Створено якісно нові крекери з підвищеним вмістом незамінних аміно- та жирних кислот, мінеральних речовин, вітамінів за рахунок використання нетрадиційної сировини рослинного походження - м'яти перцевої, цикорію, зародкових пшеничних пластівців, гречаного борошна, мускатного горіха. Виявлено закономірності змін якості крекерів за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками залежно від виду пакувальних матеріалів та умов зберігання. Встановлено, що використані природні домішки з антиоксидантними властивостями сповільнюють окиснювальні та гідролітичні процеси у жирах удвічі.

У публікації проведено науковий аналіз описаних у вітчизняній і зарубіжній літературі досліджень щодо організації надання медичної допомоги хворим онкологічного профілю, її змін і нововведень у зв'язку з тенденціями підвищення захворюваності на новоутворення у світі в цілому та Україні зокрема.

Проведено науковий аналіз описаних у вітчизняній і зарубіжній літературі досліджень щодо тенденцій захворюваності, поширеності раку передміхурової залози в Україні та інших країнах світу.

Наведено результати дослідження якості життя чоловіків Житомирської області, хворих на рак передміхурової залози (РПЗ). Соціологічне дослідження було проведено за адаптованим стандартизованим опитувальником SF-36. Мета дослідження - вивчення особливостей компонентів якості життя хворих па РПЗ залежно від стадії розвитку онкологічного процесу. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну (n = 381) та контрольну (n = 100). У дослідженні було використано класичні методи соціальної медицини, а саме: бібліосемантичний, медико-статистичний та соціологічний. Аналіз результатів проведеного дослідження свідчить, що РПЗ характеризується відносно тривалим перебігом і залежно від стадії уперше встановленого діагнозу захворювання та застосованої при цьому тактики ведення хворого може призводити до незворотного зниження статевої функції. У результаті проведеного соціологічного дослідження було виявлено зміни, які відбуваються вже з моменту встановлення діагнозу РПЗ. Заключення: інформація про якість життя пацієнтів з діагнозом РПЗ необхідна для забезпечення функції взаємодії і функції зворотного зв'язку лікарів з пацієнтом.

Мета роботи - вивчити регіональні особливості захворюваності на рак передміхурової залози серед чоловічого населення України, на прикладі адміністративних територій Житомирської області, на основі проведення аналізу даних офіційної статистики в порівнянні з описаними в наукових публікаціях тенденціями захворюваності та поширеності онкологічної патології передміхурової залози. Використано дані офіційної статистичної звітності закладів охорони здоров'я районів Житомирської області; класичні методи соціальної медицини - бібліосемантичний, медико-статистичний, аналітико- синтетичний та контент-аналізу. За результатами проведеного за 2010 - 2014 рр. дослідження виявлено райони Житомирської області з високими рівнями захворюваності на рак передміхурової залози в різних вікових групах (40 - 44, 45 - 49 та 50 - 54 роки). Висновки: сформовані тенденції захворюваності на рак передміхурової залози серед чоловічого населення Житомирської області відповідають загальноукраїнським. Обгрунтовано потребу подальшого вивчення в динаміці виявлених регіональних особливостей у Житомирській області в розрізі районів, що могло б стати суттєвим інформаційним підгрунтям для формування регіональних програм профілактики злоякісних новоутворень передміхурової залози серед різних вікових груп чоловіків області.

Присвячено науковому обґрунтуванню удосконалення організації попередження розвитку раку передміхурової залози в амбулаторно-поліклінічних умовах. Комплексним медико-соціальним дослідженням доведено недосконалість існуючого стану організації попередження розвитку злоякісних новоутворень передміхурової залози, обмежені можливості задоволення потреб чоловічого населення у доступній, безпечній і своєчасній, економічно ефективній профілактичній, діагностичній допомозі. Обґрунтовано шляхи удосконалення організації попередження розвитку злоякісних новоутворень передміхурової залози, якими передбачено персоніфікований підхід до визначення індивідуального ризику розвитку раку цієї локалізації, що дозволяє в амбулаторно-поліклінічних умовах сімейному лікарю при взаємодії з урологом формувати групи ризику з диференційованим підходом до кратності та об’єму проведення профілактичних заходів, діагностичних обстежень. Запровадження розроблених організаційних підходів передбачає формування високого рівня доступності профілактичних обстежень для комплексного вирішення проблеми охорони здоров’я при наданні первинної медичної допомоги, що дозволить поліпшити своєчасність виявлення РПЗ з метою попередження безповоротних втрат здоров’я та якості життя чоловіків. Запропоновані інновації не передбачають суттєвих структурно-організаційних змін та додаткового бюджетного фінансування, що дозволяє їх використовувати в інших регіонах України.