Досліджено загальні питання безпеки життєдіяльності (БЖД). Висвітлено предмет, мету, завдання та теоретичні основи БЖД, проведено її системний аналіз. Розглянуто основні питання стосовно аспектів взаємодії в системах "людина - життєве середовище", "людина - виробниче середовище", "людина - побутове середовище". Значну увагу приділено ролі людського чинника у вирішенні питань БЖД. Подано матеріали про БЖД за умов надзвичайних ситуацій, зокрема, із законодавства у галузі захисту населення та території від надзвичайних ситуацій.

Розкрито складну систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Подано сучасні дані щодо законодавчої та нормативної бази в галузі охорони праці. Викладено основні поняття та визначення щодо вказаної галузі, розглянуто шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу, вплив останніх на здоров'я та працездатність людини, висвітлено основні заходи та засоби, спрямовані на створення безпечних та нешкідливих умов праці. Представлено основні відомості з питань пожежної безпеки.

Наведено основні відомості з правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів і засобів щодо збереження здоров'я та працездатності користувачів комп'ютерів. Надано характеристику їх роботи з точки зору ергономіки, охорони та гігієни праці, а також розглянуто фактори, що впливають на функціональний стан користувачів. Проаналізовано систему "людина - комп'ютер - середовище", сформульовано концепцію гармонізації взаємодії елементів даної системи. Викладено сучасні дані з законодавчих та нормативних документів про охорону праці користувачів комп'ютерів. Запропоновано рекомендації щодо застосування технічних засобів та медичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів комп'ютерів.

Викладено практичний, теоретичний та довідковий матеріал щодо вирішення інженерних завдань з охорони праці, спрямованих на створення безпечних та сприятливих для здоров'я умов праці, безаварійної роботи виробничого устаткування, пожежної безпеки. Наведено методичні вказівки та перелік питань, що складають зміст розділу "Охорона праці". Запропоновано значну кількість прикладів для вирішення практичних завдань з техніки безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії, пожежної безпеки.

Висвітлено загальні питання безпеки життєдіяльності (БЖД), визначено предмет, мету і завдання дисципліни БЖД, викладено теоретичні засади БЖД, проведено її системний аналіз. Розглянуто основні питання взаємодії в системі людина - життєве середовище та в підсистемах людина - природне середовище, людина - виробниче середовище, людина - побутове середовище. Особливу увагу приділено ролі людського чинника у вирішенні питань БЖД. Подано матеріали щодо безпеки життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій. Наведено сучасні дані з законодавства в галузі захисту населення та території від надзвичайних ситуацій.

Освещены общие вопросы безопасности жизнедеятельности (БЖД), определены предмет, цель и задачи дисциплины БЖД, изложены теоретические основы БЖД, проведен ее системный анализ. Рассмотрены основные вопросы взаимодействия в системе человек - жизненная среда и в подсистемах человек - природная среда, человек - производственная среда, человек - бытовая среда. Особое внимание уделено роли человеческого фактора в решении вопросов БЖД. Представлены материалы относительно безопасности жизнедеятельности в условиях чрезвычайных ситуаций. Приведены современные данные из законодательства в области защиты населения и территории от чрезвычайных ситуаций.

Розглянуто систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності робітників. Висвітлено особливості законодавчої та нормативної бази в галузі охорони праці. Викладено поняття та визначення, що стосуються вказаної галузі, проаналізовано шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу, а також показано вплив останніх на здоров'я та працездатність людини.

Наведено основні відомості щодо правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів і засобів для збереження здоров'я та працездатності користувачів комп'ютерів. Розглянуто фактори, що впливають на стан користувачів. Проаналізовано функціонування системи людина - комп'ютер - середовище, сформульовано концепцію гармонізації взаємодії елементів заданої системи. Вміщено основні положення сучасних законодавчих та нормативних документів стосовно охорони праці користувачів комп'ютерів. Сформульовано рекомендації щодо застосування технічних засобів та медичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів комп'ютерів.

Запропоновано систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження стану здоров'я і працездатності людини в процесі праці, а також створення безпечних і нешкідливих умов праці. Наведено сучасні дані щодо законодавчої та нормативно-правової бази в галузі охорони праці. Розглянуто шкідливі та небезпечні чинники виробничого середовища і трудового процесу, а також їх вплив на стан здоров'я та працездатність людини.

Предложена система правовых, социально-экономических, организационно-технических и лечебно-профилактических мер и средств, направленных на сохранение состояния здоровья и трудоспособность человека в процессе труда, а также создания безопасных и невредных условий труда. Приведены современные данные о законодательной и нормативно-правовой базе в области охраны труда. Рассмотрены вредные и опасные факторы производственной среды и трудового процесса, а также их влияние на состояние здоровья и трудоспособность человека.

Розглянуто систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини у процесі виробничої діяльності. Розкрито зміст основних понять, наведено характеристику шкідливих і небезпечних чинників виробничого сердовища та трудового процесу, показано їх негативний вплив на здоров'я та працездатність людини. Визначено гранично допустимі норми шкідливих речовин, вібрації, шуму, іонізуючого випромінювання. Встановлено загальні санітарно-гігієнічні вимоги щодо розміщення підприємства та планування його території, а також технічного обладнання виробничих і допоміжних приміщень. Висвітлено питання законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці.

Рассмотрена система правовых, социально-экономических, организационо-технических и лечебно-профилактических средств и мероприятий, направленных на сохранение здоровья и трудоспособности человека в процессе производственной дятельности. Раскрыто содержание основных понятий, приведена характеристика вредных и опасных факторов производстенной среды и трудового процесса, показано их негативное влияние на здоровье и трудоспособность человека. Установлены гранично допустимые нормы вредных веществ, вибрации, шума, ионизирующего излучения. Обоснованы общие санитарно-гигиенические требования к размещению предприятия и планирования его территории, а также технического оснащения производственных и вспомогательных помещений. Освещены вопросы законодательного и нормативно-правового обеспечения охраны труда.

Проаналізовано результати формування 34-х гастростомій хворим з післяопіковими стриктурами стравоходу, яким в передопераційному періоді було проведено ультразвукове дослідження шлунка з урахуванням виявлення індивідуальних особливостей його розташування і здійсненням розмітки рівня розрізу на передній черевній стінці передбачуваного мінідоступу для лапаротомії. Інтраопераційний та післяопераційний перебіг без ускладнень свідчать про значне покращання результатів лікування таких хворих.

Проанализированы результаты гастростомии у 34-х больных с послеожоговыми стриктурами пищевода, которым в предоперационном периоде было проведено ультразвуковое исследование желудка с учетом выявления индивидуальных особенностей его расположения и осуществлением разметки уровня разреза на передней брюшной стенке предполагаемого минидоступа для лапаротомии. Интраоперационное и послеоперационное течение без осложнений свидетельствуют о значительном улучшении результатов лечения таких больных.

Вивчено результати лікування 56-ти хворих з комбінованими післяопіковими рубцевими стриктурами стравоходу та шлунка, яким проведено двоетапне хірургічне лікування: на першому етапі виконано гастростомію, на другому - шунтуючу езофагоколопластику. У таких хворих неможливість використання шлунка як інтерпоната для виконання пластики стравоходу дає підгрунтя для виконання езофагоколопластики. Двоетапне лікування дозволяє покращити результати хірургічного лікування хворих з комбінованими післяопіковими рубцевими стриктурами стравоходу та шлунка.

Изучены результаты лечения 56-ти больных с комбинированными послеожоговыми рубцовыми стриктурами пищевода и желудка, которым проведено двухэтапное хирургическое лечение: на первом этапе выполнена гастростомия, на втором - шунтирующая эзофагоколопластика. У таких больных невозможность использования желудка в качестве интерпоната для выполнения пластики пищевода дает основание для выполнения эзофагоколопластики. Двухэтапный подход к лечению позволяет улучшить результаты хирургического лечения больных с комбинированными послеожоговыми рубцовыми стриктурами пищевода и желудка.

Розглянуто особливості фальцювання відбитків на крейдованих паперах, які належать до проблемних щодо утворення згину в поздовжньому та поперечному напрямках. Визначено вплив щільності, товщини, складу та структури паперу на якість фальцювання. На основі досліджень фізико-механічних властивостей паперів побудовано графічні залежності кривих розподілу деформацій під час фальцювання відбитків у поздовжньому та поперечному напрямках. За допомогою електронної мікроскопії досліджено зміну поверхневих шарів паперу в місцях згинів під час фальцювання.

Мета роботи - поліпшення результатів лікування хворих з протяжними післяопіковими рубцевими стриктурами стравоходу (ППРСС) шляхом удосконалення існуючої хірургічної тактики. Представлено результати лікування 156 хворих з приводу рубцевих стриктур стравоходу за період з 2000 по 2017 рр. Хворим основної групи проводили хірургічне лікування за методикою клініки, а групі порівняння - за класичними методиками оперативних втручань. Хворі I кластера підлягали одномоментній езофагопластиці, решта - двоетапному хірургічному лікуванню з накладенням контактної гастростоми (II кластер) та езофагопластикою (ІІІ кластер). У хворих з ППРСС групи порівняння I кластера після операції ускладнення виникли у 12 (46,2 %) хворих: плеврит - у 3 (11,5 %), пневмонія - у 2 (7,7 %); померли 3 (11,5 %) пацієнта. Післяопераційні ускладнення виникли в 1 (4,2 %) хворого основної групи I кластера: часткова неспроможність езофагогастроанастомозу шиї. Летальність становить 4,2 % (помер 1 хворий від гострої серцево-судинної недостатності). У 4 (15,38 %) хворих II кластера групи порівняння відмічено прорізування кисетного шва, серед пацієнтів основної групи ускладнень не спостерігали. У групі порівняння III кластера ускладнення відзначали у 5 (18,5 %) хворих: у 3 (11,1 %) - часткова неспроможність езофагоколоанастомозу на шиї, у 2 (7,5 %) - некроз проксимального відділу переміщеного в позицію стравоходу товстокишкового трансплантата з повною неспроможністю езофагоколоанастомозу; померли 2 (7,5 %) пацієнта після езофагоколопластики комбінованим торакоабдомінальним доступом (гостра серцево-судинна та поліорганна недостатність). Післяопераційних ускладнень в основній групі III кластера не спостерігалося. Висновок: розроблено і впроваджено тактику хірургічного лікування, що базується на врахуванні трофологічного статусу та компенсаторних можливостей організму хворого з ППРСС сприяє поліпшенню результатів лікування і якості життя оперованих хворих.

Представлено теоретичне обґрунтування і пропозиції направлені на покращення результатів хірургічного лікування хворих з післяопіковими стриктурами стравоходу шляхом оптимальної корекції нутритивного статусу перед радикальним втручанням та індивідуалізації методів хірургічних втручань для мінімізації післяопераційних ускладнень. Проведено дослідження, які доводять, що використання запропонованої методики формування модифікованої ізоперистальтичної гастростоми і здійснення корекції нутритивного статусу хворих є ефективним засобом поліпшення результатів лікування хворих. Зазначено, що проведення ентерального харчування через сформовану ізоперистальтичну гастростому за запропонованою методикою у хворих основної групи дозволило одержати достовірний приріст всіх важливих показників нутритивного статусу порівняно з пацієнтами групи порівняння, які отримували повне парентеральне харчування. Розроблено та впроваджено у практику лікувальну тактику, що дозволяє після виконання гастростомії більш ефективно підготувати організм хворих до наступного етапу хірургічного лікування - реконструктивно-відновної операції, що позитивно впливає на її результати. Зазначено, що частота ускладнень, пов'язаних з виконаним оперативним втручанням, склала в основній групі 9,3%, а у групі порівняння - 29,5%, а показники якості життя хворих основної групи у віддаленому післяопераційному періоді є статистично значимо вищими, ніж у пацієнтів групи порівняння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.608.4-59

Рубрики:

Опіки стравоходу

Шифр НБУВ: РА436403 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.608.4-59

Рубрики:

Опіки стравоходу

Шифр НБУВ: РА436403 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні етапи становлення відділу аспірантури і докторантури Української академії друкарства, перелік спеціальностей з описом паспортів з підготовки доктора філософії, кандидата і доктора наук. Розглянуто узагальнений алгоритм підготовки і захисту дисертаційного дослідження та основні вимоги до оформлення дисертаційної роботи з наведенням конкретних прикладів.