Охарактеризовано стан готовності майбутніх лікарів до професійного самовдосконалення, доведено необхідність посилення уваги в навчальному процесі до проблем формування у майбутніх лікарів готовності до професійного самовдосконалення. Визначено критеріїв готовності фахівців до майбутньої професійної діяльності: мотиваційно-ціннісний, пізнавально-інформаційний та діяльнісно-результативний.

Проанализировано состояние готовности будущих врачей к профессиональному самосовершенствованию, доказана необходимость усиления внимания в учебном процессе к проблемам формирования у будущих врачей готовности к профессиональному самосовершенствованию. Определены критерии готовности специалистов к будущей профессиональной деятельности: мотивационно-ценностный, познавательно-информационный и деятельностно-результативный.

In this article there are stated the characteristics of the ready status of future doctors for their professional self-perfection, there is also proved the necessity to enhance attention to the problems of the readiness formation of future doctors for their professional self-perfection during their training. Availability of experts for future professional activity was determined by the formation of values, motivational, cognitive and information, deyatelnostno-efficient criteria.

Вперше обгрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх лікарів до професійного самовдосконалення під час навчання у ВНЗ. Визначено зміст, структуру готовності майбутніх лікарів до професійного самовдосконалення й особливості її формування. Конкретизовано критерії, показники та рівні готовності до професійного самовдосконалення у майбутніх лікарів. Вдосконалено педагогічні засади професійної підготовки майбутніх лікарів.

Досліджено особливості формування етнокультурної компетентності майбутніх лікарів за умов глобалізації. Проаналізовано ключові поняття етнокультурної компетентності з позицій педагогіки та медицини. Визначено основні складові ментального етносу. Розглянуто структуру професійної компетентності та її значення в формуванні етнокультурної компетентності. Проаналізовано міжнародні акти стосовно етнотолерантності за умов глобалізації.

Исследованы особенности формирования этнокультурной компетенции будущих врачей в условиях глобализации. Проанализированы ключевые понятия этнокультурной компетенции с позиций педагогики и медицины. Раскрыты основные составляющие ментального этноса. Рассмотрена структура профессиональной компетентности и ее значение в формировании этнокультурной компетентности. Проанализированы международные акты относительно этнотолерантности в условиях глобализации.

The article investigates the peculiarities of the ethnocultural competence of future physicians in the context of globalization. The analysis of the key concepts of the ethnocultural competence from the standpoint of pedagogy and medicine has been made. The structure of the professional competence and its importance in the ethnocultural competence formation have been considered. The international acts concerning ethnotolerance in the context of globalization have been analyzed.

Увагу приділено дослідженню теоретичних і методичних засад формування професійно-етичної компетентності (ПЕК) майбутніх лікарів у медичних ЗВО, зокрема розглянуто актуальні проблеми професійної етики в сучасній медицині, простежено сучасні тенденції підготовки до професійної діяльності лікарів у провідних країнах світу. Наведено результати перевірки технології формування ПЕК майбутніх лікарів у медичних ЗВО. Визначено педагогічні резерви освітнього процесу. Укладено методичні рекомендації щодо формування ПЕК майбутніх лікарів.

Розглянуто теоретичні та методичні засади формування професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти. Визначено сутність і зміст ключових понять дослідження, розкрито особливості розвитку морально-етичних поглядів на лікарську діяльність в історичній ретроспективі. Висвітлено актуальні проблеми професійної етики в сучасній медицині та сучасні тенденції підготовки до професійної діяльності лікарів у провідних країнах світу в контексті формування професійно-етичної компетентності. З урахуванням теоретичних основ формування професійно-етичної компетентності, особливостей її змісту, діагностики та характеристики сформованості обгрунтовано концептуальні та технологічні засади формування професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти. За результатами дослідження визначено педагогічні резерви освітнього процесу та укладено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам медичних закладів вищої освіти щодо формування професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів.

Подано теоретичне і методичне обгрунтування концепції, технології та педагогічних умов формування професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів, а також результати експериментальної перевірки їх результативності в умовах медичних закладів вищої освіти. Розкрито сутність, структуру і зміст професійно-етичної компетентності, подано концепцію її формування, яка охоплює методологічний, теоретичний і методико-технологічний концепти, а також обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти впродовж трьох етапів: початкового, пізнавально-пошукового та визначального. Визначено сучасні особливості підготовки до професійної діяльності лікарів у країнах із розвиненою економікою в контексті формування професійно-етичної компетентності. Удосконалено сутність поняття "професійно-етична компетентність майбутнього лікаря", його структуру і зміст, а також критерії завдяки використанню показників, що дозволяють діагностувати сформованість професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів під час навчання у медичних закладах вищої освіти. Подальшого розвитку набули: характеристика рівнів сформованості професійно-етичної компетентності майбутніх лікарів; зміст і форми професійної підготовки майбутніх лікарів у контексті формування у них професійно-етичної компетентності; наукові уявлення про сутність понять "морально-етична культура лікаря", "медична етика", "лікарська етика".