Здійснено системний аналіз міфологічного дискурсу прозових творів М.А.Астуріаса різних років в аспекті художнього втілення проблеми транскультурної метизації та пошуку рішення інтеграції мультикультуральної ідентичності. Водночас проведено дослідження "Легенд Гватемали" з урахуванням перспектив трьох художньо-естетичних систем, які стали основою творчості письменника - міфології майя, сюрреалізму та іспанського бароко. Детально охарактеризовано вплив символіки міфології майя, пов'язаної з їх космогонічними уявленнями, та символіки бога Кукулькана, встановлено перегук з давніми текстами майя (творами "Пополь-Вух", "Чілам Балам", сакральною поезією). Проаналізовано модель використання М.А.Астуріасом символів міфології майя та запозичень з доколумбових текстів. Розглянуто аналогії між ритмікою та образністю "Легенд Гватемали" та принципами архітектури майя та особливостями доколумбового візуального мистецтва. Досліджено еволюцію міфологічного дискурсу астуріасівської прози, висвітлено розвиток поглядів письменника щодо гватемальського національного суб'єкта (від вертикальної, ієрархізованої побудови у "Легендах Гватемали" (синкретичного образу міста-вежі) до горизонтального зіставлення, сумісності у "Дзеркалі Ліди Саль". Відзначено невирішеність проблеми інтеграції мультикультуральної ідентичності у творчості митця. Встановлено, що процес транскультуризації у Латинській Америці все ще не можна вважати завершеним, а тому напруга між "хотіти бути" та "могти бути" продовжує існувати в мистецтві та соціальному житті континенту.

Цілі сталого розвитку (ЦСР), також відомі як глобальні цілі, прийняті Організацією Об'єднаних Націй у 2015 р. як універсальний заклик до дій щодо подолання бідності, захисту планети, забезпечення миру та покращання якості життя всіх людей до 2030 р. Цілі розвитку спрямовані на те, щоб до 2030 р. покінчити з усіма формами голоду, щоб усі люди отримували достатню кількість поживної їжі протягом усього року. Це сприятиме сталому сільському господарству, підтримці дрібних фермерів і рівному доступу до землі, технологій і ринків. Окрім цього, важливо вжити термінові заходи, щоб зменшити втрату природних середовищ існування та біорізноманіття, які є частиною нашої спільної спадщини та підтримують глобальну продовольчу та водну безпеку, пом'якшують наслідки зміни клімату та адаптацію до них, а також забезпечують мир і безпеку. Задля розвитку цього напрямку в Україні, в межах Європейського проєкту ERA-PLANET програми Horizon 2020 "Європейська мережа для дослідження нашої планети", використовуються дані спостереження Землі та супутникові дані для моніторингу ефективності використання природних ресурсів, а також для оцінки прогресу в досягненні ЦСР. Розроблено технології обрахунку трьох конкретних індикаторів, а саме: 2.4.1. "Частка сільськогосподарських площ з продуктивним і сталим сільським господарством"; 15.1.1 "Площа лісів як частка загальної площі земного покриву"; 15.3.1 "Частка землі, яка деградувала відносно загальної площі земного покриву". Основна проблема, яка вирішується для території України, пов'язана з відсутністю якісних наборів даних, їх низьким просторовим розрізненням і меншою точністю у порівнянні з регіональними продуктами. Запропоновано нову вдосконалену методологію для обчислення карти продуктивності землі на основі супутникових даних високого просторового розрізнення.