Запропоновано метод визначення часу мінімальних шляхів у деревоподібних топологіях на базі застосування в якості моделі графу, що описує топологію, матриць суміжностей та введених операцій над ними.

Розкрито суть основних понять технологічних ліній оперативної поліграфії, запропоновано їх моделі та критерії, визначено їх основні етапи. Описано методи визначення часу критичних шляхів, блоків технологічних ліній, що утворюють критичні шляхи, а також матричний метод перетворення графів в ярусно-паралельну форму.

Раскрыто содержание основных понятий технологических линий оперативной полиграфии, предложены их модели и критерии, определены основные этапы. Описаны методы определения времени критических путей, блоков технологических линий, создающих критические пути, а также матричный метод преобразования графов в ярусно-параллельную форму.

Проаналізовано способи задання топологій видавничо-поліграфічних систем, зокрема матричні способи на базі матриць суміжностей. Розглянуто загальні методи виявлення всіх типів топологій, перетворення графів в ярусно-паралельну форму, визначення послідовності моделювання елементів систем, а також методи аналізу топологій технологічних ліній оперативної поліграфії, які забезпечують визначення критичних та мінімальних шляхів. Наведено критерії та висвітлено методи оптимізації ліній, описано програму топологічного аналізу та синтезу.

Проанализированы способы задания топологий издательско-полиграфических систем, в частности матричные способы на базе матриц смежностей. Рассмотрены общие методы выявления всех типов топологий, преобразования графов в ярусно-параллельную форму, определения последовательности моделирования элементов систем, а также методы анализа топологий технологических линий оперативной полиграфии, обеспечивающих определение критических и минимальных путей. Приведены критерии и освещены методы оптимизации линий, описана программа топологического анализа и синтеза.

Проаналізовано основні аспекти щодо візуалізації деревоподібних графів на площині та запропоновано метод розташування вершин таких графів як на шпальті видання, так і на площині екрана.

Розглянуто особливості побудови просторово-часових графів для синтезу спеціалізованих перемножувачів числа на константу. В результаті синтезовані перемножувачі мають менші апаратні затрати та вищу швидкодію по відношенню до матричних універсальних перемножувачів, а крім того, вони просто реалізуються на ПЛІС.

Проаналізовано основні аспекти, що стосуються знаходження точок обходу вершин дугами у випадку візуалізації топологій комп'ютерних систем, і запропоновано алгоритм їх відображення у вигляді графів.

Проведено аналітичний огляд методів часткової реконфігурації вибраних ділянок ПЛІС у будь-який час після початкової конфігурації, що може здійснюватись як в активному режимі, тобто в процесі її роботи, так і в зупиненому. Особливу увагу звернено на час реконфігурації. Показано, що динамічна реконфігурація обмежена не тільки одним фіксованим модульним слотом, а й групою модулів з відповідною комунікаційною інфраструктурою.

Наведено методику класифікації регіонів України за рівнем екологічної безпеки з використанням моделі багатошарового персептрона для управління проектами модернізації системи безпеки життєдіяльності.

Розроблено новий напрямок у математичному моделюванні та обчислювальних методах, який грунтується на застосуванні матриць суміжностей як математичних моделей топологій таких систем. Створено методи виявлення нециклічних та циклічних структур, перетворення топологічних структур. Запропоновано матричні методи визначення часу критичних і мінімальних шляхів, визначення блоків, які утворюють такі шляхи, одержано верхні оцінки кількості мінімальних і екстремальних шляхів. Удосконалено метод синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем і наведено матричні методи виявлення "вузьких" місць топологій. Розроблено загальну структуру програми топологічного аналізу, алгоритми роботи основних її модулів.

Описано метод маршрутизації передачі пакетів даних у матричних топологіях мереж на кристалі, що базується на введенні у заголовок пакета поля інформації про елементи мінімальних шляхів топології та застосуванні булевих операцій над цією інформацією.

Описано метод підвищення ефективності частково реконфігурованої системи на кристалі у разі зміни конфігурації, який базується на використанні тільки можливостей кристала. Порівняно розмір конфігурації та час реконфігурації під час використання запропонованої системи.

Розглянуто метод підвищення продуктивності роботи мереж на кристалі на основі рівномірного завантаження її сегментів зміною статусів елементів за принципом "головний - підлеглий".

Розглянуто проблеми побудови частково реконфігурованих систем на базі ПЛІС, котрі виникають при побудові таких систем. Відсутність певного стандарту проектування часткової реконфігурації, як в межах різних типів ПЛІС одного виробника, так і для різних виробників суттєво ускладнює процес проектування. На прикладі простого проекту проведено аналіз процесу проектування частково реконфігурованої системи та показано шляхи її вдосконалення. Звернено увагу на час реконфігурування системи, який є найбільшим чинником, що гальмує розвиток реконфігурованих систем на базі ПЛІС.

Наведено підхід, який можна застосувати для скорочення розрядності машинної команди динамічно реконфігурованого процесорного ядра під час збереження гнучкої структури зв'язків між функціональними блоками. Показано один із можливих способів оптимізації формату машинної команди динамічно реконфігурованого процесорного ядра. Враховуючи низьку ймовірність одночасного використання значної кількості зв'язків, досягнуто суттєвого скорочення розрядності машинної команди відповідно до кількості зв'язків між функціональними блоками ядра процесора, що веде до підвищення швидкості зчитування машинних команд, а також зменшення розмірів виконавчих файлів.

Описано основні задачі, які потрібно розв'язати для візуалізації графів у програмах топологічного аналізу.

Запропоновано нові ефективні методи виявлення топологічних структур складних систем, що базуються на аналізі вмісту матриць суміжностей, які описують структуру зв'язків між складовими цих систем.

Розглянуто проблеми, пов'язані з програмним забезпеченням динамічно реконфігурованих процесорів. Запропоновано способи представлення машинних команд таких процесорів, метод адаптації програм від RISC-процесора, а також методи стиснення машинних команд процесора.

Описано підхід до класифікації комунікаційних середовищ мереж на кристалі, що базується на врахуванні місця підключення елементів до цих середовищ.

Запропоновано структуру комутаційного елемента вузла мережі на кристалі з матричною топологією, що забезпечує одночасну комутацію до 5-ти пакетів. Комутаційний елемент, який має 5 портів, побудований на базі мультиплексорів та демультиплексорів, що утворюють повнозв'язну топологію зв'язків між ними. Розроблено алгоритми керування роботою мультиплексорів та демультиплексорів у процесі комутації пакетів, а також відповідні схеми керування, що є однаковими для кожного із портів комутуючого елемента.

Запропоновано методологію опрацювання позитронних анігіляційних спектрів комп'ютерною програмою LT для керамічних наноструктурованих матеріалів. Продемонстровано особливості математичного опису анігіляційних спектрів. Наведено покроковий алгоритм відбору оптимальних значень параметрів припасування та обчислення параметрів захоплення позитронів нанопустотами. Проаналізовано анігіляційні спектри для функціональної температурно-чутливої кераміки під час розкладу програмою LT на різну кількість компонент. Показано, що трикомпонентний розклад надає змогу визначити радіуси нанопор у функціональних керамічних матеріалах.