Розглядається жанрова специфіка легенди і казки, їх конгруентні величини і поняття, принципи класифікації легенди, типи казок як відображення національної пракультури та її форм в останні століття, зокрема, чарівні, соціально-побутові казки, казки про тварин. Визначено головні типи персонажної системи міфологічної легенди і казки, зроблено аналіз функціонування символічних підсистем фольклорних мотивів (космогонічної, просторової, хронологічної, числової, кольористики). Розкривається казуальна імплікація сюжетних елементів легенди і казки, виявлено сентенціональні зв'язки традиційних формул, притаманних досліджуваним жанрам. Осмислюється процес видозміни сюжетів, мотивів, образів, їх асиміляції під впливом культурних перетворень сучасного суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)413.1

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено криміналістичну характеристику злочинів, установлено особливості дослідчої перевірки обставин неналежного надання медичної допомоги. Визначено організаційні, процесуальні та тактичні особливості порушення кримінальної справи. З'ясовано обставини, що підлягають встановленню та доказуванню. Розроблено рекомендації щодо висунення версій та планування розслідування. Визначено тактичні особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування, а також застосування спеціальних знань під час розслідування злочинів, скоєних за умов надання медичної допомоги. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України, діяльності правоохоронних органів стосовно розслідування зазначених злочинів.

З'ясовується поетична специфіка української народної прози в контексті еволюції епічних традицій. Об'єктом дослідження стали міфологічна легенда, чарівна казка та казки про тварин, жанротворення, розвиток яких найтісніше пов'язаний з ідеологією первинного синкретизму та формуванням психологічно-естетичного національного коду. Новим у цій праці є визначення міфологічної прози як стійкої мікросистеми художнього фольклорного мислення. Проаналізовано функціонування символічних підсистем фольклорних мотивів (космогонічної, просторової, хронологічної, числової, кольористики). Осмислено процес видозміни сюжетів, мотивів, образів, їх асиміляції під впливом культурних перетворень сучасного суспільства.

Наведено результати першого комплексного наукового дослідження, присвяченого особливостям розслідування злочинів, вчинених під час надання медичної допомоги. Наведено криміналістичну характеристику даного виду злочинів. Розкрито особливості порушення кримінальних справ, висування версій і планування розслідування, організації і тактики окремих слідчих дій, а також використання спеціальних знань в процесі розслідування злочинів, вчинених під час надання медичної допомоги. Увагу приділено питанням огляду місця події, вилучення й огляду медичних документів, інструментів, медикаментів, упаковок ліків, які застосовувались під час лікування, призначенню судово-медичної експертизи. Розкрито проблеми допиту свідків, потерпілих, підозрюваних й обвинувачених в даних злочинах.

Розглянуто правове регулюванню трансплантації органів і тканин людини. Розглянуто стан законодавчого регулювання трансплантації. Проаналізовано моделі регулювання донорства від померлих осіб: "презумпція згоди" та "презумпція незгоди". Обгрунтовано необхідність внесення доповнень до законодавства досліджуваної теми. Проведений аналіз незаконної трансплантації органів і тканин людини.

Розкрито теоретичні засади криміналістичної тактики, особливості організації та тактики окремих слідчих (розшукових) дій. Надано науково обгрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності досудового розслідування злочинів, що можуть бути використані як у навчальному процесі, так і в практичній діяльності суб'єктів кримінального провадження. Викладено поняття, сутність і зміст криміналістичної тактики. Наведено поняття, ознаки та функції криміналістичної версії. Надано класифікацію криміналістичних версій.

Досліджено проблематику соціально-правових і ментальних особливостей реалізації соціального захисту та соціальної підтримки державними інститутами й інститутами громадянського суспільства України вразливих категорій населення: осіб похилого віку, осіб з інвалідністю. Висвітлено п облеми сучасного ринку праці, в аспекті неправомірного поширення дискримінаційного явища ейджизму, за допомогою якого створюються умови, що перешкоджають реалізації особами похилого віку права на працю. Розглянуто основні засади соціального захисту ветеранів праці й інших громадян похилого віку в Україні, зокрема наголошено на позитивних змінах у вітчизняному законодавстві щодо цього питання в частині заборони розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на підставі досягнення працівником пенсійного віку та наявності права на повну пенсію по старості. Також розкрито проблеми бідності серед громадян похилого віку як тенденції, що породжена кризовими явищами ринку праці і недосконалістю соціальної політики держави. Окрім того, у роботі увагу приділено соціально-правовому становищу осіб з інвалідністю в контексті забезпечення рівних можливостей та соціалізації в усі сфери життя суспільства та держави. Акцентовано увагу на ефективності толерантно-просвітницької діяльності державних і громадських правозахисних організацій, спрямованих на запобігання таким неприпустимим явищам, як відносницькі та середовищні бар'єри, що заважають особам з інвалідністю повноцінно долучатись до процесів, що відбуваються в суспільстві. Із критичного погляду проаналізовано застарілі підходи щодо законодавчого визначення моделі інвалідності, яка тривалий час існувала в Україні. Наголошено на перспективному значенні запровадження в Україні загальноєвропейських підходів щодо Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності. Підкреслено необхідність нагального вирішення проблем, які виникли у зв'язку з пандемією COVID-19 і стали додатковими перешкодами для життєдіяльності осіб з інвалідністю. Резюмується потреба активного залучення до вирішення проблем соціального захисту вразливих верств населення інституцій громадянського суспільства. Розкрито авторське визначення поняття "принцип соціально-правової толерантності".

Розсіяний склероз (РС) - це набуте хронічне демієлінізуюче захворювання, що призводить до ураження центральної нервової системи. Варіабельність клінічних проявів РС пов'язана з різною локалізацією вогнищ, а саме: зоровий нерв, стовбур мозку, мозочок, спинний мозок. Нейроофтальмологічні симптоми є найбільш поширеними при РС. Найчастіше уражається зоровий нерв. Клінічно ізольований оптичний неврит може бути дебютом РС у 20 % пацієнтів і під час перебігу захворювання зустрічається майже у 50 % пацієнтів. Типовий оптичний неврит зустрічається в пацієнтів молодого віку, частіше в жінок, у 2/3 випадків у вигляді ретробульбарного невриту, 1/3 - папіліту, наявні больовий синдром та дисхроматопсія, центральні дефекти в полі зору. Нерідко в пацієнтів із РС виявляються окорухові порушення - диплопія (12,5 %) та слабкість латеральних м'язів ока (3,1 %). РС може призводити також до розвитку переднього та заднього увеїтів та перифлебіту, рідко - зорової форми агнозії. Офтальмологу необхідно вчасно виявити ці нейроофтальмологічні симптоми та направити пацієнтів на додаткові обстеження та лікування до невролога.