Узагальнено та систематизовано інформацію про вітчизняні та зарубіжні імунобіологічні препарати, зареєстровані та використовувані в Україні. Наведено характеристику препаратів. Досліджено їх властивості та особливості складу, форму випуску. Висвітлено показання до застосування, методи використання, протипоказання, можливі побічні реакції у разі застосування, умови зберігання та транспортування.

Досліджено рівні іонізуючого випромінювання та магнітного поля промислової частоти в місцях розміщення атомних електростанцій (АЕС) та впливу цих чинників на організм. Показано, що АЕС і високовольтні електроустановки (відкриті розподільні пристрої, трансформаторні підстанції, лінії електропередач) є техногенними джерелами іонізуючої радіації (цезій-137) і магнітного поля промислової частоти. Встановлено, що у разі нормальної роботи АЕС вміст цезію-137 у грунті знаходиться в межах 6 - 44 Бк/кг, у воді водоймищ - від 0,002 до 5,4 Бк/л, рівень магнітного поля на робочих місцях обслуговуючого персоналу електроустановок знаходиться в межах від 170 до 2000 мкТл, а в місцях проходження трас ЛЕП - від 0,1 до 38 мкТл, в населених місцях - від 0,1 до 23 мкТл. Результати біолого-гігієнічних досліджень, виконаних на лабораторних білих щурах-самках свідчать про те, що сумісна дія цезію-137 і магнітного поля в різні періоди експерименту викликали зміни з боку показників нервової системи, біохімічних процесів, імунної системи, репродуктивної функції. На основі виконаних досліджень рекомендовано для населення гігієнічний норматив на сумісну дію цезію-137 і магнітного поля 50 Гц, який становить 0,2 мкТл, а також розроблено інші заходи по охороні здоров'я населення.

Наведено наукове обгрунтування та удосконалено комплекс гігієнічних заходів з охорони здоров'я за умов сучасної електромагнітної ситуації внаслідок стрімкого розвитку мережі радіотехнічних і електроенергетичних об'єктів і засобів. Визначено основні закономірності територіально-просторового розподілу електромагнітного забруднення (ЕМЗ), що створюється електроенергетичними та радіотехнічними об'єктами. Розроблено методичний підхід до встановлення загального ЕМЗ та його навантаження на населення. Охарактеризовано стан існуючого ЕМЗ навколишнього середовища (НС) в Києві, Львові та Одесі, викладено відповідні гігієнічні рекомендації, визначено пріоритетні джерела ЕМЗ НС населених місць (НМ) України, закономірності розподілу електричного та магнітного полів, що створюється підземною високовольтною кабельною лінією електропередачі та запропоновано підходи до гігієнічного регламентування даних чинників за умов НМ. Обгрунтовано та розроблено для населення допустимий гранично рівень електромагнітного випромінювання, що створюється мобільними терміналами стільникового зв'язку стандарту GSM-900, наведено нові дані про вплив на організм електричного поля екстранизької частоти (50 Гц) за поєднаної дії малих доз іонізуючої радіації (цезій-137), гігієнічні вимоги щодо захисту здоров'я населення за умов існуючого електромагнітного забруднення НМ.

Покажчик укладено на основі матеріалів, опублікованих співробітниками Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях з основних напрямків науково-дослідних робіт, виконаних за період 2001 - 2018 рр. Матеріали в покажчику розташовано за проблемно-тематичним принципом, у межах розділів - в алфавітному порядку авторів, за винятком трьох розділів (Патенти на корисну модель; Методичні рекомендації; Інформаційні листи), в яких матеріал розміщено в хронологічному порядку. Окремий розділ Нормативні документи складено з урахуванням виду документа. Бібліографічні посилання складено згідно з Національним стандартом України «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Посилання систематизовано за основним змістом без посилань у суміжні розділи. В Авторському покажчику цифри вказують на порядковий номер бібліографічного посилання в Бібліографічному покажчику, що дозволяє легко відшукати посилання на публікації окремих авторів.

Покажчик укладено на основі матеріалів проведених наукових досліджень, які були опубліковані науковцями Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях у період за 2001 - 2018 рр. Матеріали розташовано за проблемно-тематичним принципом, розділів - в алфавітному порядку авторів, зокрема наведено покажчик 44-х монографій з різних галузей знань,17-ти авторефератів дисертацій на ступінь доктора наук та 57-ми на ступінь кандидата наук.

Установлено, що після впровадження на базових станціях мобільного зв’язку на території Черкаської області технології 4G медіана максимальних рівнів ЕМВ збільшилась на 155,6% (зокрема, на території міст на 194,1%), а середніх – на 75,2% (зокрема, на території міст на 141,1%). Показано, що збільшення рівнів ЕМВ відбувається в основному на території міст Черкаської області. Жодних достовірних змін рівнів ЕМВ до й після модернізації базових станцій мобільного зв’язку в сільській місцевості не виявлено. Не виявлено жодних випадків перевищень гранично допустимих рівнів ЕМВ як до, так і після модернізації базових станцій. Установлено, що після модернізації базових станцій максимальні рівні ЕМВ у 18,9% випадків, а середні рівні ЕМВ у 5,7% випадків перевищували «старий» гранично допустимий рівень – 2,5 мкВт/см2. Доведено, що не існує жодних передумов для збільшення гранично допустимого рівня до 100 мкВт/см2 при впровадженні на базових станціях мобільного зв’язку технологій 4G та 5G.