вплив основних реакційних параметрів на кінетику процесу та дисперсні характеристики гідрогелевих частинок.

Досліджено кінетичні особливості дисперсійної полімеризації 2-гідроксиетилметакрилату в присутності полівінілпіролідону. Встановлено вплив природи та кількості ініціатора і феромагнітного наповнювача - тонкодисперсного колоїду феруму оксиду - на дисперсійну полімеризацію композицій.

Надано результати досліджень особливостей формування пористих композиційних матеріалів на основі кополімерів 2-гідроксиетилметакрилату з полівінілпіролідоном, наповнених мінеральним наповнювачем різної дисперсності. Встановлено вплив природи та кількості стабілізатора піни, складу полімер-мономерної композиції на властивості композиційних матеріалів.

Досліджено закономірності одержання гідрогелевих композиційних матеріалів на основі кополімерів 2-гідроксиетилметакрилату з полівінілпіролідоном за присутності феромагнітних наповнювачів різної природи. Виявлено ініціювальну здатність біметалевих частинок у реакції полімеризації, встановлено вплив композиційного складу на кінетику полімеризації.

Досліджено вплив параметра розчинності на закономірності одержання гідрогелевих суспензій на основі кополімерів 2-гідроксиетилметакрилату та гліцидилметакрилату з полівінілпіролідоном. Встановлено вплив природи розчинника на дифузійні процеси у суспензійній полімеризації, дисперсні характеристики гідрогелевих частинок і кінетику полімеризації.

Синтезовано гідрогелеві композити на основі 2-гідроксиетилметакрилату з полівінілпіролідоном, наповнених дрібнодисперсними (бі)металевими частинками, та досліджено їх фізико-механічні властивості. Досліджено вплив природи наповнювача, складу вихідної композиції на властивості композиційних матеріалів. Встановлено, що (бі)металеві частинки виконують функцію (феро)магніточутливого наповнювача та ініцітора полімеризації.

Досліджено полімеризацію наповнених гідроксіапатитом композицій 2-гідроксиетилметакрилату з полівінілпіролідоном за присутності солей аргентуму та встановлено, що солі аргентуму уповільнюють швидкість полімеризації. Синтезовано композити у вигляді пористих блоків, які містять у своїй структурі наночастинки срібла, та підтверджено їх бактерицидні та фунгіцидні властивості.

Досліджено закономірності одержання наповнених гідроксиапатитом пористих композиційних матеріалів на основі кополімерів метакрилових естерів з полівінілпіролідоном. Встановлено вплив природи та кількості наповнювача, аргентуму нітрату, складу полімер-мономерної композиції на швидкість полімеризації та властивості композиційних матеріалів. Показано можливість одержання наночастинок срібла відновленням аргентуму нітрату третинним нітрогеном полівінілпіролідону під час формування композитів, що надає їм бактерицидні та фунгіцидні властивості.

Досліджено полімеризацію композицій 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном (ПВП), зокрема, за присутності кальційвмісних мінеральних наповнювачів під дією ультразвуку. Встановлено вплив ультразвуку на деструкцію ПВП. Підтвержено активувальний вплив ультразвуку на ініціювання полімеризації. У разі гомогенних композицій полімеризація в ультразвуковому полі відбувається тільки за присутності ініціаторів полімеризації. Вінільні мономери, які утворюють з водним розчином ПВП межу фаз, полімеризуються в ультразвуковому полі без ініціаторів за м'яких умов. Використання ультразвуку істотно інтенсифікує процес одержання пористих композитів на основі полімер-мономерних композицій і кальційвмісних мінеральних наповнювачів, зокрема, нанорозмірних. Розроблені (нано)композити можуть бути використані у медицині для заміщення пошкодженої кісткової тканини.

Досліджено закономірності одержання остеопластичних пористих композитів (ОППК) на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном за присутності мінеральних наповнювачів (гідроксіапатиту, монтморилоніту і воластоніту) під дією ультразвуку. Встановлено вплив ультразвуку, природи та кількості неорганічного наповнювача на швидкість полімеризації, склад кополімерів і пористість композитів. Підтверджено, що ультразвук суттєво інтенсифікує полімеризацію та активно впливає на формування складу кополімерів. Під дією ультразвуку формується пористіша структура композитів навіть без використання спеціальних спінювальних агентів. Отримані результати використано для вдосконалення технології одержання ОППК.

Досліджено закономірності одержання в блоці пористих композитів на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном за присутності мінерального наповнювача - "медичного" скла на основі оксидів кремнію та алюмінію. Встановлено вплив природи, кількості та розміру частинок неорганічного наповнювача, температури, ініціатора на швидкість полімеризації та "граничне" перетворення мономера. Отримані результати використовуватимуться для вдосконалення технології одержання остеопластичних пористих композитів.

Досліджено вплив параметра розчинності на закономірності одержання полімерних дисперсій на основі кополімерів 2-гідроксиетилметакрилату та гліцидилметакрилату. Запропоновано метод нуклеаційної полімеризації для одержання монодисперсних сферичних матеріалів мікронного розміру. Встановлено вплив природи та кількості розчинника на дисперсні характеристики полімерних частинок. Здійснено вибір ефективного дисперсного середовища для полімеризації 2-гідроксиетилметакрилату та гліцидилметакрилату. Порівняльні дослідження полімеризації мономерів різної гідрофільності та розчинності показали, що на розмір і дисперсність частинок значною мірою впливає гідрофобність мономеру.

Досліджено фізичну модифікацію полілактидних матеріалів, придатних для використання у вигляді плівок для пакувальної індустрії та ламінування паперу. Здійснено модифікування полілактидів різного ступеню кристалічності гліцерином. Досліджено особливості формування плівкових матеріалів на основі полілактидів та їх сумішей з гліцерином, обгрунтовано і здійснено вибір оптимального розчинника (хлороформу) для формування плівок методом поливу. Визначено концентраційні та температурно часові характеристики формування модифікованих полілактидних плівок (МПАП). На підставі виконаних досліджень обгрунтовано основні стадії виготовлення МПАП і досліджено їх фізико-механічні властивості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Шифр НБУВ: Ж101738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено структуру та властивості модифікованих полілактидних плівок, придатних для використання як пакувальні матеріали та для ламінування паперу. Здійснено модифікування полілактидів різного ступеня кристалічності гліцерином. Досліджено вплив умов формування плівок, кількості пластифікатора гліцерину, природи полілактиду на структуру, морфологію поверхні та фізико-механічні властивості модифікованих полілактидних матеріалів. Модифіковані плівкові матеріали можна рекомендувати для застосування у пакувальній індустрії та ламінуванні паперу.

Досліджено закономірності одержання наночастинок срібла з використанням полівінілпіролідону як відновника та стабілізатора одночасно. Утворення наночастинок срібла було підтверджено УФ, FT-IR спектроскопією і ТЕМ-аналізом. Установлено вплив температури та концентрації реагентів на кінетику відновлення срібла з солей аргентуму. Синтезовано срібловмісні композити у вигляді пористих блоків і плівок і виявлено їхні високі бактерицидні та фунгіцидні властивості. Рекомендовано використовувати розроблені пористі композити у медицині для заміщення пошкодженої кісткової тканини у процесах остеогенезу.