Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.3 + Х8(4УКР)-31 + Х916.8(4УКР)

Рубрики:

Форми (джерела) права

Держава та право окремих країн

Міжнародноправове співробітництво держав з правових питань

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.30 + Х8(4УКР)-321.1

Рубрики:

Джерела права

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблематику суті та значення нормопроектування як одного з видів активної, творчої, соціальної діяльності. Розвинуто теоретико-правові засади нормопроектної роботи. Запропоновано визначення поняття "нормопроектування", виокремлено його характерні риси, проаналізовано фактори та принципи нормопроектної діяльності. Проаналізовано специфіку статусу суб'єктів зазначеної діяльності, зміст їх компетенції. Обгрунтовано стадійний характер нормопроектування. З'ясовано прямопропорційну залежність між якісним рівнем нормопроектування та якістю проектів юридичних документів. Обгрунтовано шляхи підвищення рівня нормопроектної діяльності й удосконалення правового регулювання нормопроектування.

Викладено проблеми нормопроектування як самостійної стадії правотворчості, вивчення її загальнотеоретичних, методологічних і практичних засад. Зазначено, що дослідження нормопроектування пов'язано з його принциповим значенням для вдосконалення якості юридичних документів і правотворчого процесу. Розкрито проблематику сутності нормопроектування, його принципів і функціонального призначення, місця в правотворчій діяльності. Охарактеризовано особливості суб'єктів і стадій здійснення, а також з'ясованоя шляхи вдосконалення нормопроектування в контексті розбудови державно-правових інституцій в Україні. Виокремлено проблеми та тенденції розвитку нормопроектування.

Изложены проблемы нормопроектирования как самостоятельной стадии правотворчества, изучение ее общетеоретических, методологийческих и практических основ. Указано, что исследования нормопроектирования связано с его принципиальным значением для совершенствования качества юридических документов и правотворческого процесса. Раскрыта проблематика сущности нормопроектирования, его принципов и функционального назначения, места в правотворческой деятельности. Охарактеризованы особенности субъектов и стадий осуществления, а также зьясованоя пути совершенствования нормопроектирования в контексте развития государственно-правовых институтов в Украине. Выделены проблемы и тенденции развития нормопроектирования.

Розкрито сутність, природу і значення правотворчості в контексті стабілізації розвитку суспільства. Обгрунтовано поняття правотворчості, виділено її ознаки, проаналізовано проблеми розвитку і вдосконалення правотворчості за сучасних умов трансформації суспільства, мінімізації впливу кризових процесів в економічній, політичній і соціальній сферах життєдіяльності суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.3 + Х8(4УКР)-31

Рубрики:

Форми (джерела) права

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Систематизовано та визначено зміст основних державно-правових категорій, які належать до предмета теорії держави та права. Підвищено увагу до концептуальної основи юридичної науки, визначено місце категорій у загальній системі понять, науковому стилі викладання.

Зазначено, що лептоспіроз - зооноз, що має глобальне значення. Незважаючи на невелику кількість повідомлень про лептоспіроз у вагітних, ця проблема є досить актуальною, про що свідчить досить велика поширеність захворювання в Україні. Здебільшого зараження лептоспірами у вагітних призводить до стертих (грипоподібних) або легких безжовтяничних форм і закінчується одужанням. Однак у деяких випадках розвиваються жовтяничні форми, що супроводжуються поліорганною недостатністю та внутрішньоутробною загибеллю плода. Клініко-епідеміологічний діагноз встановлюють на основі даних анамнезу, обієктивного та лабораторно-інструментального обстеження, підтверджується за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Основним напрямком лікування є адекватна та своєчасна антибіотикотерапія. Питання розродження за медичними показаннями мають вирішувати сумісно акушер-гінеколог, інфекціоніст і, за потреби, інші суміжні спеціалісти. У цьому випадку обов'язково слід ураховувати строк вагітності, тяжкість захворювання, ризики для матері та дитини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.3

Рубрики:

Форми (джерела) права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.1 + Х8(4УКР)-30

Рубрики:

Походження і розвиток права

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Незважаючи на майже 130-річні дослідження в питаннях патогенезу лептоспірозу, патофізіологічні особливості коагулопатій залишаються до кінця не з'ясованими. Прийнята раніше септична концепція розвитку захворювання та, як додаток, геморагічний синдром унаслідок ДВЗ все частіше піддається критиці. Тромбоцитопенія при лептоспірозі, напевно, пов'язана із специфічною тромбоцитопатією та підвищеним руйнуванням дефектних білих кров'яних тілець у печінці та селезінці. Достовірних фактів щодо посилення вторинної ланки системи гемостазу, як і активації антикоагуляції, не одержано. Нові дослідження, які враховували б патогенетичні та клінічні особливості лептоспірозу, допоможуть у вирішенні питання підходу до лікування.

Досліджено доктринальні підходи та виміри принципу рівності у праві. Висвітлено філософсько-правові засади категорії "рівність". Розглянуто рівність і пропорційність як засоби забезпечення справедливості у праві. Проаналізовано розвиток принципу рівності у сучасному позитивному праві, визначено його місце та роль в системі принципів права та правового регулювання. Охарактеризовано процес становлення та розвитку державного суверенітету. Увагу зосереджено на реалізації принципу рівності в сучасних реаліях.

Проаналізовані результати лікування 46 пацієнтів з приводу гострого панкреатиту (ГП). Запропонований лікувальний алгоритм який крім базової медикаментозно-інфузійної терапії, передбачав мультимодальне знеболення шляхом поєднаного застосування епідуральної анестезії (ЕА) та нестероїдного протизапального препарату Дексалгін ін'єкт. Мультимодальна аналгезія - це ефективний та патогенетично обгрунтований метод у комплексі лікування хворих з приводу ГП, дозволяє зменшити до мінімуму використання опіоїдних препаратів або взагалі не застосовувати їх.

Обстежено 60 дітей з ознаками дисплазії сполучної тканини (ДСТ), оцінений ризик формування перитонеальних спайок за наявності фенотипових ознак ДСТ. Дітям I групи проведене ретельне диспансерне обстеження, відповідне медикаментозне лікування та фізіотерапевтичні процедури. Дітям II групи під час операції інтраперитонеально застосовували гель Дефенсаль. За результатами дослідження, діти з ознаками ДСТ становлять групу ризику виникнення спайкової хвороби черевної порожнини. Інтраопераційне використання протиспайкового гелю Дефенсаль сприяє суттєвому зниженню ризику утворення перитонеальних спайок.

Обстежено 60 дітей з ознаками дисплазії сполучної тканини (ДСТ), оцінено ризик формування перитонеальних спайок у дітей за фенотиповими ознаками ДСТ. Діти I-ї групи проходили ретельне диспансерне спостереження, одержували відповідне медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування. Оглянуто 16 (53,3 %) дітей I-ї групи через 1, 6, 12 міс. У чотирьох дітей діагностовано 3 пахових грижі та одну пупкову, у шести дітей - слабопозитивну пробу Шварца, що вказувало на невиражені ознаки спайкової хвороби органів черевної порожнини. У 23 (76,7 %) дітей II-ї групи, які під час операції одержували інтраперитонеально гель Дефенсаль та оглянуті через 1, 6, 12 міс, скарг не було. Ознак спайкової хвороби органів черевної порожнини немає. Дві дитини суворо дотримуються дієти, вживають Лактувіт. У всіх дітей II-ї групи проба Шварца негативна, ведуть активний спосіб життя, дієти не дотримуються. За результатами дослідження, діти з ознаками ДСТ становлять групу ризику виникнення спайкової хвороби органів черевної порожнини. Інтраопераційне використання протиспайкового гелю Дефенсаль суттєво знижує ризик утворення перитонеальних спайок.

Проаналізовано результати лікування 60 хворих із "розладами пов'язаних зі спайками" та "спайковою хворобою таза", які одержували протиспайковий гель дефенсаль з антигіпоксичною та антиоксидантною дією. У хворих I групи одержано 90 % позитивний результат, II групи - 95 %, III групи - 85 %. В 17 (85 %) пацієнтів ліквідовано довготривале безпліддя. Рекомендовано проводити симультанні мініінвазивні оперативні втручання з використанням протиспайкового гелю Дефенсаль. Отже, під час оперативного втручання слід наносити необхідну кількість гелю лише для зволоження очеревини та серозних оболонок, уникати використання надмірної кількості гелю, оскільки це може спричиняти появу "гелеом".

Досліджено теоретико-правові та практичні аспекти утворення права в Україні крізь призму аналітичної розробки та теоретичного обгрунтування комунікативно-інституційного підходу щодо його пізнання. Проаналізовано історію формування уявлень про правоутворення. Визначено переваги положень типів правопізнання для подальшого дослідження правоутворення як самостійного правового явища, а також функціональні можливості методології наукового дослідження правоутворення. Обгрунтовано переваги застосування комунікативно-інституційного методологічного підходу щодо наукового дослідження утворення права, розкрито закономірності утворення права як самостійної юридичної категорії. Проаналізовано теоретико-правові аспекти і практичне значення факторів правоутворення, здійснено їх класифікацію, обгрунтовано наявність форм утворення права та надано їх характеристику, розкрито процесуальні основи утворення права. Визначено перспективи розвитку права в Україні, здійснено їх узагальнення в межах комплексу напрямів розвитку правоутворення в Україні, шляхи вдосконалення правоутворення.

Наведено аналітичну інформацію з актуальних питань реалізації, охорони та захисту прав і свобод людини, відновлення порушених прав в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні. Охарактеризовано види антикорупційних вимог, обмежень, заборон. Розглянуто академічну свободу в контексті конституційного праворозуміння. Увагу приділено правам людини під час воєнного стану, праву учасників бойових дій (АТО) на житло та можливостям його реалізації, особливостям стандартів доказування при розгляді категорій справ щодо визнання особи біженцем. Проведено загальний аналіз правового статусу старости як посадової особи місцевого самоврядування. Розкрито аспект потенційної реалізації адвокатом свого права на працю. Розглянуто питання відображення міжнародних нормативно-правових актів про права людини в освітньому законодавстві України. Висвітлено міжнародно-правові аспекти захисту прав дітей у рамках ООН. Проаналізовано шляхи вдосконалення правового регулювання спадкових відносин в Україні.

Здійснено аналіз доктринальних підходів до характеристики перспектив розвитку правоутворення в Україні. Відзначено методологічну недостатність забезпечення вивчення питань перспектив розвитку правових явищ, в тому числі і правоутворення. Відзначено, що правоутворення як соціально-правове явище зумовлене різноманітними факторами свого розвитку, знаходиться під впливом особливостей розвитку суспільства як сфери його існування, та держави як центрального суб'єкта утворення права. Вказана обумовленість процесу утворення права характеризує такі її діалектичні закономірності як наявність перспектив розвитку та можливість до удосконалення юридично значимої діяльності, в тому числі і діяльності в сфері правоохорони. Перспективність розвитку правоутворення як його невід'ємна властивість, відображає відповідні якісні зміни в процесі і змісті утворення права, що відбуваються в темпоральних межах та характеризують утворення права як явище, що має динаміку свого розвитку. Зазначені характеристики утворення права найбільш грунтовно та всебічно розкриваються з точки зору прогностичного методу наукового дослідження, оскільки, з одного боку, засновані на темпоральних властивостях та обумовлені відносинами між суб'єктами, змінами, які відбуваються в їх змісті, що становлять основу утворення права, а з іншого боку, виявляються на рівні правових інституцій (процесу утворення права, нормах права, правовому регулюванні, суб'єктному складі правоутворення тощо). В цьому плані проблематика перспектив розвитку правоутворення і шляхів його удосконалення з точки зору поліпшення процесу утворення права, виявлення і врахування об'єктивних закономірностей його розвитку, підвищення рівня якості права, якості форм його виразу, результативності поширення на суспільні відносини має важливе значення, потребує свого наукового переосмислення з метою вироблення наукових знань про перспективи утворення права, шляхи удосконалення як процесу його утворення, так і підвищення якісного рівня самого права. На підставі аналізу поглядів вчених на проблему дослідження правоутворення в сучасних умовах розвитку українського суспільства, встановлено пізнавальні перспективи застосування прогностичного методу вивчення правоутворення в Україні. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення правоутворення як самостійні теоретико-правові аспекти пізнання утворення права потребують виокремлення та подальшого застосування прогностичного методу дослідження, який потенційно спроможний: по-перше, розкрити правоутворення крізь призму його розвитку; по-друге, найбільш всебічно розкрити об'єктивний і суб'єктивний аспекти, що визначають майбутній якісний стан утворення права, визначити шляхи впливу на утворення права щодо підвищення його рівня; по-третє, структурувати розвиток правоутворення на окремі напрями.

Досліджено обмеження прав студентства в умовах пандемії. Охарактеризовано процедуру правової експертизи законодавчих актів у сфері інтелектуальної власності як передумови забезпечення права людини на свободу творчості. Увагу приділено концепції розвитку юридичної освіти як основі реалізації права на якісну освіту. Проаналізовано гарантії прав осіб з особливими потребами у міжнародних правових актах. Висвітлено процес трансформації функціонального призначення нотаріату в сучасних умовах реформування правової системи України. Розглянуто соціальні медіа як інструмент просування юридичних послуг. Увагу приділено особливостям доказування у справах про захист права особи на повагу честі, гідності та ділової репутації, яке порушене через мережу «Інтернет». Висвітлено окремі аспекти відшкодування майнової/моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Досліджено правовий статус антикорупційних органів України. Проаналізовано природні права людини та їх закріплення в конституційному законодавстві. Увагу приділено теоретико-прикладним проблемам реалізації та захисту права людини у сфері охорони здоров'я.