У порівняльному аспекті вивчено клінічний перебіг, картину крові, лейкограму та стан процесів обміну речовин за хронічної форми Т-2 токсикозу щурів, котів і поросят. Установлено, що хронічна форма Т-2 токсикозу характеризувалась розвитком імунодефіцитного стану, за цього виявлено зміни у клітинній та гуморальній ланках імунітету. На біохімічному рівні встановлено порушення обміну білків, вуглеводів і мінеральних речовин, активності ферментів плазми крові, активацію процесів перекисного окиснення ліпідів, зниженння активності системи антиоксидантного захисту організму, порушення обміну оксиду азоту та циклічних нуклеотидів, вплив Т-2 токсину на обмін аргініну. Застосування нукливету і унітіолу з лікувально-профілактичною метою за хронічної форми Т-2 токсикозу поросят позитивно впливало на окремі показники обміну білків, вуглеводнів, картину крові й активність ферментів. Унітіол проявляв антиоксидантну дію та стимулював систему антиоксидантного захисту організму.

Індекс рубрикатора НБУВ: П855 + Р281.702-29

Рубрики:

Окремі групи ветеринарних лікарських речовин і препаратів

Психотропні засоби. Психофармакологія

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень протизапальної дії ізамбену та його порівняння із "золотим стандартом" протизапальних препаратів - диклофенаком. На моделі експериментального "ад'ювантного артриту" щурів встановлено, що ізамбен вже на другу добу від початку застосування проявляє незначну протизапальну дію, а в результаті повного експерименту суттєво знижує ознаки запалення. За протизапальною активністю ізамбен поступається класичному протизапальному препарату диклофенаку. Лабораторні показники крові піддослідних тварин, що водночас є маркерами запального процесу вказують на те, що в обох дослідних групах наприкінці експерименту запальний процес відсутній (у порівнянні із групою нелікованих тварин). Даний факт, у поєднанні із низькою токсичністю і неагресивною дією ізамбену на травний канал, надає підставу рекомендувати його для застосування хворим дрібним тваринам.

Індекс рубрикатора НБУВ: П855

Рубрики:

Окремі групи ветеринарних лікарських речовин і препаратів

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П855.616

Рубрики:

Інсектицидні та акарицидні засоби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.7

Рубрики:

Отруєння тварин. Токсикози

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження крові собак із клінічними симптомами панкреатиту. Визначено активність амілази, ліпази та специфічної панкреатичної ліпази. Встановлено кореляційну залежність між активністю амілази, ліпази й активністю специфічної панкреатичної ліпази. Активність амілази та ліпази не продемонстрували значної кореляції. Лабораторна діагностика панкреатиту собак традиційно базувалась на показниках активності амілази та ліпази. Хоча активність вищезгаданих ферментів відносно стабільно підвищується у випадках гострого панкреатиту, однак у деяких тварин із тяжким клінічним станом можна виявити нормальні референтні значення активності амілази та ліпази сироватки крові. Встановлено, що за діагностики гострого панкреатиту у собак визначення активності амілази та ліпази не має достатньої чутливості і специфічності. У таких випадках краще застосовувати імуноферментний тест визначення активності специфічної панкреатичної ліпази.

Індекс рубрикатора НБУВ: П855.616 + П682-27

Рубрики:

Інсектицидні та акарицидні засоби

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення ультразвукових ознак панкреатиту за обстеження 94 хворих собак. Вік тварин становив 3 - 13 років. Серед них було 56 самців і 37 самок. Наведено дані про розміри підшлункової залози за панкреатиту і частоту його кальцифікуючої форми (11 випадків). Підкреслено високу інформативність ультразвукового дослідження за панкреатичних псевдокист (14 випадків) і вторинної позапечінкової портальної гіпертензії (22 випадки). Описано ультразвукову картину панкреатиту з переважним ураженням головки підшлункової залози у 9 собак. Результати інструментального обстеження згодом верифіковано інтраопераційно у 29 тварин. Ультразвукова діагностика є основним методом діагностики тромбозу спленопортального русла і зумовленого ним синдрому вторинної позапечінкової портальної гіпертензії, який, в деяких випадках, стає домінуючою патологією за панкреатиту у собак.

Індекс рубрикатора НБУВ: П086.0 + П086.4 + П062.73

Рубрики:

Будівлі для великої рогатої худоби

Будівлі для свиней

Водоустрій тваринництва

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.789

Рубрики:

Залізовмісні препарати

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.36-953-6

Рубрики:

Хвороби підшлункової залози тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічного, лабораторного та інструментального обстеження собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит. Основними клінічними ознаками гострого деструктивного панкреатиту собак є інтенсивний біль, часті напади блювання, здуття черевної порожнини. Лейкоцитарні індекси інтоксикації організму собак за гострого деструктивного панкреатиту характеризувалися збільшенням ядерного індексу, індексу швидкості осідання еритроцитів, реактивної відповіді нейтрофілів. Гострий деструктивний панкреатит собак супроводжувався активізацією процесів перекисного окиснення ліпідів. Ультразвуковим дослідженням лози собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит, встановлено збільшення розмірів підшлункової залози, зниження ехогенності, нечіткість її контурів та наявність вільної рідини у черевній порожнині; дослідженням у В-режимі непарних вісцеральних гілок черевного відділу аорти - деформацію контуру судинної стінки і зростання індексу резистентності магістральних судин і, навпаки, його зниження у дрібних артеріях підшлункової залози.

Подано інформацію про історію становлення кафедри фармакології та токсикології, а також видатних вчених - її завідувачів. Висвітлено сьогодення кафедри, її структуру і склад, навчальну роботу, науково-дослідну та інноваційну діяльність. Наведено перелік підручників, довідників, навчальних посібників, методичних вказівок і рекомендацій, монографій, авторських свідоцтв, патентів, публікацій у періодичних виданнях співробітників кафедри.

Наведено результати досліджень щодо біологічної дії Т-2 токсину на організм тварин. Встановлено основні ланки патогенезу гострої та хронічної форм отруєнь тварин Т-2 токсином, запропоновано засоби етіотропної та патогенетичної терапії. Розглянуто питання ефективного застосування індукторів ферментативної активності в токсикологічній практиці з лікувальною і профілактичною метою. Зазначено, що застосування індукторів мікросомальних ферментів печінки в комплексі лікувально-профілактичних заходів за Т-2 токсикозу тварин є доцільним не лише тому, що вони сприяють швидкій біотрансформації Т-2 токсину в менш токсичні метаболіти, а й тому, що вони знижують імуносупресивну дію токсину.

Наведено результати клінічного, лабораторного та інструментального обстеження собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит. Основними клінічними ознаками гострого деструктивного панкреатиту собак є інтенсивний біль, часті напади блювання, здуття черевної порожнини. Лейкоцитарні індекси інтоксикації організму собак за гострого деструктивного панкреатиту характеризувалися збільшенням ядерного індексу, індексу швидкості осідання еритроцитів, реактивної відповіді нейтрофілів. Гострий деструктивний панкреатит собак супроводжувався активізацією процесів перекисного окиснення ліпідів. Ультразвуковим дослідженням лози собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит, встановлено збільшення розмірів підшлункової залози, зниження ехогенності, нечіткість її контурів та наявність вільної рідини у черевній порожнині; дослідженням у В-режимі непарних вісцеральних гілок черевного відділу аорти - деформацію контуру судинної стінки і зростання індексу резистентності магістральних судин і, навпаки, його зниження у дрібних артеріях підшлункової залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451.2 + П65-273.92

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Причиною розвитку ферумдефіцитної анемії у новонароджених поросят є затримка еритроцитопоезу у селезінці і печінці та недостатня перебудова кровотворної здатності кісткового мозку. Поглиблені знання особливостей кровотворення у тварин даного виду дають змогу проаналізувати патогенез малокрів'я в організмі поросят і з'ясувати роль різних факторів, які спричиняють цю хворобу. Мета досліджень - дослідити вміст Феруму у селезінці та печінці поросят, народжених від свиноматок, яким у період вагітності внутрішньом'язово вводили розчини клатрохелату Феруму(IV) та ціанокобаламіну. Представлено результати наступних клінічних досліджень з визначення протианемічної ефективності Феруму у новій рідкісній валентності - IV та у формі клатрохелату. Для виконання поставленої мети було сформовано 2 групи новонароджених поросят-аналогів (гібриди порід ландрас та велика біла) у період їх утримання зі свиноматками на підсосі - контрольна та дослідна, по 15 тварин у кожній. У дослідну групу були відібрані поросята, які народжені від свиноматок, яким в період вагітності двічі внутрішньом'язово вводили 10 % розчин клатрохелату Феруму(IV) та розчин ціанокобаламіну. Поросятам контрольної групи за традиційною схемою профілактики ферумдефіцитної анемії вводили ферумдекстрановий препарат (з розрахунку 200 мг Феруму на одне введення). Результати проведених досліджень засвідчують про достатнє надходження Феруму в організм поросят, народжених від свиноматок, яким у період вагітності за 14 та 7 діб до очікуваного опоросу вводили 10 % розчин клатрохелату Феруму(IV) та розчин ціанокобаламіну. Встановлено високий уміст мікроелемнету Феруму у печінці та селезінці впродовж 15 діб, який перевищує показники за застосування поросятам традиційного ферумдекстранового препарату юніферону. Можна стверджувати, що клатрохелат Феруму(IV) характеризується високою біодоступністю, здатністю проникати через плацентарний бар'єр. Проведені дослідження мають наукове та практичне значення, так як розширюють пізнання фармакокінетики та фармакодинаміки Феруму високої валентності (IV), а запропонований нами підхід до застосування клатрохелату Феруму(IV) забезпечує надійну та ефективну профілактику ферумдефіцитної анемії поросят.

Вперше узагальнено дані літератури та власних доклінічних досліджень клатрохелату Феруму (ІV). Описано дані щодо його фізико-хімічних властивостей, гострої і хронічної токсичності. Описано особливості кумуляції, запропоновано спосіб визначення дезінтоксикаційної функції печінки.

Наведено результати досліджень фармакокінетичних і фармакодинамічних властивостей доксицикліну гіклату (діюча речовина препарату польодоксин) та тилмікозину фосфату (діюча речовина препарату тилмокс 25 %) в організмі здорових і хворих на орнітобактеріоз курей-бройлерів. Показано значення фармакокінетичних і фармакодинамічних показників для вибору препарату з кращими протимікробними властивостями та терапевтичною ефективністю. Подано інформацію про поширенння орнітобактеріозу, морфологічні та культуральні властивості збудника.