Проаналізовано імунні та метаболічні порушення у 112 учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС з дистрофічними захворюваннями сітківки (чоловіки віком від 32-х до 56-ти років). Офтальмологічне обстеження показало, що двобічну макулодистрофію діагностовано у 82-х (73,2 %), периферичну хоріоретинальну дегенерацію - у 39-ти (34,8 %), гіпертонічну ретинопатію - у 12-ти (10,7 %). У 21-го (18,8 %) хворого виявлено поєднану патологію органу зору (макулодистрофію та периферичну хоріоретинальну дегенерацію або гіпертонічну ретинопатію). Встановлено, що дистрофічні захворювання сітківки зустрічаються в 6,7 разів частіше, ніж у чоловіків того ж віку, які мешкають у тому ж регіоні та не брали участі в ліквідаційних роботах на ЧАЕС (група контролю). Дистрофічні захворювання сітківки в учасників ЛНА на ЧАЕС зустрічаються в середньому у віці 38 років, в той час як у групі контролю - в 50 років. У патогенезі дистрофічних захворювань сітківки велику роль відіграють імунні порушення: активація аутоімунних та імунокомплексних реакцій, розвиток вторинної імунної недостатності. Встановлено розвиток синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації, що характеризується підвищенням рівня "середніх молекул" в крові, активацією процесів перекисного окиснення ліпідів на фоні зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. Імунні та метаболічні зміни мають велике значення в патогенезі та прогресуванні дистрофічних захворювань сітківки.

За допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу вивчено вміст антиендотоксинових антитіл класів A, M і G і загальних імуноглобулінів класів A, M і G у сироватці крові 56 хворих (108 очей) на діабетичну ретинопатію (ДР). Установлено, що у хворих на ДР спостерігається виражений дисбаланс антиендотоксинового імунітету. Найбільш високий рівень анти-ЛПС-IgG та анти-ЛПС-IgA виявлений у хворих на непроліферативну ДР (при якій, крім змін судин, визначалися одиничні чи множинні аневризми, геморагії, ділянки твердого ліпідного ексудата) і препроліферативну ДР. Значно більш низькі показники визначаються при непроліферативній ДР (при якій спостерігалися тільки зміни судин сітківки) і проліферативній ДР. Найбільш низькі показники визначаються у хворих на проліферативну ДР, ускладнену неоваскулярною глаукомою. Представлено результати кореляційного аналізу взаємозв'язку між показниками антиендотоксинового імунітету та рівнями загальних імуноглобулінів. Одержані дані розглянуто в контексті можливої участі ендотоксину грамнегативних бактерій в етіопатогенезі ДР.

Исследована проблема патогенетических механизмов формирования поражений органа зрения у лиц, подвергшихся ионизирующему облучению в результате аварии на ЧАЭС и предложены методы лечения этой патологии органа зрения. На основе данных литературы, а также результатов комплексного клинического, иммунологического, цитогенетического, биохимического, инструментального и специального офтальмологического обследования, полученных при изучении данной проблемы в течение 1990 - 2002 гг., показаны основные клинические проявления патологии органа зрения у ЛПА, проанализирована роль изучаемых показателей в патогенезе данной патологии. С учетом динамики показателей функций органа зрения, иммунитета, метаболизма и микроциркуляции обоснована патогенетическая терапия выявленных нарушений с включением в комплекс лечебных средств препаратов с иммунокорригирующим, антиоксидантным, ангиопроекторным действием, адаптогенов растительного происхождения, а также энтеросорбентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.91-3

Рубрики:

Глаукома

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.301.1-5

Рубрики:

Кон'юнктивіти

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробити спосіб оцінювання ефективності лікування травматичних пошкоджень допоміжного апарату ока (ДАО). Оцінювання результатів проводили в ранньому та віддаленому післяопераційних періодах за запропонованою авторами комплексною системою з застосуванням сучасних методів статистики. Під час оцінювання ефективності лікування травматичних пошкоджень ДАО враховували ступінь птозу, лагофтальму, порушення положення повік, прохідності сльозних шляхів, наявність рубців та деформацій, косметичних дефектів. Застосування цього способу дозволяє поряд з визначенням ефективності надання офтальмологічної допомоги хворим з травматичними пошкодженнями ДАО порівнювати різні методи проведення реконструктивно-відновних втручань.

Цель работы - разработать способ оценки эффективности лечения травматических повреждений вспомогательного аппарата глаза (ВАГ). Оценку результатов проводили в раннем и отдаленном послеоперационных периодах по предложенной авторами комплексной системе с применением современных методов статистики. При оценке эффективности лечения травматических повреждений ВАГ учитывали степень птоза, лагофтальма, нарушение положения век, проходимости слезных путей, наличие рубцов и деформаций, косметических дефектов. Применение данного способа позволяет наряду с определением эффективности оказания офтальмологической помощи больным с травматическими повреждениями ВАГ сравнивать различные методы проведения реконструктивно-восстановительных вмешательств.