Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено мотиваційну структуру особистості та мотиви вибору роботи в ситуаціях: актуально-конфліктній, потенційно-конфліктній, проективній. Співставлено одержані дані з результатами аналізу відповідної структури особистості в стабільній робочій ситуації. Розроблено моделі мотивації вибору роботи. Вивчено взаємозв'язок декларованих мотивів вибору роботи (мотивувань) і реального прийняття рішень особистістю у зазначених ситуаціях. Розроблено психосемантичний підхід до вивчення вибору роботи на базі семантичного простору уявлень особистості про теперішню та очікувану роботу, що дає змогу зменшити вплив мотивації схвалення у конфліктних для особистості ситуаціях вибору нового місця роботи.

Досліджено проблематику виникнення, становлення та розвитку інституту глави української держави ХХ ст., розкрито напрямки для подальших досліджень.

Дистанційне зондування з року в рік набирає все більших обертів по впровадженню в різних галузях людської діяльності. Сприяє цьому передусім розвиток інформаційних технологій, що призводить до використання все більш потужних систем. Нині нараховуються сотні діючих космічних комплексів проведення аерокосмічних спостережень. Всі вони вирізняються характеристиками встановлених на них оптичних та радіометричних систем. Одні спрямовані на вирішення більш глобальних завдань, через що мають не таку здатність до деталізації зображень, інші ж допомагають вирішувати більш локальні завдання, внаслідок чого здатні фіксувати об'єкти земної поверхні навіть невеликих розмірів. Серед усього різноманіття космічних оптико-електронних систем у цій статті розглянуто основні діючі на сьогодні передові зразки, порівняно їх параметри та визначено найбільш доцільні цілі їх використання.

Завдяки бурхливому розвитку інформаційні технології все більше знаходять своє практичне значення в багатьох сферах, серед яких сільське господарство. Агропідприємства зацікавлені у підвищенні показників своїх врожаїв, але для цього необхідно постійно слідкувати за станом посівів та оперативно реагувати на несприятливі чинники. Оскільки їх земельні площі є достатньо великими за своїми розмірами, то раціонально залучити до технологічного процесу засоби дистанційного зондування, які б забезпечили аграріїв своєчасним збором даних для визначення стану сільськогосподарських культур. Існують різні підходи для проведення процесу дистанційного зондування. За наземними об'єктами можна слідкувати на космічному, повітряному чи наземному рівнях. Тому постає завдання вирішити, який саме рівень є найбільш відповідним для проведення досліджень стану сільськогосподарських культур на полях агропідприємств. На сьогодні тема дистанційного зондування є досить популярною, зокрема тема його використання для сільськогосподарських цілей. Нею займаються як зарубіжні вчені, так і вітчизняні науковці, значущість робіт яких важко недооцінити. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Нині постає завдання для розгляду та обгрунтування, дані якого рівня досліджень дистанційного зондування є відповідними для визначення експертом чи експертною системою уражень культурних рослин на полях. Необхідно розглянути три рівні досліджень - космічний, повітряний та наземний - та обрати найбільш відповідний підхід для проведення моніторингу стану сільськогосподарських культур з метою подальшого аналізу та виявлення їхніх уражень. Дистанційне зондування на рівні космічних досліджень хоча і дозволяє отримати зображення полів, але просторова роздільна здатність сучасних оптико-електронних систем, становлених на них, та дорожнеча знімків не сприяють їх залученню до моніторингу земельних ділянок полів. Натомість знімки, зроблені на повітряному рівні, є більш практичним підходом для агропідприємств, але й вони не позбавлені недоліків. У свою чергу, наземні дослідження є найбільш точним способом визначити ураження культурних рослин на полях, але такий підхід є досить трудомістким та неоперативним, що також змушує шукати інші варіанти. Висновки: розглянувши усі рівні досліджень полів, жоден з них не виявився однозначно кращим, але при комбінації повітряного та наземного рівня результати спостережень за полями мають бути найбільш точними та ефективними.

Розглянуто тенденції еволюції та трансформації європейської оборонної політики, що можуть привести у майбутньому до можливого об'єднання (повної інтеграції) збройних сил країн - членів Європейського Союзу. Досліджено певні історичні чинники, які створили відповідні умови для перегляду ролі Європейського союзу на європейському континенті у сфері наднаціональної безпеки. Надано аналіз ключових чинників, які можуть виникнути під час подальшого розвитку подій, зокрема викликів та загроз, ролі та місця Збройних Сил України у даній площині європейської трансформацій. Проведено історичний аналіз тенденцій та намагань виходу Німеччини від протекторату Сполучених штатів Америки та перманентній заміни на європейському континенті впливу НАТО на власний військовий компонент. Доведено відмінність детермінанти державно-управлінського характеру України від питань формування єдиної системи оборонної політики Європейського Союзу, яка розвивається в іншій від української оборонної політики площині, що в свою чергу, втрачає логічний зв'язок та узгодження з напрямами реформування Збройних Сил України, зокрема з амбітними цілепокладанням щодо вступу в НАТО. З огляду на дефіцит безпеки в Європі, національні збройні сили Європейського Союзу під впливом зовнішніх та внутрішніх безпекових чинників, будуть намагатись поступово переходити у сферу захисту та просування своїх спільних інтересів, економії фінансових ресурсів і сприяння європейській ідентичності. Це саме ті чинники, що сформують детермінант формування об?єднаної армії Європейського Союзу, де головне ядро моделі політичної координації становитимуть Німеччина та Франція. В умовах глобальних трансформацій Німеччина сформує навколо власних географічних кордонів безпековий буфер.

Обґрунтовано теоретичні положення щодо формування державної політики національної безпеки України в умовах трансформацій у військовій сфері. Вироблено на їх основі теоретичні підходи та практичні пропозиції з удосконалення механізмів формування державної політики національної безпеки з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду та вимог динамічного безпекового середовища. Встановлено ступінь наукової розробленості проблем формування державної політики національної безпеки у вітчизняній і зарубіжній науці. Уточнено зміст категорій і понять, що стосуються проблематики формування державної політики національної безпеки в умовах трансформацій у військовій сфері. Визначено теоретико-методологічні засади, узагальнено та систематизовано зарубіжний і вітчизняний досвід, а також виявлено проблеми формування державної політики національної безпеки України в сучасних умовах трансформацій у військовій сфері. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення механізмів формування державної політики національної безпеки України.