Доведено, що алкогольний панкреатит має два варіанти перебігу: паренхіматозний та індуративно-обструктивний, кожен з яких має особливості клінічних проявів, функціональних і структурних змін підшлункової залози, асоціюється з різними антигенами системи лейкоцитарних антигенів людини. Виявлено, що ризик розвитку захворювання є підвищеним за умов групи крові A(II), комбінації антигенів резус-фактора CDe. Розроблено новий діагностичний індекс на підставі показників ультразвукової гістограми підшлункової залози, який дає змогу проводити диференційну діагностику з метою виявлення одного з виявлених варіантів алкогольного пакреатиту. Доведено ефективність лікування захворювання з включенням Есенціале Н.

Проаналізовано результати морфологічних досліджень 231-го біоптату раку підшлункової залози, одержаного різними методами. Доопераційну верифікацію діагнозу проведено шляхом забору матеріалу у разі фіброгастродуоденоскопії (78) та трепан-біопсії підшлункової залози (66) під контролем сонографа. Достатньою для пункції сонографічна візуалізація пухлини була тільки у 30 % хворих. Дані методики не вимагали проведення загального наркозу, ускладнень не зареєстровано. Інтраопераційно біопсія пухлин проведена 71-му хворому методом інцизії, що потребувало у кожного четвертого проведення додаткових маніпуляцій для профілактики ускладнень, а також 16 трепан-біопсій через передню стінку дванадцятипалої кишки під візуальним контролем. Проведені дослідження показали низьку чутливість ендоскопічної методики - 27,2 %, інтраопераційної інцизійної - 48 % та інтраопераційної трепан-біопсії - 56 %. Найбільший відсоток позитивних результатів одержано у разі проведення доопераційної трепан-біопсії підшлукової залози під контролем сонографа - 89 %.

Проанализированы результаты морфологических исследований 231-го биоптата рака поджелудочной железы, полученного разными методами. Дооперационная верификация диагноза проведена путем забора материала при фиброгастродуоденоскопии (78) и трепан-биопсии поджелудочной железы (66) под контролем сонографа. Достаточной для пункции сонографическая визуализация опухоли была только у 30 % больных. Данные методики не требовали проведения общего наркоза, осложнений не зарегистрировано. Интраоперационно биопсия опухолей проведена 71-му больному методом инцизии, что требовало у каждого четвертого проведения дополнительных манипуляций для профилактики осложнений, а также 16 трепан-биопсий через переднюю стенку двенадцатиперстной кишки под визуальным контролем. Проведенные исследования показали низкую чувствительность эндоскопической методики - 27,2 %, интраоперационной инцизионной - 48 % и интраоперационной трепан-биопсии - 56 %. Более высокий процент положительных результатов получен при проведении дооперационной трепан-биопсии поджелудочной железы под контролем сонографа - 89 %.

У Запорізькому центрі хірургії печінки, жовчних проток і підшлункової залози обстежено 140 хворих з резидуальним рецидивним холангіолітіазом. Ультразвукове дослідження проведено всім хворим, прямі ознаки холангіолітіазу виявлено у 43,6 % хворих, непрямі у 49,3 %. Чутливість ультразвукового дослідження складає 92,9 %. Методи прямого рентгеноконтрастного дослідження жовчних проток застосовано у 131-го пацієнта. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія проведена у 96-ти хворих, черездренажна ретроградна холангіографія - у 9-ти (6,4 %), черезшкірна черезпечінкова холангіографія - у 1-го (0,7 %), черездренажна фістулохолангіографія - у 15-ти (10,7 %). Загальна чутливість склала 96,9 %. Ультразвукові та прямі рентгеноконтрастні методи є взаємодоповнюючими, вони підвищують точність діагностики резидуального та рецидивного холангіолітіазу на доопераційному етапі.

В Запорожском центре хирургии печени, желчных протоков и поджелудочной железы обследовано 140 больных с резидуальным и рецидивным холангиолитиазом. Ультразвуковое исследование проведено всем больным, прямые признаки холангиолитиаза выявлены у 43,6 % больных, косвенные у 49,3 %. Чувствительность ультразвукового исследования составила 92,9 %. Методы прямого рентгеноконтрастного исследования желчных протоков применены у 131-го (93,6 %) пациента. Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография проведена 96-ти (68,6 %) больным, чрездренажная ретроградная холангиография - 9-ти (6,4 %), чрезкожная чрезпеченочная холангиография - одному (0,7 %), чрездренажная фистулохолангиография - 15-ти (10,7 %). Общая чувствительность составила - 96,9 %. Ультразвуковые и прямые рентгеноконтрастные методы взаимодополняют, они повышают точность диагностики резидуального и рецидивного холангиолитиаза на дооперационном этапе.

Встановлено, що найскладніше діагностувати хворих зі змішанами формами жовтяниці, коли в клінічних, лабораторних і сонографічних показниках присутні ознаки обтураційної та паренхіматозної жовтяниці. Розкрито морфологічну природу дифузних захворювань печінки, які мають місце у 78 % хірургічних хворих з синдромом жовтяниці. Доведено, що за обтурації жовчовивідних шляхів на тлі хронічних дифузних захворювань печінки першим етапом хірургічного лікуванням має бути ендоскопічна або інтервенційна декомпресія жовчних шляхів і застосування екстракорпоральних методів детоксикації. Розроблено діагностичні алгоритми синдрому жовтяниці, математично-статистичні моделі, що дозволяють провести диференційну діагностику з точністю до 85 %.

Проаналізовано можливості застосування інтервенційного ультразвукового дослідження в роботі спеціалізованого відділення патології печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози як з метою діагностики (у разі дифузного та вогнищевого ураження печінки), так і лікування захворювань органів гепатобіліарної залози. Загалом у 1324 хворих виконано 1413 лікувально-діагностичних втручання. Морфологічне, цитологічне, вірусологічне дослідження одержаного матеріалу під час трепан-біопсії (у 796 пацієнтів) дозволило верифікувати дифузні захворювання печінки, доброякісні та злоякісні процеси. Одержано перший досвід використання радіочастотної термоабляції пухлин воріт печінки під контролем УЗД одночасно з накладенням зовнішньої холангіостоми за наявності у хворого обтураційної жовтяниці.