Исследовано влияние голозерного и пленчатого ячменей в пищевом рационе на некоторые гематологические и биохимические показатели крови у крыс. Установлено, что в крови животных наблюдается снижение содержания глюкозы и холестерина, увеличение альбумина относительно исходных данных, но эти изменения не выходят за пределы физиологической нормы.

Досліджено вплив УВЧ-опромінення потужністю 40 та 80 Вт на показники кількості формених елементів крові, активність амінотрансфераз, вмісту малонового діальдегіду та відновленого глутатіону. Виявлено, що потужність 40 Вт за одноразової та дворазової дії не призводить до змін досліджуваних показників. Опромінення потужністю 80 Вт викликає активацію процесів перекисного окиснення ліпідів та обміну метаболітів. Довготривала (впродовж 40 хв) дія проявляється вже через 2 год, а менш тривала (впродовж 20 хв) - через добу.

На моделі трипсинового запалення встановлено, що рівень протизапальної активності 0,025 % мазі на основі густого екстракту імбиру не поступається ефекту референт-препарату ібупрофену за показниками динаміки зміни об'єму запалення та гематологічними показниками (кількістю лейкоцитів та лейкограми).

Вивчено протизапальні та аналгетичні властивості мазі на основі густого екстракту Zingiber officinale при трансдермальному введенні. Вперше було встановлено оптимальні умови та метод екстрагування свіжого кореневища імбиру. Вперше розроблено м'яку лікарську форму у вигляді мазі, яка містить комплекс біологічно активних речовин густого екстракту імбиру, та доведено високий рівень її протизапальних властивостей на підставі позитивної динаміки зміни морфологічних показників уражених кінцівок тварин порівняно з референс-препаратом - маззю ібупрофену. Вперше проведено вивчення протизапальної активності мазі з екстрактом Zingiber officinale за умов профілактичного нанесення до ін'єкції запального агенту на різних моделях гострого асептичного запалення. Вперше було доведено, що попереднє нанесення (за два дні) дослідного зразку фітопрепарату здатне блокувати розвиток запального процесу (на 15 % порівняно з контролем та препаратом порівняння) викликане ін'єкцією алілізотіоціонатного агенту та сприяти інтенсивному зменшенню осередку запалення при подальшому лікуванні. Вперше на моделях експериментальної болі різної етіології показано, що 0,05 % мазь на основі густого екстракту імбиру проявляє виражений аналгетичний ефект, який не поступається за ефективністю препарату порівняння - анестезину.

Велику увагу приділено професійній підготовці фахівців фармацевтичної галузі. Вивчено етику та деонтологію у фармації, аптечної технології ліків, фармакології, фармакогнозії, промислової технології лікарських засобів, організації та економіки фармації, медичного та фармацевтичного товарознавства, належних практик у фармації, фармацевтичної хімії, менеджменту та маркетингу у фармації, стандартизації лікарських засобів, що передбачає інтеграцію викладання з вище зазначеними дисциплінами та формування умінь застосувати знання в процесі подальшого навчання і у професійній діяльності. Сформовано знання про історичний шлях розвитку фармації й аптечної справи, детально і ґрунтовно ознайомлено з історією фармацевтичної науки та практики. Досліджено формування теоретичних основ та важливих професійних навичок щодо організації забезпечення лікарськими засобами населення, знання основ належної аптечної практики.

Мета дослідження - оцінка ефективності лікування експериментального термічного опіку з використанням гелів на основі екстракту слоєвища Cetraria islandica L. Адаптогенний вплив гелів різного складу на регенеративні властивості вивчали на моделі термічного опіку шкіри лабораторних щурів. Під час експерименту реєстрували ширину та довжину опіку за допомогою електронного штангенциркуля та визначили площу опікової поверхні, а також реєстрували час загоєння ранової поверхні шкіри дослідних груп у порівнянні з контрольною групою тварин, яка не одержувала лікування. Дослідним групам щоденно протягом 23 діб на ранову поверхню шкіри наносили гель певного складу. Досліджували зразки гелю на основі комплексного екстракту Cetraria islandica L. (водний екстракт та густий екстракт після відгону екстрагента - 50 % спирту етилового) з додаванням або без додавання протеолітичного ферменту (трипсину). У перші декілька діб використання дослідних зразків призводить до збільшення площі ураженої поверхні шкіри щурів відносно контрольної групи. Це викликано тим, що гелі з екстрактом цетрарії ісландської містять природні полісахариди, які сприяють розм'якшенню опікового струпа та можуть викликати часткове збільшення поверхні ураження. Проте у тварин дослідних груп швидше відшаровується первинний струп: на 8 добу в групі, яку лікували зразком гелю N 1 (без додавання ферменту), на 3 добу в групі N 2, яку лікували зразком гелю з додаванням трипсину, і, як наслідок, відбувається прискорення процесу регенерації ранової поверхні шкіри. Таким чином, показано, що гелі з екстрактом слоєвища цетрарії ісландської мають високий рівень регенеративної активності, що зумовлено вмістом у них біологічно активних речовин, зокрема, полісахаридів і сполук поліфенольної природи. А використання ферменту в складі лікарської форми має сенс лише в перші дні лікування, оскільки показано, що використання зразка N 2 сприяє швидкому (на 3 добу) відшаруванню первинного струпа, що значно прискорює процес регенерації ранової поверхні шкіри. Надалі присутність ферменту не впливає на перебіг процесу загоєння.

Горіх чорний (Juglans nigra L.). що належить до родини Горіхових (Juglandaceae), є цінної сировиною для виготовлення фітопрепаратів. Екстракт із плодів Juglans nigra L. має імуномоделювальні та антиоксидантні властивості, що, насамперед, пов'язано з присутністю в рослині фенольних сполук у великій кількості. Але фітохімічний склад Juglans nigra L. та його фармакологічні властивості недостатньо вивчено. Мета роботи - дослідження оптимальних умов екстракції плодів Juglans nigra L, із подальшою ідентифікацією його кількісного та якісного складу. Основним критерієм оцінювання оптимальних умов екстракції був кількісний вміст фенольних сполук, який визначали спектрофотометрично за методом Фоліна - Чокальтеу. Аналіз поліфенольних сполук здійснювали з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії. На підставі експериментальних досліджень підібрано оптимальні умови екстрагування плодів Juglans nigra L. за умов мацерації. За результатами порівняльного аналізу показано, що для максимального вилучення фенольних сполук доцільно використовувати як екстрагент 70 % - у водно-етанольну суміш за співвідношення сировини до розчинника 1:9. За допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії показано, що сумарний вміст фенольних сполук у плодах Juglans nigra L. становить 2327,09 мкг/мл. Аналіз екстракту Juglans nigra L. за допомогою високоефективної рідинної хроматографії свідчить про наявність у зразках рослинного матеріалу таких фенольних сполук, як катехіни, катехіноподібні речовини, флавоноли (рутин, кверцетин, мірицетин), флаванони (нарингін, нарингенін) та фенольні кислоти. Зазначено, що присутність в екстракті Juglans nigra L. таких речовин, як хлорогенова кислота, кавова кислота, кемпферол, гесперидин, глікозиди геністеїну та дайдзеїну, глікозиди лютеоліну та апігеніну, лютеолін і апігенін не було виявлено. Враховуючи, що встановлено високий вміст сполук поліфенольної природи в плодах Juglans nigra L. ця лікарська рослинна сировина є перспективною для подальших досліджень, зокрема для розроблення лікарських засобів на основі екстракту з потенційною протизапальною, знеболювальною та антиоксидантною активністю.