Розглянуто проблеми організації наукового супроводження Державної програми та взаємодії між науково-дослідними закладами Міністерства оборони та закладами військових формувань України.

Розглянуто основні положення методичного підходу до визначення потреби у фінансових ресурсах для досягнення амбітних спроможностей (визначення повної вартості проекту) в ході планування на основі спроможностей. Проаналізовано існуючі в Збройних силах України методи розрахунків вартості потреби у ресурсах, які базуються на визначенні вартості заходів діяльності. Запропоновано підхід, який базується на визначенні вартості етапі життєвого циклу базових компонентів (складових) спроможностей при переході з існуючої організаційної структури Збройних сил до перспективної. Наведено результати розрахунків, які доцільно використовувати під час оцінювання ризиків досягнення визначений спроможностей в ході планування.

Розглянуто основні положення до оцінювання ефективності планування та виконання програм і планів розвитку Збройних Сил. Проаналізовано існуючий підхід до оцінювання результатів виконання програм і планів, який базується на показнику відносного наближення отриманого/запланованого результату до запланованого/визначеного при плануванні та виконанні завдань та заходів програм і планів розвитку збройних сил. Суть ефективності у запропонованому підході полягає у співвідношенні ступеня наближення триманого результату(планування або виконання) до ресурсів, які витрачені на отримання такого результату. Запропоновано також враховувати у якості ресурсу час, до якого військовим формуванням треба досягти здатності до виконання завдань за призначенням. Зробилено висновок про можливість використання цього підходу для вимірювання ефективності планування та виконання заходів програм і планів в ході оборонного планування у Збройних Силах України.

Розглянуто основні положення методичного підходу оцінювання результатів планування та виконання програм і планів розвитку Збройних Сил України. Проаналізовано існуючий підхід до оцінювання результатів виконання програм і планів, який базується на показнику відносного виконання завдань та заходів. Запропоновано підхід, який базується на методі оцінювання експертно-значущих проміжних сценаріїв етапів планування розвитку Збройних Сил України. Сутність методу полягає в оцінюванні результативності кожного з вибраних етапів планування та виконання, шляхом порівняння зі встановленими межами відхилення отриманих результатів від визначених рівнів (встановлених завчасно). У якості критерію оцінювання пропонується ступінь наближення запланованого стану складу збройних сил до визначеного під час панування та ступінь наближення отриманого стану складу збройних сил до запланованого під час оцінювання результатів виконання програм і планів. Зроблено висновок про можливість використання цього критерію для вимірювання результатів панування та виконання заходів програм і планів в ході оборонного планування у Збройних Силах України.

Розглянуто вплив на планування заходів розвитку Збройних Сил України процедури оцінювання та аналізу спроможностей. Проаналізовані існуючі підходи до визначення заходів розвитку збройних сил та визначена їх ідентичність з підходами, які використовуються в Збройних Силах України. Пропонується шляхи врахування в Україні принципів та правил в ході оборонного панування, якими користуються країни-члени НАТО, які базуються на врахуванні переваг, які стосуються більш конкретного визначення цілей та завдань розвитку збройних сил. Наведено можливі завдання втілення у практику цього методу в Україні, яке стає достатньо простим та дозволяє зберегти національну систему планування та військової освіти без докорінної перебудови, а лише введенням нової процедури оцінювання оперативних (бойових) спроможностей та аналізу їх базових компонентів, а також коректним порівнянням понятійного апарату.

На основі результатів аналізу керівних документів, що регламентують переведення системи оборонного планування на планування розвитку Збройних сил України (ЗС України) на основі спроможностей, отриманого досвіду переходу від планування розвитку бойових можливостей, бойового складу та його організаційної структури до планування розвитку їх спроможностей визначені проблемні питання такого переходу. Зроблено висновок про неефективність обраних стратегій такого переходу, недостатність зусиль для здійснення методичного супроводження процесу, його організації, якості отриманих результатів. Запропоновано можливі шляхи вирішення проблемних питань, що виникли в ході переходу на планування розвитку спроможностей військових формувань ЗС України. Визначено, що обрані стратегії використання готової системи планування розвитку спроможностей однієї з країн-членів НАТО, використання фрагментів (окремих процедур) планування спроможностей НАТО для розвитку військових формувань ЗС України не є ефективними та не можуть на сьогодні вирішити завдання такого переходу. На основі аналізу позитивних та негативних рис, можливих наслідків з урахуванням умов України запропонована стратегія, яка інтегрує в собі обидва методи планування розвитку спроможностей військових формувань в НАТО та розвитку бойових можливостей військових формувань ЗС України, включає кращі процедури цього процесу, що використовують країни-члени НАТО, враховує умови і набутий досвід планування ЗС України. Виділені можливі процедури для взаємної інтеграції, на яких доцільно здійснити синтез двох систем планування у єдину для забезпечення її працездатності в умовах ведення бойових дій Україною та обмеженого часу.

На основі результатів аналізу керівних документів, що регламентують переведення системи оборонного планування на планування розвитку військових формувань Збройних сил України (ЗС України) на основі здатності виконати поставлені завдання, отриманого досвіду визначено, що невирішеним залишається питання оцінювання здатності військових формувань виконати поставлені завдання. Невирішеність цього питання не дозволяє якісно формувати вихідні дані для планування розвитку ЗС України з використанням принципів та правил, якими користуються країни-члени НАТО. Визначено, що здатність військового формування виконати поставлені завдання для досягнення мети операції вимірюється показниками, які визначаються стандартами (нормативами), що характеризують успішність виконання типових завдань (стратегічних, оперативних, тактичних, спеціальних) для типових умов. Військове формування здатне виконати поставлені завдання за умов відповідності наявних значень показників, що характеризують успішність виконання поставлених завдань, вимогам до них. Приведення наявних показників, що характеризують здатності військового формування виконати завдання, до вимог здійснюється шляхом усунення або мінімізації дефіциту, що і складає сутність їх розвитку. Запропоновано оцінювання здатності військового формування ЗС України для планування їх розвитку виконати поставлені завдання шляхом комбінації характеристик, що використовують ЗС України та країни-члени НАТО. Це дозволяє для планування розвитку ЗС України використовувати кращі практики, норми, принципи і правила країни-членів НАТО.