Висвітлено особливості суспільного споживання та його альтернативи за умов кризи. Розглянуто законодавство про захист прав споживачів, а саме, визначено права й обов'язки споживачів, охарактеризовано їх права на належну якість, безпеку продукції (товарів, виконання робіт і надання послуг), право на інформацію про продукцію. Розкрито поняття майнової відповідальності за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості. Висвітлено права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Приділено увагу судовому захисту прав споживачів і відповідальності за порушення даного законодавства. Розглянуто діяльність громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів) та органів влади у сфері захисту прав споживачів.

На основі теоретичних здобутків у сфері кримінального процесу, судочинства та судоустрою, кримінального та інших галузей права, існуючих міжнародно-правових норм, практики Європейського суду з прав людини, законодавства України та зарубіжних країн, вивчення практики їх реалізації комплексно проаналізовано проблеми ухвалення виправдувального вироку. Обгрунтовано низку нових теоретичних положень і висновків, що розкривають гносеологічне підгрунтя та правову природу ухвалення виправдувального вироку, його зміст, форму та підстави. Сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на розвиток теорії кримінального процесуального права, удосконалення норм національного законодавства та підвищення ефективності роботи українських судів. Досліджено актуальний стан наукових розробок, присвячених питанням пізнавального підгрунтя ухвалення виправдувального вироку. Вивчено передумови виникнення помилок і процесуальних правопорушень у кримінальному провадженні, сформульовано наукову позицію щодо змісту цих понять, проаналізовано зміст основних чинників, що впливають на внутрішнє переконання судді. Наведено аргументи щодо доконечної потреби усунення факторів, котрі прямо чи опосередковано впливають на формування ідеологем та практик обвинувального ухилу в науці, законодавстві та практиці. Сформовано позицію щодо фундаментальних теоретичних визначень "імовірність" і "вірогідність" та можливостей їх застосування в теорії кримінального процесу. Науково обгрунтовано пропозиції стосовно шляхів подолання карального ухилу та правового нігілізму в кримінальному процесі та підвищення ефективності доказування у кримінальному провадженні. Запропоновано власний підхід щодо визначення правових передумов ухвалення виправдувального вироку у контексті трьох ключових елементів: виправдання як складова мети кримінального провадження, змагальність у дослідженні доказів як передумова виправдання, правова і фактична незалежність суду як головна умова виправдання. Досліджено підстави ухвалення виправдувальних вироків, розкрито особливості складання та оформлення судових рішень, проаналізовано вплив правових позицій Європейського суду з прав людини на прийняття рішення про спростування обвинувачення, окреслено проблеми та шляхи їх вирішення.