Вперше зроблено комплексний порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки вчителів іноземних мов у ВНЗ Мексики як компонента національної системи освіти, визначено провідні тенденції та періоди її розвитку. Проаналізовано теоретичні засади розробки курікулуму професійно-педагогічної освіти вчителів іноземних мов. Досліджено практику реалізації курікулуму професійно-педагогічної освіти у ВНЗ. Проаналізовано методики професійно-педагогічної підготовки вчителів іноземних мов у ВНЗ Мексики, виявлено їх особливості. Розглянуто тенденції функціонування міжнародного освітнього простору, розроблено теоретичні засади формування курікулуму. До наукового обігу введено нові іспаномовні науково-педагогічні джерела, навчальні програми з професійної підготовки вчителів іноземних мов Мексики, охарактеризовано структуру педагогічних навчальних закладів. Розкрито вплив провідних університетів на розвиток мексиканської системи педагогічної освіти.

Висвітлено історико-педагогічний аналіз становлення мексиканської системи (МС) освіти. Розкрито вплив провідних ВНЗ на розвиток МС педагогічної освіти. Розглянуто особливості та теоретичні засади формування професійної підготовки (ПП) вчителів іноземних мов (ІМ) у мексиканських ВНЗ, охарактеризовано методики та наведено науково-методичні рекомендації для викладачів і дослідників порівняльно-педагогічної проблематики. Наведено результати комплексної характеристики системи ПП вчителів ІМ у ВНЗ. Описано процес історичного розвитку даної системи, визначено основні характеристики системи професійної педагогічної освіти, вплив глобалізаційних тенденцій на її становлення й розвиток.

Проведено науково-педагогічний аналіз розвитку професійної освіти маргінальних верств населення Мексики, охарактеризовано організаційні, науково-педагогічні та методичні стратегії державних і громадських організацій щодо вирішення проблем даного сектора системи освіти. Виявлено, що професійна освіта взагалі, і, зокрема, професійна освіта маргінальних груп населення набуває особливого значення в сучасну епоху постмодернізму, глобалізації та неолібералізму. Професійна освіти найменш захищених верств населення в країнах Латинської Америки, зокрема, Мексики потребує особливого підходу до її організації у зв'язку зі значними недоліками базового освітнього рівня та іншими соціально-культурними та політико-економічними проблемами регіону. Даний освітній сектор покликаний не тільки навчити найбідніших громадян професійно-технічних знань і вмінь, а й ліквідувати неписьменність, навчити "виживанню" в сучасному постіндустріальному та глобалізованому суспільстві.

Представлено загальний аналіз системи формальної післядипломної освіти вчителів іноземних мов в Мексиці.

Представлен общий анализ системы формального последипломного образования учителей иностранных языков в Мексике.

The article provides a general analysis of the formal postgraduate education of foreign language?s Teachers in Mexico.

Розглянуто проблеми професійної освіти маргінальних верств населення. Встановлено, що основною ознакою професійної освіти маргінальних груп населення є не тільки її залежність від дидактичних й виховних чинників, а й тісний зв'язок з соціальними, економічними, політичними факторами розвитку суспільства, тобто її міждисциплінарність. Висвітлено теоретико-методологічні засади проблеми. Проаналізовано вихідний педагогічний контекст розбудови системи професійної освіти маргінальних верств населення у Мексиці й Венесуелі. Охарактеризовано організаційні, науково-педагогічні та методичні стратегії державних та громадських організацій щодо вирішення проблем даного сектору системи освіти, розглянуто його конкретні зміст, форми і методи.

Проведено аналіз тенденцій розвитку професійної освіти маргінальних груп населення в країнах Латинської Америки у порівняльному контексті. Проаналізовано вихідний педагогічний контекст розбудови професійної освіти маргіналій, вивчено її мету, завдання та структуру. Викладено методи навчально-виховної роботи, охарактеризовано організаційні, науково-педагогічні та методичні стратегії державних і громадських організацій щодо вирішення проблем даного сектору системи освіти. Розглянуто механізми управління та фінансування освітніх галузей у латиноамериканських країнах, зокрема, у Мексиці та Венесуелі.

Проаналізовано концепцію професійної освіти маргінальних груп населення в латиноамериканському регіоні. Доведено, що професійна освіта маргіналів як складова освіти дорослих розвивається в науковому просторі цього регіону з 1950-х рр., її теоретичний аналіз подано у працях бразильського педагога П. Фрейре, розвинуто іншими латиноамериканськими вченими (Д. Тірадо Бенеді, Ф. Адам, А. Алькала, Е. Ітурральде) й впроваджено в практику в другій половині ХХ ст.

Проанализована концепция профессионального образования маргинальных групп населения в латиноамериканском регионе. Доказано, что профессиональное образование маргиналов как составная образования взрослых развивается в научном пространстве этого региона с 1950-х гг., его теоретический аналіз представлен в научно-педагогических трудах бразильского педагога П. Фрейре, развит другими латиноамериканскими учеными (Д. Тирадо Бенеди, Ф. Адам, А. Алькала, Э. Итурральде) и воплощены в жизнь во второй половине ХХ в.

In this article has been analysed the concept of professional education of marginal groups in Latin America. Through scientific pedagogical research was showed that the concept of professional education of marginal groups as a part of the adult education is developing in Latin America since the 50’s with the advent of scientific educational works of Brazilian educator P. Freire, whose ideas other Latin American Scientifics (D. Tirado Benedi, F. Adam, A. Alcala, E. Iturralde) developed and implementedin the second half of the twentieth century.

Наведено результати ретроспективного аналізу розвитку неперервної професійної освіти дорослих – представників маргінальних групнаселення Мексики. Розглянуто доіспанські школи тельпочкаллі (де навчались разом хлопці з різних соціальних прошарків) та кальмекаки (де навчалися хлопці аристократів). Відзначено, що під час іспанської колонізації було введено нову систему освіти, що відповідала інтересам католицької церкви. Представники просвітництва вважали, що за допомогою навчання можна було підвищити продуктивність праці робітників, задля чого було започатковано декілька училищ. Підсумовано, що здійснений історико-педагогічний аналіз системи освіти дорослих засвідчив: в основі її функціонування лежить тривалий історико-соціальний процес, спрямований на розбудову національного науково-освітнього простору.

Представлены результаты ретроспективного анализа развития непрерывного профессионального образования взрослых - представителей маргинальных групп населения Мексики. Рассмотрены доиспанские школы тельпочкалли (где учились вместе ребята из разных социальных слоев общества) и кальмекаки (где учились ребята аристократов). Отмечено, что при испанской колонизации была введена новая система образования, которая отвечала интересам католической церкви. Представители просвещения считали, что с помощью обучения можно повысить производительность труда рабочих, для чего было основано несколько училищ. Подытожино, что осуществленный историко-педагогический анализ системы образования взрослых свидетельствует: в основе ее функционирования лежит длительный историко-социальный процесс, направленный на развитие национального научно-образовательного пространства.

A retrospective analysis of continuing professional education of adults - members of marginalized groups of pre-Hispanic Mexico and colonial periods. Revealed that in the era of the Conquest, the formation of marginalized groups as part of the adult population was the most complete in comparison to other historical periods that was carried out in two main directions: served as a radical modification of the material life (through the introduction of new technologies), as well as the transformation of the spiritual life (through the imposition of a new religion). Considered pre-Hispanic telpochkalli school (where kids went to school together from different social strata) and kalmekaky (where the kids learned aristocrats). It is noted that when the Spanish colonization introduced a new education system that meets the interests of the Catholic Church. Indicated that the representatives of education believed that through training can improve labor productivity, which was started several schools. Thus, the realized historical and pedagogical analysis of the adult education system shows that the basis of its functioning is a long historical and social process, aiming at the development of national scientific and educational space.

Розглянуто підсумки історико-педагогічного аналізу розвитку неперервної професійної освіти дорослих – представників маргінальних груп населення Мексики доіспанського та колоніального періодів. На думку автора, в епоху конкісти освіта маргінальних груп населення як складова частина освіти дорослих була найбільш різнобічною в порівнянні з іншими історичними періодами, тому що проходила в двох напрямах: слугували радикальній модифікації матеріального життя за рахунок сучасних технологій, а також трансформації духовного буття через нав’язування нової релігії. Проаналізовано специфічні риси генезису системи освіти в Мексиці: вплив католицизму на становлення системи народної освіти; заснування рудиментарних шкіл (прискорене навчання); освіта індіанських етнічних груп; уведення телебачення як навчального інструменту, особливо у віддалених місцевостях; розробка нових програм «Навчатися, виробляючи» та «Навчати, виробляючи»; розробка методів кастейанізації; створення Національного інституту освіти дорослих.

Рассмотрены итоги историко-педагогического анализа развития непрерывного профессионального образования взрослых – представителей маргинальных групп населения Мексики доиспанского и колониального периодов. По мнению автора, в эпоху конкисты образование маргинальных групп населения как составная часть образования взрослых было наиболее разносторонним по сравнению с другими историческими периодами, потому что проходило в двух направлениях: радикальная модификация материальной жизни за счет современных технологий, а также трансформация духовного бытия через навязывание новой религии. Проанализированы специфические черты генезиса системы образования в Мексике: влияние католицизма на становление системы народного образования; основание рудиментарных школ (ускоренное обучение); образование индейских этнических групп; ввод телевидения как учебного инструмента, особенно в отдаленных местностях; разработка новых программ «Учиться, производя» и « Обучать, производя»; разработка методов кастейанизации; создание Национального института образования взрослых.

The article presents the results of historical and pedagogical analysis of marginal groups’ continuous professional education development in Mexico of pre-Hispanic and colonial periods. The author reveals that in the era of the conquest, the education of marginal groups of the population as a part of adults’ education was the most complete one while comparing to other historical periods, because it was realized in two main directions: it served a radical modification of material life (due to the introduction of new technologies), as well as spiritual life’s transformation (through the imposition of a new religion).

Досліджено ступінь впливу провідних ВНЗ Мексики на розвиток професійної освіти маргіналів. Зазначено, що з отриманням незалежності Мексики від іспанської корони постало питання нової мексиканської нації, яка складалася з багатьох національностей. Постала необхідність професійної освіти загалом, а також ліквідація неписьменності й освіта дорослих. Виявлено, що у процесі становлення професійної освіти Мексики, включаючи професійну підготовку маргіналів, приймали активну участь як державні, так і приватні заклади, а також провідні ВНЗ, такі як Національний автономний університет Мексики, Національний політехнічний інститут, Вищі педагогічні школи, Автономні університети штатів та інші ВНЗ. Акцентовано увагу на тому, що в 1930-ті рр. мексиканським урядом приділялась особлива увага освіті робітників, селян індіанців, чиє навчання переслідувало мету підвищення не лише продуктивності, а й класової свідомості представників маргінальних прошарків соціуму. Розглянуто розвиток професійної педагогічної освіти в Мексиці з початку ХІХ ст.

Исследована степень влияния ведущих ВУЗМексики на развитие профессионального образования маргиналов. Отмечено, что с получением независимости Мексики от испанской короны возник вопрос новой мексиканской нации, которая состояла из многих национальностей. Появилась необходимость профессионального образования в целом, а также ликвидация неграмотности и образование взрослых. Выявлено, что в процессе становления профессионального образования Мексики, включая профессиональную подготовку маргиналов, принимали активное участие как государственные, так и частные заведения, а также ведущие ВУЗ, такие как Национальный автономный университет Мексики, Национальный политехнический институт, Высшие педагогические школы, Автономные университеты штатов и другие вузы Акцентировано внимание на том, что в 1930-ые гг. мексиканским правительством уделялось особое внимание образованию рабочих, крестьян, чья учеба преследовала цель повышения не только производительности, но и классового сознания представителей маргинальных прослоек социума. Рассмотрено развитие профессионального педагогического образования в Мексике с начала ХІХ ст.

the degree of influence of leading higher educational establishments of Mexico is Investigational on development of trade education of marginalized. It is marked that with the receipt of independence of Mexico from the Spanish crown there was a question of new Mexican nation that consisted of many nationalities. The necessity of trade education appeared on the whole, and also liquidation of illiteracy and education of adults. It is educed, that in a process becoming professional formations of Mexico,including professional preparation of marginalized, accepted active voice both state and private establishments, and also leading higher educational establishments, such as the National autonomous university of Mexico, National polytechnic institute, Higher pedagogical schools, Autonomous universities of the states and other institutions of higher learning, is Accented attention on that in 30th ХХ of item the Mexican government was spare the special attention to education of workers, peasants, whose studies of pursued the aim of increase of not only the productivity but also class-consciousness of representatives of marginalized layers of society. Development of trade pedagogical education is considered in Mexico from the beginning of ХІХ of item.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади становлення та розвитку системи мексиканської професійної освіти вчителів. Доведено, що мексиканський досвід впровадження у систему педагогічної освіти вчителів науково-практичної діяльності з власної педагогічної практики є позитивним і може бути актуальним для використання в українській освітній системі.

Проанализированы теоретико-методологические предпосылки становления системы мексиканского профессионального педагогического образования. Доказано, что мексиканский опыт внедрения в систему педагогического образования научно-практической деятельности в области собственной педагогической практики является позитивным и может быть актуальным для использования в украинской системе образования.

The article deals with the theoretical and methodological preconditions of becoming of system of the Mexican professional pedagogical education. It is proved, that the Mexican experience of introduction in system of pedagogical education of scientific- practical activities in the field of own student teaching is positive and can be actual for use in the Ukrainian education system.

Проаналізовано проблеми становлення та розвитку професійної освіти маргінальних верств населення у педагогічній теорії та практиці Мексики та Венесуели. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади проблеми, охарактеризовано концептуальні засади професійної освіти соціально незахищених груп населення у Латинській Америці. Розроблено періодизацію генези професійної освіти маргіналів, простежено тенденції та визначено особливості її розвитку в різні історичні періоди. Висвітлено організаційно-правові основи такої освіти маргіналів у Мексиці та Венесуелі. З'ясовано структурно-змістові та процесуальні професійної освіти маргінальних груп населення зазначених країн. Виявлено особливості професійної підготовки педагогічного персоналу для роботи з цими групами населення. Обгрунтовано концептуальні засади розвитку професійної освіти маргіналів в Україні та розроблено науково-методичні рекомендації для її вдосконалення на основі творчого використання прогресивних ідей досвіду Мексики та Венесуели.

Зроблено порівняльно-андрагогічний аналіз умов впровадження навчальних програм для досліджуваної категорії осіб в Мексиці та Венесуелі. Названо головні принципи організації професійно-технічного навчання. Визначено головні критерії розробки організаційно-методичної бази професійного навчання. Виокремлено структурні компоненти в навчанні дорослих: прийняття рішень, критична рефлексія, абстрактна концептуалізація, експериментування. Акцентовано увагу на емотивному компоненті навчання як пріоритетному чиннику ефективності професійного навчання. Констатовано актуалізацію прагматичної взаємодії теорії та практики у пізнавальному процесі дорослих. Визначено наступні елементи професійного навчання маргіналів в Мексиці та Венесуелі: компоненти професійно-технічної освіти та андрагогічна парадигма, сутність якої - у становленні зв’язку між тим, що вивчено ними, та тим, що було в їх минулому досвіді, а також тим, що може бути в майбутніх ситуаціях.

Сделан сравнительно-андрагогический анализ условий внедрения учебных программ для исследуемой категории лиц в Мексике и Венесуэле. Названы главные принципы организации профессионально-технического обучения. Исследованы критерии разработки организационно-методической базы профессионального обучения. Выделены структурные компоненты в обучении взрослых: принятие решений, критическая рефлексия, абстрактная концептуализация, экспериментирование. Акцентировано внимание на эмотивном компоненте обучения как приоритетном факторе эффективности профессионального обучения. Констатирована актуализация прагматического взаимодействия теории и практики в познавательном процессе взрослых. Определены следующие элементы профессионального обучения маргиналов в Мексике и Венесуэле: компоненты профессионально-технического образования и андрагогическая парадигма, суть которой в становлении связи между тем, что изучено ними, и тем, что было, а также тем, что может быть в будущих ситуациях.

It this article are analyzed the implementation conditions of learning programs for marginalized groups in Mexico and Venezuela. The author found that the main categories used in the development of organizational methodological basis of professional training in Mexico and Venezuela, on the one hand, are the components of vocational education, and on the other, elements of andragogical paradigm.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч444(70)

Рубрики:

Організація загальної освіти дорослих

Шифр НБУВ: Ж15641 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано основні напрями діяльності федеральних програм Мексики по професійній освіті маргінальних груп населення на прикладі Національної ради по освіті для життя і праці. Доведено, що основними напрямами діяльності федеральних програм Мексики по професійній освіті маргіналів є забезпечення базового рівня навчання дорослих, які не одержали її у відповідному віці. Досліджено освіту в інтересах підвищення життєвого рівня груп соціального ризику, їх професійно-технічної і ремісничої підготовки.

Охарактеризовано основные направления деятельности федеральных программ Мексики по профессиональному образованию маргинальных групп населения на примере Национального совета по образованию для жизни и труда. Доказано, что основными направлениями деятельности федеральных программ Мексики по профессиональному образованию маргиналов является обеспечение базового уровня обучения взрослых, которые не получили ее в соответствующем возрасте. Исследовано образование в интересах повышения жизненного уровня групп социального риска, их профессионально-технической и ремесленной подготовки.

Characterized the main activities of federal programs in Mexico vocational education of marginalized groups on the example of the National Council on Education for life and work. Proved that the main activities of federal programs in Mexico marginalized vocational education is to provide a basic level of education of adults who did not receive it at the appropriate age. Studied education in order to improve the living standards of social risk groups, their vocational and craft training.

Розглянуто концепцію маргінесу як базового поняття професійної освіти маргіналів. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку науки маргінес визначається не лише як десоціалізовані структури у традиційному розумінні, а й ті суспільні верстви, які з різних причин не змогли витримати темпу сучасних трансформаційних процесів, виявилися нездатними подолати відставання від верств лідерів у власному соціумі і змушені замикатись на певні, доступні їм види діяльності. Уточнено сутність феномену маргінесу як явища, притаманного всім історичним епохам з сивої давнини й до сьогодення. Надано оцінку різкому зростанню маргінальних спільнот в урбанізованих мегаполісах сучасних передових країн. Зазначено, що вирішують таку проблему прогресивна світова громадськість і міжнародні організації шляхом надання великої уваги розвитку проектів і програм, що сприяють викоріненню бідності в усьому світі, ліквідації неписьменності, фундаментальній, функціональній та професійній освіті маргінальних верств населення.

Рассмотрена концепция маргинеса как базового понятия профессионального образования маргиналов. Установлено, что на современном этапе развития науки маргинес определяется не только как десоциализированные структуры в традиционном понимании, но и те общественные слои, которые по разным причинам не смогли выдержать темпа современных трансформационных процессов, оказались неспособными преодолеть отставание от слоев лидеров в собственном социуме и вынуждены закрываться на определенные, доступные им виды деятельности. Уточнена сущность феномена маргинеса как явления присущего всем историческим эпохам с глубокой древности и до настоящего времени. Дана оценка резкому росту маргинальных сообществ в урбанизированных мегаполисах современных передовых стран. Отмечено, что решают эту проблему прогрессивная мировая общественность и международные организации путем предоставления большого внимания развитию проектов и программ, способствующих искоренению бедности во всем мире, ликвидации неграмотности, фундаментальному, функциональному и профессиональному образованию маргинальных слоев населения.

Considered as a basic concept Marginesy concept of vocational education marginals. Found that at the present stage of development of science Marginesy determine not only how desotsializirovannyh structure in the traditional sense, but also those social strata, who for various reasons were not able to sustain the pace of modern transformation processes, have been unable to catch up with the leaders in their own layers of society and forced to close certain available to them activities. Marginesy refined essence of the phenomenon as a phenomenon inherent in all historical periods, ranging from antiquity to the present day. The estimation of a sharp rise in marginalized communities in urban metropolises today's advanced countries. Noted that solve this problem progressive world community and international organizations by providing great attention to the development of projects and programs that contribute to the eradication of world poverty , eradicating illiteracy, basic, functional and vocational education marginalized populations.

Розглянуто курікулярну структуру провідних університетів Мексики на прикладі Автономного університету Сакатекаса, а саме роль курікулуму в освітній діяльності цього навчального закладу, який, крім інших функцій, займається професійною педагогічною підготовкою вчителів. Визначено позитивним і корисним для української системи професійно-педагогічної освіти досвід Автономного університету Сакатекаса щодо розробки власного курікулуму за допомогою таких новітніх прогресивних теорій, як курікулярна теорія, інституційна теорія, теорія культури тощо, які дозволяють точно спланувати навчальний процес відповідно до сучасних соціально-культурних та економічних вимог певного регіону.

Рассмотрена куррикулярная структура ведущих университетов Мексики на примере Автономного университета Сакатекаса, роль куррикулума в образовательной деятельности данного учебного заведения, которое, кроме других важных функций, занимается профессионально-педагогической подготовкой учителей. Определен позитивным и может быть актуальным для использования в украинской образовательной системе опыт Автономного университета Сакатекаса в разработке куррикулярного проекта с помощью таких прогрессивных теорий как куррикулярная теория, институционная теория, теория культуры, которые позволяют точно спланировать учебный процесс, согласно современным социально-культурным и экономическим требованиям данного региона.

The article deals with the analysis of the curriculum structure of Mexican universities using the example of the Autonomy University of Zacatecas, the role of curriculum in the education activity of this institution, one of which functions is teacher training. Author's opinion is that the Autonomy University of Zacatecas experience of the curriculum building using the progressive theories of curriculum, of institutions, of culture, which help to plan educational process according to modern social, cultural and economic demands of the region, is positive and could be used in the education system of Ukraine.

Стаття є результатом науково-педагогічного дослідження, мета якого - аналіз учбових програм для професійної освіти маргіналів в Мексиці та Венесуелі. З'ясовано, що учбові програми для професійної освіти маргіналів розробляються в Мексиці та Венесуелі з урахуванням потреб різних категорій населення і передбачають спеціальні курси для безробітних, робітників, які не отримали професійно-технічної кваліфікації, інвалідів, індійців, мігрантів.

Статья является результатом научно-педагогического исследования, цель которого - анализ учебных программ для профессионального образования маргиналов в Мексике и Венесуэле. Выяснено, что учебные программы для профессионального образования маргиналов разрабатываются в Мексике и Венесуэле с учетом потребностей различных категорий населения и предусматривают специальные курсы для безработных, рабочих, которые не получили профессионально-технической квалификации, инвалидов, индейцев, мигрантов.

This article is the result of scientific-educational research, which purpose was to analyze the curriculum for vocational education of the marginalized in Mexico and Venezuela. The author found that the curricula for vocational education of the marginalized developed in Mexico and Venezuela taking into account the needs of different population groups and including special courses for the unemployed, workers without vocational qualification, the disabled, Indians workers, migrants.

Розглянуто особливості професійної освіти маргінальних груп населення як засобу покращення їх соціального захисту в Мексиці. Зазначено, що професійна освіта маргінальних груп населення є складником системи соціального розвитку країни. Зроблено висновок, що професійна освіта маргіналів у Мексиці є складником національної системи соціального захисту та боротьби з бідністю.

Рассмотрены особенности профессионального образования маргинальных групп населения как средства улучшения их социальной защиты в Мексике. Отмечено, что профессиональное образование маргинальных групп населения является частью системы социального развития страны. Сделан вывод, что профессиональное образование маргиналов в Мексике является составляющей национальной системы социальной защиты и борьбы с бедностью.

The features of vocational education of marginalized groups as a means of improving social protection in Mexico. Noted that the vocational education of marginalized groups is part of the social development of Mexico. Concluded that vocational education marginalized in Mexico is part of the national system of social protection and the fight against poverty.

Розкрито теоретичні та прикладні (методичні) аспекти проблеми, проаналізовано вихідний педагогічний контекст розбудови системи професійної освіти маргінальних верств населення у Латиноамериканському регіоні. Визначено сутність провідного поняття "професійна освіта маргінальних верств населення". Охарактеризовано організаційні, науково-педагогічні та методичні стратегії державних і громадських організацій щодо вирішення проблем означеного сектора системи освіти, розглянуто його конкретні зміст, форми та методи. Виявлено, що професійна освіта маргінальних груп населення набуває особливого значення в сучасну епоху постмодернізму, глобалізації та неолібералізму. Наголошено, що професійна освіта найменш захищених верств населення в країнах Латинської Америки потребує особливого підходу до організації у зв'язку зы значними недоліками базового освітнього рівня й іншими соціально-культурними та політико-економічними проблемами регіону.