Розглядаються основні теоретичні питання проектування механоскладальних дільниць та цехів. Висвітлюється методика розрахунку кількості обладнання, транспортних засобів, складу і кількості працюючих по дільниці (в цеху) механічної обробки та складання виробів, а також кількості ріжучого та вимірювального інструменту. Зроблено визначення типу виробництва та форм організації роботи.

Розглядаються питання освоєння сучасного програмного продукту "Компас ТМ" в галузі машинобудування - технологічного САПРу, призначеного для автоматизації діяльності інженера-технолога. Описується проектування технологічних процесів, зокрема, на основі типових переходів, робота с базою даних системи КОМПАС-ТМ, у т.ч. з бібліотекою типових переходів, з базою даних засобів технологічного оснащення, з бібліотекою матеріалів, операцій, з базою даних по заготовках, а також показано склад бази знань КОМПАС-ТМ.

Наведено відомості про основні види обробки металів тиском, зокрема холодної та гарячої обробки. Визначено фактори впливу на пластичність металу, а також вплив обробки тиском на структуру та механічні властивості металів і сплавів.

Приведены сведения об основных видах обработки металлов давлением, в частности, холодной и гарячей обработки. Определены факторы влияния на пластичность металла, а также влияние обработки металлом на структуру и механические свойства металлов и сплавов.

Наведено загальну характеристику ливарного виробництва. Розглянуто фундаментальні засади сучасного виробництва заготовок. Увагу приділено класифікації способів виробництва заготовок методом лиття, аналізу переваг і недоліків даних способів, а також особливостям оформлення креслень литих заготовок.

Приведена общая характеристика литейного производства. Рассмотрены фундаментальные основы современного производства заготовок. Уделено внимание классификации способов производства заготовок методом литья, анализу преимуществ и недостатков данных способов, а также особенностям оформления чертежей литых заготовок.

У статті розглядаються методика корекції хвильових процесів методом "стежного відтворення" та синтез коригувального пристрою. Подані результати корекції на прикладі хвильових процесів, що виникають у ланці транспортного положення буртоскладального комплексу.

Розглянуто результати експериментальних досліджень закономірностей впливу нерозчиненої газової фази на показники динамічних процесів у гідроприводах із довгими гідролініями між гідростанцією та гідродвигуном. Досліджено процеси, що відбуваються в гідроприводі під час пуску гідродвигуна обертального руху (гідромотора). Описано схему установки для проведення експериментів та їх методику.

Розв'язано задачі моделювання металевого обплетення рукава високого тиску (РВТ) з навитого на гумовій оболонці дроту, визначення жорсткості металевого обплетення, дослідження жорсткості складових елементів залежності від конструктивних параметрів і визначення сумарної жорсткості РВТ. Одержано залежності жорсткості металевих обплетень і РВТ від його конструктивних параметрів. Наведено формули для визначення жорсткості рукава з одним, двома та трьома металевими обплетеннями.

Розглянуто математичну модель гідроприводу з довгим напірним трубопроводом і результати її дослідження з точки зору оцінки впливу еластичних вставок (рукавів високого тиску) в довгому трубопроводі на характер перехідних процесів, які виникають під час запуску приводу. Проаналізовано вплив кількості еластичних вставок на розподіл величини максимального тиску по довжині трубопроводу і встановлено залежність їх раціональної кількості від внутрішнього діаметра і довжини трубопроводу.

Розглянуто особливості запропонованого підходу до вивчення студентами теми "Сумарна похибка механічної обробки та її складові" дисципліни "Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин". Ці особливості полягають у тому, що спочатку студент має якісно проаналізувати ступінь впливу на сумарну похибку обробки всіх елементарних похибок і тільки після цього визначати їх кількісні значення і, відповідно, кількісне значення сумарної похибки обробки. Наведено приклади розв'язання таких задач.

Запропоновано методику використання розмірного аналізу технологічних процесів для знаходження величини можливого зміщення осі отвору в заготовці корпусної деталі відносно чистових технологічних баз. Методика дозволяє значною мірою формалізувати врахування як неточностей виготовлення вихідної заготовки, так і похибок механічної обробки на попередніх операціях. Це зменшує ризик появи помилок під час проектування технологічних процесів механічної обробки корпусних деталей складної форми. Методику можна використовувати під час аналізу наявних і проектування нових технологічних процесів механічної обробки на машинобудівних підприємствах та у навчальному процесі.

Показано, що витрати на оплату електроенергії є одним із основних критеріїв вибору способу нанесення покриття для відновлення деталі. Запропоновано підходи щодо визначення витрат на оплату електроенергії в комплексному технологічному процесі відновлення деталей з нанесенням покриття та подальшою механічною обробкою.

Розроблено математичну модель і структурну схему електрогідравлічного слідкувального приводу з керуванням зусиллям на виконавчому органі, придатні для імітаційного моделювання в середовищі MATLAB Simulink. Розроблено відповідну обчислювальну структуру (блок-схему). Тестування цієї структури підтвердило її працездатність.

Проведено порівняльне дослідження доцільності використання поширених способів виготовлення литої вихідної заготовки деталі з метою забезпечення необхідної точності найвідповідальніших поверхонь з точки зору зменшення трудомісткості їх подальшої механічної обробки.

Розроблено математичну модель та алгоритм імітаційного дослідження гідроприводу ковша неповноповоротного екскаватора з урахуванням хвильових процесів, вмісту газової фази та політропічного процесу деформування робочої рідини в довгій напірній гідролінії. Досліджено вплив вмісту газу та показника політропи на зведений модуль пружності напірної гідролінії.

Індекс рубрикатора НБУВ: З965.8

Рубрики:

Слідкуючі та синхронно-слідкуючі системи

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено й апробовано математичну модель гідроприводу поступального руху з довгою напірною гідролінією та обчислювальну структуру для імітаційного дослідження в середовищі МATLAB Simulink динамічних процесів у такому приводі.

Виконано порівняльний аналіз точності обробки на прикладі чистового фрезерування площини заготовки корпусної деталі на верстаті з ручним керуванням та верстаті з числовим програмним керуванням. Це дозволило виявити рівень впливу елементарних похибок на точність обробки.

З використанням методу імітаційного моделювання в середовищі MATLAB Simulink проведені дослідження гідроприводу поступального руху з довгою напірною гідролінією для виявлення впливу параметрів приводу на характер хвильових процесів, спричинених зміною технологічного навантаження і зміною подачі насоса.

Розроблено математичну модель електрогідравлічного слідкувального приводу зі зворотним зв'язком за перепадом тиску в порожнинах виконавчого гідроциліндра пристрою для обкочування вісенесиметричних поверхонь. Пристрій забезпечує задане зусилля на інструменті (обкочувальному ролику). Для імітаційного моделювання приводу в середовищі MATLAB Simulink розроблена відповідна обчислювальна структура (блок-схема). Досліджено вплив параметрів приводу на його динамічні характеристики.

Розглянуто три поширених в технології машинобудування варіанти схеми базування заготовки корпусної деталі на першій операції її механічної обробки. Перші два варіанти розв'язують задачу забезпечення розмірного зв'язку між обробленими і необробленими поверхнями; третій варіант - задачу зняття мінімального рівномірного припуску з поверхні головного отвору. Метою роботи є виявлення впливу схеми базування на першій операції технологічного процесу механічної обробки партії заготовок корпусної деталі на настроєному верстаті на кількісні значення припусків для розточування головного отвору. Дослідження виконано на прикладі механічної обробки заготовки деталі типу "Корпус підшипника" в умовах серійного виробництва. Для визначення припусків використано розрахунково-аналітичний метод, запропонований професором В. М. Кованом. Для трьох варіантів, що розглядаються, розраховані всі елементи проміжних припусків, мінімальні, максимальні і загальні припуски. Встановлено, що використання перших двох варіантів схеми базування спричиняє величину зміщення осі отвору у вихідній заготовці відносно технологічних баз на операції його розточування приблизно в десять разів більшу, ніж за використання третього варіанту схеми базування. Величина зміщення осі отвору у вихідній заготовці визначена за допомогою побудови відповідних технологічних розмірних ланцюгів. Виконано оцінювання можливості використання нормативних значень припусків, визначених без урахування схеми базування на першій операції, яке показало, що коли на величину мінімального припуску значний вплив чинить величина зміщення осі отвору у вихідній заготовці відносно технологічних баз, то для повного її врахування в конкретних технологічних умовах варто використати розрахунково-аналітичний метод.