Індекс рубрикатора НБУВ: В379.223 + К345.5

Рубрики:

Тверді розчини напівпровідників

Металургія напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.147 + В379.223

Рубрики:

Вирощування кристалів. Вирощування монокристалів

Тверді розчини напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж69219 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто розробку криптостійкого генератора бінарних псевдовипадкових послідовностей на основі клітинних автоматів та досліджено його статистичні і швидкісні характеристики. Запропоновано новий алгоритм міжклітинної взаємодії. Для дослідження статистичного портрету використано пакет NIST STS, який давно став стандартом визначення статистичних характеристик такого програмного забезпечення. Розроблений генератор проходить усі тести NIST STS на рівні 0,96 та вище. Швидкісні характеристики розробленого генератора порівнювалися з аналогічним по криптостійкості генератором на основі класичного "правила 30". Показано, що розроблений генератор більш, ніж у десять разів швидший за останній. Простота реалізації, висока швидкодія та достатня криптостійкість дозволила застосовувати його у системах, критичних до потужності обчислювальних ресурсів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.271.51

Рубрики:

Термоелектричні явища

Шифр НБУВ: Ж23042 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.227

Рубрики:

Радіаційні ефекти в напівпровідниках

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.251.4 в641

Рубрики:

Кристалізація

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні методи, що використовуються під час розпізнавання символів тексту, зокрема, розпізнавання за шаблонами, структурний підхід, ознакові та нейромережеві методи. Проаналізовано переваги та недоліки, притаманні кожному з підходів. На основі такого аналізу зроблено висновок про перспективність залучення клітинно-автоматних методів до задач розпізнавання символів. Запропоновано новий метод конкуруючих клітинних автоматів, який відрізняється простотою, можливістю розпаралелювання обчислень і працездатністю за умов накладання або спотворення символів, що робить його перспективним для розпізнавання рукописних символів.

Проанализирована проблема обратимости классических клеточных автоматов, используемых в качестве генераторов псевдослучайных бинарных последовательностей. Предложена модификация, базирующаяся на псевдослучайном механизме определения локализации взаимодействующих клеток и обеспечивающая необратимость. Исследована проблема самоорганизации динамики генератора. Причиной такого поведения является спонтанное уменьшение количества взаимодействующих клеток массива. Предложен подход, предотвращающий самоорганизацию модифицированных генераторов и базирующийся на обеспечении взаимодействия всех клеток массива.

Розглянуто питання використання клітинно-автоматної (КА) моделі для дослідження деяких базових фізичних процесів. На прикладі моделювання процесів переносу тепла розглянуто основні підходи і загальна методологія розробки КА моделей. Показано, що дані моделі можуть стати альтернативою використанню класичних диференціальних рівнянь. Доведено, що модель у вигляді системи КА є досить зручним інструментальним засобом для дослідження нелінійних задач теплопереносу і може описувати досить складну поведінку системи, незважаючи на простоту її опису. Розглянуто типові задачі теорії теплопровідності та їх розв'язки методом КА. Здійснено аналіз точності обчислень КА-методом. Проведене порівняння швидкості обчислень для задачі Стефана за допомогою КА-методу та відомих сіткових методів.

Задачі чисельного моделювання гетерогенних динамічних систем на сьогодні дуже актуальні, оскільки вони дозволяють спостерігати еволюційні закономірності таких систем у режимі реального часу, особливо якщо йдеться про проблеми з нелінійними параметрами матеріалів, складними граничними та початковими умовами, фазовими переходами з рухомими межами тощо. У переважній більшості таких випадків практично неможливо одержати аналітичні розв'язки, а численні методи розв'язання класичних задач можуть бути нестабільними. Класична модель фізичних процесів грунтується на диференціальних рівняннях, але практичне їх застосування не дозволяє одержувати прийнятні результати. У реальних практичних завданнях аналітичні розв'язки часто одержуються в найпростіших випадках з обмеженнями та припущеннями. У зв'язку з цим в останні роки стають популярнішими альтернативні підходи. Широко використовуються імітаційні або агентні моделі, де для кожного агента можна створити свої власні правила поведінки. Метод клітинних автоматів (КА) є одним з таких підходів моделювання. Він забезпечує не тільки опис фізичних властивостей матеріалу, але також може описати зміни на мікрорівні. Зокрема, процеси теплопередачі природно апроксимуються неперервними моделями КА. Створення якісної моделі процесу для проведення обчислювальних експериментів дозволяє спрогнозувати властивості одержаного матеріалу. КА найефективніше використовуються для опису поведінки системи, колективна поведінка якої визначається локальною поведінкою її складових елементів, коли система є дуже неоднорідною, а усереднення змінних по всій системі навряд чи може відображати її стан адекватно в цілому. Тому для моделювання процесу плавлення, що супроводжується фазовим переходом першого роду, вибрано метод КА. Розглянуто питанням використання клітинно-автоматної моделі для дослідження деяких базових фізичних процесів. На прикладі моделювання процесів переносу тепла розглянуті основні підходи і загальна методологія розробки клітинно-автоматних моделей. Показано, що ці моделі можуть стати альтернативою використанню класичних диференціальних рівнянь. Доведено, що модель у вигляді системи клітинних автоматів є досить зручним інструментальним засобом для дослідження нелінійних задач теплопереносу і може описувати досить складну поведінку системи, незважаючи на простоту її опису. Розглянуто типові задачі теорії теплопровідності та їх розв'язання методом КА. Здійснено аналіз точності обчислень КА-методом. Проведене порівняння швидкості обчислень для задачі Стефана за допомогою КА-методу та відомих сіткових методів.

Об'єкт дослідження - моделювання підсистеми дощового черв'яка, яка керує його локомоцією. Як метод для моделювання обрано метод рухомих клітинних автоматів (РКА), який з успіхом використовується для моделювання різних систем, де мають місце зміни об'єму - від пружних деформацій до розривів. При цьому система розбивається на фрагменти, що представляються у вигляді окремих дискретних елементів - автоматів. Механічна підсистема відображає відповідні фрагменти тіла організму та моделює скорочення м'язів. Під час скорочення поперечних м'язів відповідні фрагменти тіла збільшуються у довжині та стискаються, а у разі скорочення поздовжніх навпаки - зменшуються у довжині та розширюються. Сигналом для скорочення м'язів є стан відповідного "нервового закінчення" нейронної підсистеми, що асоціюється із відповідним РКА. Робота клітинно-автоматного алгоритму є асинхронною. Це передбачає довільний випадковий вибір одного РКА зі всієї множини та відповідну модифікацію його стану та стану його найближчих сусідів згідно із правилами взаємодії. Під час моделювання нейронної підсистеми реалізовано елементарні аналоги штучних нейронів (персептронів). Для кожного окремого РКА вказано координати віддалених фрагментів модельованого організму, стани яких є вхідними сигналами для відповідного нейрону. Для забезпечення вибору оптимального руху запропоновано еволюційний алгоритм на основі нейронної підсистеми з використанням аналогів елементарних штучних нейронів. Одержано комп'ютерну модель, що імітує черв'якоподібну локомоцію. Проведені дослідження у програмному середовищі показали, що з довільного початкового хаотичного стану організм прямує до стану максимально ефективного руху (мінімум енергії пза максимальної швидкості), що зумовлене самоорганізацією сигналів у хаотичній нейронній мережі.